Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №203/7273/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/7273/26

Провадження № 1-кп/0203/2654/2026

В И Р О К

іменем України

11 вересня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра

у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 (у режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042170000047 від 12.06.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Медведівка Кегичівського району Харківської області, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, який перебуває на посаді заступника командира 7 штурмової роти з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «лейтенант», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Молодший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у посаді заступника командира 7 штурмової роти з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, перебуваючи на Запорізькому напрямку Запорізької області (більш точне місце під час досудового розслідування не було встановлено), виконуючи бойові завдання за невстановленими під час досудового слідства обставинами, заволодів предметом, а саме: корпусом гранати типу М-67 з маркуванням «TNS19E026-033-3339» з запалом типу М213 з маркуванням «FUZE M213 CTJ21L 514-001», після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння знайденого ним предметом.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказаний предмет є бойовим припасом, а також розуміючи, що він не має, передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаним предметом, поклав його до зовнішньої кишені належного йому рюкзаку, здійснивши таким чином придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

Далі, ОСОБА_4 12 червня 2026 року (більш точний час під час досудового розслідування не було встановлено), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння бойового припасу без передбаченого законом дозволу, поклав бойовий припас до зовнішньої кишені належного йому рюкзаку та з місця дислокації військової частини з АДРЕСА_2 направився у відрядження, здійснивши таким чином придбання та носіння бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

12 червня 2026 року у період часу з 22:00 год. до 22:20 год. працівниками поліції на території залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний, розташованого за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11 у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: один промислово виготовлений корпус ручної осколкової наступальної гранати М67 (виробництва США), який до категорії вибухових пристроїв (бойових припасів) не належить, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини і належить до категорії вибухових речовин; один промислово виготовлений запал М213 (виробництва США), який належить до категорії вибухових пристроїв. Надані предмети придатні до вибуху. При передбачуваному конструкційному поєднанні (у зборі) надані на дослідження предмети утворюють промислово виготовлену осколкову наступальну ручну гранату М67 (виробництва США), яка належить до категорії бойових припасів та придатна до вибуху, яку ОСОБА_4 придбав та носив без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз`яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у носінні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Згідно зі ст.ст.50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи зі вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, за місцем несення служби характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному. При цьому останню обставини суд, на підставі ст. 66 КК України, відносить до таких, що пом`якшують його покарання. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що необхідним і достатнім для перевиховання та попередження нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України та звільненням його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 369-371,373,374,376,392-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання зі встановленням іспитового строку 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців – командирами військових частин.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на проведення судової вибухово-технічної експертизи від №СЕ-19/104-26/22236-ВТХ, які складають 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 копійки.

Речові докази:

-диск DVD-R MyMEDIA My DVD-R 4.7 GB/120min з відеозаписом з бодікамер працівників ВнП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12026042170000047, — залишити в матеріалах кримінального провадження;

-диск CD-R ALERUS CD-R 700 MB/80min з відеозаписом з камери відеоспостереження, розташованої в центральному холі залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12026042170000047, — залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1