Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №202/5659/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/5659/26

Провадження № 2/202/4849/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Гриб А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 – адвокат Лукінова К.С. звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що 02.10.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстровано Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) під актовим записом № 441. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подружнє життя у сторін не склалося, внаслідок чого були втрачені взаємні почуття любові та поваги один до одного, які із часом перетворилися на психологічну несумісність. Відповідач систематично вчинює психологічне насильство відносно позивачки, але позивачка жодного разу не зверталась з цього приводу до органів Національної поліції України, оскільки бажала зберегти сім`ю. Намагання позивачки спрямовані на збереження сім`ї виявилися марними - відповідач не змінив свого відношення до позивачки та подружніх обов`язків, а тому сім`я розпалася остаточно і вже не може бути збережена. На даний час шлюбні стосунки між подружжям припинені і відновленими бути не можуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, позивачка не бажає зберегти шлюб, тому шлюб між сторонами повинен бути розірваний. Сторони не підтримують шлюбні відносини близько одного року, що свідчить про неможливість збереження шлюбу.

ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог. Просив надати строк для примирення, вважав можливим зберегти сім`ю.

ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. ОСОБА_1 зазначала, що категорично заперечує проти примирення з відповідачем та не бажає відновлювати сімейні відносини, посилаючись на те, що між ними відношення погіршились до того рівня, що відновлення їх неможливе.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

Судом встановлено, що 02.10.2020 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, який було зареєстровано Центральним районним у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) під актовим записом № 441.

Від шлюбу позивач та відповідач мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.04.2022.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини першої статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями частин третьої, четвертої статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина перша статті 110 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України при розірванні шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило в інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру та бажання зберегти шлюб з відповідачем.

Отже, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Позивач категорично заперечував проти примирення з відповідачем та не бажає відновлювати сімейні відносини.

З моменту надходження позовної заяви і по день розгляду справи, примирення між сторонами не відбулось, заяв про відмову від позову, або залишення позову без розгляду позивач не подавав.

За таких обставин, подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому приймаючи до уваги, зазначені вище обставини, суд вважає, що даний шлюб необхідно розірвати.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 11.08.2026, є дата складення повного судового рішення 14.09.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який було зареєстровано 02.10.2020 Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) під актовим записом № 441 – розірвати.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складений 14.09.2026.

Суддя Г.В. Бєсєда