Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №202/10717/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/10717/25

Провадження № 2/202/1405/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Індустріальний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Гриб А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - шоста Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпраз позовом до територіальної громади в особі Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - шоста Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_4 . Вона є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка та з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом вона звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Однак у видачі відповідного свідоцтва нотаріусом винесено постанову від 29.04.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відмова нотаріуса обумовлена тим, що неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 року на будь - який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Авдіївка Покровського району Донецької області. Просить суд визнати за нею право власності на 1/3 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка ОСОБА_4 .

Представник ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача.

Представник Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області надав заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечував щодо задоволення заяви.

ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо їх задоволення.

ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо їх задоволення.

Представник шостої Дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Амур Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 24.10.2022 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений відповідний актовий запис про смерть № 1748.

Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 виданого ЗАГС Металургічного р-ну м. Челябінськ від 05.09.1970 року ОСОБА_4 є чоловіком ОСОБА_1 .

Предметом цього позову є 1/3 частка квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Належність такого об`єкта нерухомого майна ОСОБА_4 на праві власності підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 04.08.1998 року, виданого згідно рішення від 03.08.1998 № 329 прийнятого Авдіївською міської радою народних депутатів Донецької області.

Вказане свідоцтво було зареєстровано у Донецькому бюро технічної інвентаризації на праві власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , що підтверджується реєстраційним посвідченням від 07.08.1998.

Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонської Тетяни Олександрівни від 29.04.2025 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка – ОСОБА_4 , 1942 року народження, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно.

З постанови державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонської Тетяни Олександрівни вбачається, що у вчиненні нотаріальної дії відмовлено у зв`язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зазначений в заяві спадкоємця об`єкт - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , та відсутні у спадкоємця документи, які містять усі відомості, необхідні для видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину на зазначене ним у заяві майно.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб судом встановлено, що КП «БТІ м. Донецька» зареєстроване за адресою: м. Донецьк, вулиця Кобозева, будинок 66.

Загальновідомим та таким, що не підлягає доказуванню у даній справі, є факт, що починаючи з 07.04.2014 м. Донецьк тимчасово окуповано, що також визначено у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

Суду не надано доказів переміщення КП «БТІ м. Донецька» з м. Донецька, як не надано і доказів евакуації реєстраційних справ щодо нерухомого майна з м. Донецька.

Відтак, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи доступу до реєстраційних справ, які зберігаються у КП «БТІ м. Донецька», позивач та державні реєстратори не мають.

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами чинної ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи, що позивачка довела законність набуття спадкодавцем права власності на частку квартири за життя, факт прийняття нею спадщини та неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку через незалежні від неї обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 17.06.2026, є дата складення повного судового рішення 14.09.2026.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - шоста Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , 1942 року народження.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 14.09.2026.

Суддя Г.В. Бєсєда