Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №212/13700/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/13700/26

1-кп/212/1419/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в залі судових засідань у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023142440000048 від 10.04.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Костянтинівка Донецької області, з середньою освітою, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючий, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючи за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст..190, ч.2 ст..190 Кримінального кодексу України, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12023142440000048 від 10.04.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений судом час, проте не пізніше 28.11.2022 року, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел з корисливих мотивів, направлений на вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із заволодінням грошовими коштами громадян, шляхом обману, з метою особистого збагачення.

Далі, ОСОБА_4 , діючи з метою конспірації себе як особи що вчинює шахрайські дії, попрохав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому не повідомив про свої злочині наміри, та визначив роль особи що здійснюватиме пошук банківських карт задля здійснення шахрайських дій та зняття отриманих шахрайських шляхом грошових коштів з банківських карт.

У подальшому, ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці та у невстановлений досудовим розслідуванні час, але не пізніше 28.11.2022, залучив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від яких отримав доступ до особистого кабінету ОСОБА_6 в додатку Інтернет-банкінгу «Приват24» щодо банківської картки № НОМЕР_1 та особистого кабінету ОСОБА_7 в додатку Інтернет-банкінгу «ОЩАД» щодо банківської картки № НОМЕР_2 за грошову винагороду та у подальшому передав у користуванні ОСОБА_4 .

Далі, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28.11.2022, діючи з корисливим мотивом, маючи прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під приводом продажу в Інтернет мережі тютюнових виробів та пристроїв для паління, використовуючи раніше підготовлені банківські картки, які перебували у користуванні останнього, а саме № НОМЕР_1 відкриту в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_6 ; № НОМЕР_2 відкриту в АТ «ОщадБанк» на ім`я ОСОБА_8 , створив у месенджері «Telegram» завідомо неправдиві оголошення щодо продажу тютюнових виробів та пристроїв для паління, з метою пошуків покупців.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в ході спілкування із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мала намір купівлі товару, ОСОБА_4 , завідомо вводячи останню в оману та не маючи наміру його продавати, надав для повної передплати банківську картку № НОМЕР_1 відкриту в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_6 , на яку потерпіла ОСОБА_9 , будучи введеною в оману, 28.11.2022 року о 17:39 годині здійснила грошовий переказ на суму 3830 гривень.

Після чого, ОСОБА_4 , отримав на банківську картку № НОМЕР_1 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_6 , 3810 гривень (з урахуванням комісії банку) та здійснив переказ 3768 гривень (з урахуванням комісії банку) через мобільний додаток «Приват24» на банківську картку № НОМЕР_2 , відкриту в АТ «ОщадБанк» на ім`я ОСОБА_8 , з якої о 10:47 29.11.2022 здійснив зняття грошових коштів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 65, та тим самим розпорядився ними на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_4 спричинив своїми умисними протиправними діями потерпілій ОСОБА_9 , майнової шкоди на суму 3830 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому судом місці та у невстановлений судом час, але не пізніше 12.01.2026, при невстановлених судом обставинах, в соціальній мережі Інтернет дистанційно отримав від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , доступ до особистого кабінету ОСОБА_10 , в додатку Інтернет-банкінгу «ПУМБ» щодо банківської картки № НОМЕР_3 , за грошову винагороду.

Далі, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.01.2026, діючи повторно з корисливим мотивом, маючи прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під приводом продажу в Інтернет мережі тютюнових виробів та пристроїв для паління, використовуючи раніше підготовлену банківську картку, яка перебувала у користуванні останнього, а саме № НОМЕР_3 , відкриту в АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_10 , створив у мессенжері «Telegram» завідомо неправдиві оголошення щодо продажу тютюнових виробів та пристроїв для паління, з метою пошуків покупців.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в ході спілкування із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка мала намір купівлі товару, ОСОБА_4 , завідомо вводячи останню в оману та не маючи наміру його продавати, надав для повної передплати банківську картку № НОМЕР_3 , відкриту в АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_10 , на яку потерпіла ОСОБА_11 , будучи введеною в оману, 12.01.2026 року о 09:29 годині та о 10:24 годині здійснила грошовий переказ на суму 10 380 гривень та 490 гривень відповідно.

Після чого, ОСОБА_4 отримав на банківську картку № НОМЕР_3 , відкриту в АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_10 , 10870 гривень (з урахуванням комісії банку) з якої, через мобільний додаток «ПУМБ Онлайн Банк», здійснив переказ грошових коштів на загальну суму 10250 гривень двома транзакціями (з урахуванням комісії банку), на банківську картку № НОМЕР_4 , відкриту в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 , якими розпорядився на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_4 спричинив своїми умисними протиправними діями потерпілій ОСОБА_11 , майнову шкоду на загальну суму 10870 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст..190, ч.2 ст..190 Кримінального кодексу України визнала повністю та суду пояснила, що все зачитане прокурором в обвинувальних актах це правда. Додатково суду пояснила, що дати та час вірно зазначені в обвинувальному акті, він не являвся суб`єктом підприємницької діяльності та не мав певних ліцензійних дозволів на торгівлю тютюновими виробами. Розмістив в Інтернеті на торгових площадках оголошення про продаж тютюнових виробів, хоча в наявності тютюнових виробів у нього не було і не могло бути. Від покупців тютюнових виробів брав передоплату у повному розмірі вартості товару або певної частини вартості товару, які перераховувалися на банківські картки, що були оформлені на певних осіб. Банківські картки він купляв через Інтернет або у певних осіб за певну грошову винагороду. Коли купив банківську карту то мав доступ до інтернетбанкінгу певного банку, де була оформлена картка. Номери карток, куди потрібно перераховувати грошові кошти покупця за придбання тютюнових виробів, надавав покупцям через сервіси спілкування. Грошові кошти отримав від покупців з метою витрати їх на себе, а не купівлю тютюнових виробів та подальшого відправки покупцям. Гроші що отримав від покупців витратив на особисті потреби, купляв продукти харчування, сплатив за оренду квартири та комунальні послуги. Під час вчинення вказаних злочинних дій використовував мобільний телефон марки «Xiaomi», який був вилучений у нього в ході обшуку. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 в сумі 7870 гривень визнає повністю, раніше частково сплатив потерпілій 3000 гривень Просить суд жорстко не карати, не позбавляти волі. Йому суд роз`яснив його право заявляти клопотання на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за частиною 1 статті 190 КК України за датою вчинення кримінального правопорушення у період часу з 28.11.2022 року по 29.11.2022 року, але він не бажає заявляти зазначене клопотання, вважає, що суд повинен призначити йому покарання, відповідно до закону.

В судове засідання, потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , не з`явилися, своїми заявами просили суд розглядати справу за їх відсутністю, претензії відсутні, покарання призначити на розсуд суду. Відповідно до статті 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Сторони по кримінальному провадженню вважають, що за відсутності потерпілого можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, суд на місті ухвалив, слухати кримінальне провадження за відсутності потерпілого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому, згідно ст.337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду неправомірної діяльності у період часу з не пізніше 28.11.2022 року по 29.11.2022 року, слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , по епізоду злочинної діяльності від 12 січня 2026 року, слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння в розкриті злочину та часткове відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_11 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не встановив.

Відповідно до частини 5 статті 74 КК «особа … може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу».

Суд зазначає, що в частині 3 статті 88 КК України законодавець чітко розрізняє засудження «без призначення покарання» і засудження «зі звільненням від покарання», що дає вагомі підстави вважати, що під «звільненням від покарання» закон розуміє саме звільнення від уже призначеної міри кари. Якби законодавець мав на меті повну відмову від індивідуалізації санкції при застосуванні статті 49 КК, він би вжив формулу «без призначення покарання».

Суд зазначає, що стаття 49 КК є однією з підстав звільнення від кримінальної відповідальності серед інших, передбачених КК України у Розділі ІХ.

Пункт 1 частини 2 статті 284 КПК передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Суд має на будь-якому етапі звільнити особу від відповідальності у разі спливу строку давності, якщо вона звернеться з таким клопотанням (частина 4 статті 286 КПК), і суд зобов`язаний роз`яснити їй таке право (частина 3 статті 285 КПК).

У той же час частина 8 передбачає, що «закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом».

Питання, яке належить вирішити суду, стосується ситуації, коли обвинувачена особа не згодна на звільнення від кримінальної відповідальності і наполягає на загальному порядку розгляду справи.

Загальний порядок, згаданий у частині 8 статті 284 КПК, зобов`язує суд у разі визнання особи винуватою зазначити в резолютивній частині вироку покарання, призначене по кожному з обвинувачень, визнаних судом доведеними, та остаточну міру покарання, обрану судом. Якщо обвинувачений звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку (пункт 2 частини 4 статті 374 КПК).

Таким чином, процесуальний порядок звільнення від кримінальної відповідальності на підставі спливу строку давності, передбачає призначення покарання за злочин, за який особу засуджено, і одночасне звільнення від його відбування.

У разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими статтею 65 КК України, і одночасно звільняє її від цього покарання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно ч.3 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачений ч.1 ст.190 КК України, є кримінальним проступком.

Таким чином, на час ухвалення вироку минуло понад три роки з моменту вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 за ч.1 ст.190 КК України по епізоду неправомірної діяльності у період часу з не пізніше 28.11.2022 року по 29.11.2022 року та закінчився строк притягнення особи до кримінального відповідальності, що відповідно до ч.5 ст.74 КК України є підставою для звільнення обвинуваченого від призначеного судом покарання.

Приймаючи до уваги всі обставини справи, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, за наявності обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що ОСОБА_4 на час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувалася загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, що ОСОБА_4 , в силу статті 89 КК України не судимий, погоджуючись з думкою прокурора про розмір та вид покарання, і беручи до уваги з`ясоване у сукупності, суд прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції її від суспільства, а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 потрібно призначити покарання за кожне вчинене кримінальне правопорушення в межах санкції статті за кожне вчинене кримінальне правопорушення та звільнення обвинуваченого від призначеного судом покарання за ч.1 ст.190 КК України, враховуючи можливість виправлення обвинуваченого без відбуття покарання, на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання обвинуваченого ОСОБА_4 потрібно звільнити з випробуванням, з випробуваним строком з покладанням на обвинуваченого, відповідно до ст..76 КК України певні обов`язки.

Відповідно до статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред`являти той же позов у кримінальному провадженні. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 про стягнення суми грошових коштів в розмірі 7870 (сім тисяч вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок по відшкодуванню матеріальної шкоди, що спричинена кримінальними правопорушеннями, підлягають задоволенню, враховуючи визнання обвинуваченими ОСОБА_4 , зазначених позовних вимог повністю.

До набрання законної сили вироку, суд залишає ОСОБА_4 без змін запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, що обраний відносно ОСОБА_4 , ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 21 серпня 2026 року.

Крім цього, судом встановлено, що мобільний телефон належний ОСОБА_4 ,, а саме марки «Xiaomi», моделі «Redmi», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , використовувався у його протиправній діяльності пов`язаній з вчиненням шахрайства, про що було відомо обвинуваченому (власнику мобільного телефонна).

Враховуючи вищевикладене, речовий доказ - мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , був використаний останнім як засіб вчинення кримінального правопорушення, а отже, до вказаного речового доказу необхідно застосовувати положення ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.

Відповідно до вимог ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення зокрема умисного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а отже спеціальна конфіскація, за наявності підстав для цього, підлягає застосуванню до речових доказів у кримінальному провадженні щодо вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1-2 ст. 190 КК України.

Відповідно до пункту 4 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Долю інших речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує в порядку передбаченому ст. 100 КПК України, в разі їх наявності та подання сторонами відповідних доказів.

Судові витрати по справі розподіляються в порядку передбаченому ст.1 24 КПК України, в разі їх наявності та подання сторонами відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень в пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України у виді 1 (один) рік обмеження волі.

Згідно з ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного за ч. 1 ст. 190 КК України покарання у виді обмеження волі зі строком 1 (один) рік на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України у виді 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного їй основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази:

-CD - R диск що зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-CD - R диск, наданий АТ «Ощадбанк» що зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-CD - R диск, наданий АТ «Приватбанк» що зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- що здані на зберігання до камери речових доказів Відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, номер книги обліку №1005, порядковий номер №5081, а саме

- 1 банківську картку № НОМЕР_4 , яку поміщено до спеціального пакета НПУ № RIC 2227625, знищити;

- 1 банківську картку № НОМЕР_7 , яку поміщено до спеціального пакета НПУ № RIC 2227624, знищити;

- 1 банківську картку № НОМЕР_8 , яку поміщено до спеціального пакета НПУ № RIC 2227623, знищити;

- 2 порожні кардхолдери операторів мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_9 та «lifecell» з номером НОМЕР_10 , які поміщено до спеціального пакета НПУ № RIC 2227622, знищити;

- 4 SIM-картки оператора «Київстар», які поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR 1372395, знищити;

- 3 порожні кардхолдери оператора «Київстар» з номерами НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 та 1 SIM-картку оператора «Київстар», які поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR 1372351, знищити;

- 1 банківську картку № НОМЕР_14 , яку поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR 1372350, знищити;

- мобільний телефон марки «Sigma», моделі «Mobile», чорного кольору; а також комп`ютерний системний блок марки «QUBE», моделі «STORM», чорного кольору, вилучений та поміщений до спеціального пакету НПУ №РSР 4190319, передати правоволодівцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , конфіскувати у власність держави на підставі ст.96-1, п. 4 ч.1 ст. 96-2 КК України (застосувавши спеціальну конфіскацію).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Покровський районний суд міста Кривого Рогу, з урахуванням положення, передбачений частиною 2 статті 394 КПК України.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1