Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №202/3794/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №202/3794/26

Суддя: Мачуський О. М.

Справа № 202/3794/26

Провадження № 2/202/4033/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2026 року керівник ТОВ «Глобал Спліт» Балашов В.В. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про встановлення кредитного ліміту № 26202000455058 від 24.12.2019 року в загальному розмірі 31666,13 гривень, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» укладено кредитний договір № 26202000455058. Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в сумі 16900,00,00 гривень, строком на 12 місяців. Відповідач зобов`язався повернути дані кошти, сплатити за користування ними комісію та відсотки в розмірі 48% річних (на строкову заборгованість), 56,0% річних (на прострочену заборгованість). Реальна річна процентна ставка за Кредитом становить 58,89%. Відповідач здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, однак, свої зобов`язання щодо повернення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитною лінією виконав лише частково у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.

28.05.2025 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Глобал Спліт» укладений договір факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року, за яким ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 26202000455058 від 24.12.2019 року в розмірі 31666,13 гривень.

Всі нарахування, здійснювались до дати отримання ТОВ «Глобал Спліт» права грошової вимоги, й відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Банк Кредит Дніпро») станом на 28.05.2025 року заборгованість Боржника/Позичальника складається із залишку простроченого кредиту в сумі 15934,52 гривень; залишку прострочених відсотків в сумі 15731,61 гривень, що разом становить 31666,13 гривень. Після отримання права вимоги, ТОВ «Глобал Спліт» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 06 липня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Представник позивача ТОВ «Глобал Спліт» в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує про ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» укладено Договір №26202000455058 про встановлення кредитного ліміту, за умовами якого ОСОБА_1 отримав ліміт кредитної лінії в сумі 16900 гривень, строком на 12 місяців. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом в розмірі: 48,0 % річних, на прострочену заборгованість за кредитом: 56,00 % річних; реальна процентна ставка за кредитом становить 58,89%.

Також, 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит і містить умови та тарифи кредитування.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підписуючи Кредитний договір відповідач, згідно з вимогами статей 3, 6, 627 ЦК України, добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Після підписання кредитного договору, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виник обов`язок надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача, у разі використання наданих коштів, виникло зобов`язання повернути кредитні кошти й сплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

АТ «Банк Кредит Дніпро» повністю виконало умови Договору, відкрило поточний рахунок у валюті гривня та надало Клієнту платіжну картку із встановленим кредитним лімітом в сумі 19600,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості.

З наданої суду виписки по рахунку ОСОБА_1 встановлено, що відповідач активно користувався коштами Банку, та частково погашав заборгованість, що свідчить при визнання ОСОБА_1 правовідносин між ним та Банком.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Разом з тим, відповідач належним чином не виконував кредитних зобов`язань, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості складеного АТ «Банк Кредит Дніпро» станом на 28.05.2025 року складає 31666,13 гривень, з яких: 15934,52 гривень – залишок простроченого кредиту; 15731,61 гривень – залишок прострочених відсотків.

Щодо наявності у ТОВ «Глобал Спліт» права вимоги до відповідача за Кредитним Договором №26202000455058 про встановлення кредитного ліміту від 24 грудня 2019 року, суд зазначає наступне.

Між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» укладено Договір факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року за умовами якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило ТОВ «Глобал Спліт» права грошової вимоги за Кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників, що є додатком № 1 до Договору факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року, ТОВ «Глобал Спліт» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26202000455058 від 24.12.2019 року, загальний розмір заборгованості за яким складає 31666,13 гривень, з яких: 15934,52 гривень – прострочена заборгованість по тілу кредиту; 15731,61 гривень – прострочена заборгованість по відсоткам(п. 200)

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТОВ «Глобал Спліт» відповідно до укладеного Договору факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №26202000455058 про встановлення кредитного ліміту від 24 грудня 2019 року.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, АТ «Банк Кредит Дніпро» повідомило ОСОБА_1 , шляхом направлення смс, яке доставлено на фінансовий номер телефону останнього, а ТОВ «Глобал Спліт», шляхом направлення письмового повідомлення на адресу позичальника ОСОБА_1 ..

Після отримання права вимоги за вказаними кредитним договором, ТОВ «Глобал Спліт» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій, направило відповідачу вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №26202000455058 від 24.12.2019 року в розмірі 31666,13 гривень. Однак відповідач дану вимогу залишив без належного реагування та не сплатив наявну за ним заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, і ході розгляду справи відповідачем не оспорювався.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання і згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Глобал Спліт», яке є правонаступником кредитора.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №26202000455058 про встановлення кредитного ліміту від 24 грудня 2019 року, в межах заявлених позовних вимог, що складає 31666,13 гривень, з яких: 15934,52 гривень – прострочена заборгованість по тілу; 15731,61 гривень – прострочена заборгованість за відсотками.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 352 від 31.03.2026 року

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», код ЄДРПОУ 41904846, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Казарменна, буд. 4Г, заборгованість за Договором №26202000455058 про встановлення кредитного ліміту від 24 грудня 2019 року, в розмірі 31666,13 гривень, з яких: 15934,52 гривень – прострочена заборгованість по тілу; 15731,61 гривень – прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», код ЄДРПОУ 41904846, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Казарменна, буд. 4Г, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua