Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №212/9305/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/9305/26

2/212/6318/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Деал Фінанс Груп” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Деал Фінанс Груп” (далі – ТОВ “Деал Фінанс Груп”) звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого посилались на те, що 10 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Безпечне агентство необхідних кредитів” (далі – ТОВ “БАНК”) та відповідачем укладено договір позики № 74792854 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9000 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день. Договір підписаний електронним підписом позичальника. 02 листопада 2022 року між ТОВ “БАНК” та ТОВ “Сіроко Фінанс” укладено договір факторингу № 029-021122 за яким ТОВ “Сіроко Фінанс” набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 74792854 від 10 січня 2022 року. 05 грудня 2025 року між ТОВ “Сіроко Фінанс” та позивачем укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 74792854 від 10 січня 2022 року. Відповідно до реєстру прав вимоги, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним договором позики у розмірі 14068,39 грн., з яких: 9000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5068,39 грн. – сума заборгованості за відсотками. Враховуючи викладене, просять стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 15149 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано у АТ “Універсал Банк” інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 , а також виписку по вказаному картковому рахунку за період з 10 січня 2022 року по 13 січня 2022 року.

Відповідачу надіслано копію ухвали про відкриття провадження, а копія позовної заяви з доданими до неї документами була направлена на адресу відповідача позивачем на виконання вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін, до суду не направляв.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10 січня 2022 року між ТОВ “БАНК”та відповідачем укладено договір позики № 74792854, за умовами якого, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами строк (строк позики) шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики. Сума позики становить 9000 грн., надана строком на 30 днів, зі сплатою процентів: базова процентна ставка 1,99 % (пункт договору 2).

Позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кридитодавця за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною (п.3 договору позики).

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.4 договору позики).

Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (пункт 5.2).

Відповідачем погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору позики № 74792854, від 10 січня 2022 року, де визначено: дату видачі кредиту/дату платежу; суму платежу за розрахунковий період; проценти за користування кредитом, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ “БАНК”, ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ “БАНК” шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України (одноразовий ідентифікатор 5Rqyex7il2).

Згідно довідки ТОВ “ФК “Фінекспрес” Вих.№КД-000129851/ТНПП від 06 березня 2026 року, ТОВ “ФК “Фінекспрес” надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором ТОВ “БАНК” відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією та ТОВ “БАНК” та завершення наступної платіжної операції: дата – 10 січня 2022 року, номер платежу – dc9f5db3-039d-4c8d-a710-69cf04993523, сума – 9000 грн., отримувач – ОСОБА_2 , ЕПЗ НОМЕР_2 .

02 листопада 2022 року між ТОВ “БАНК” та ТОВ “Сіроко Фінанс” укладено договір факторингу № 029-021122, за умовами якого ТОВ “ФК “БАНК” зобов`язується відступити ТОВ “Сіроко Фінанс” права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ “Сіроко Фінанс” зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ “ФК “БАНК” ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 12/12/22 від 12 грудня 20222 року до договору факторингу № 029-021122 від 02 листопада 2022 року, ТОВ “Сіроко Фінанс” набуло право вимоги до відповідача за договором № 74792854 від 10 січня 2022 року у розмірі 14068,39 грн., з яких: 9000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5068,39 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Згідно платіжних інструкцій, ТОВ “Сіроко Фінанс” було сплачено ТОВ “БАНК” грошові кошти у якості оплати послуг згідно договору факторингу № 029-021122 від 02 листопада 2022 року.

05 грудня 2025 року між ТОВ “Сіроко Фінанс” та ТОВ “Деал Фінанс Груп” укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого ТОВ “Сіроко Фінанс” зобов`язується відступити ТОВ “Деал Фінанс Груп” права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ “Деал Фінанс Груп” зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування у розпорядження ТОВ “Сіроко Фінанс” (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 05/12/25 до договору факторингу № 025-05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, ТОВ “Деал Фінанс Груп” набуло право вимоги до відповідача за договором № 74792854 від 10 січня 2022 року у розмірі 14068,39 грн., з яких: 9000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5068,39 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Згідно платіжної інструкції № 579936556.1 від 05 грудня 2025 року, ТОВ “Деал Фінанс Груп” було сплачено ТОВ “Сіроко Фінанс” грошові кошти у якості оплати послуг згідно договору факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року.

Згідно відповіді АТ “Універсал Банк”, банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 . Також банком надано виписку по рахунку до вказаної картки, з якого вбачається, що 10 січня 2026 року було зарахування кошти у сумі 9000 грн.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ “БАНК” та відповідачем укладено електронний договір позики з використанням електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором та відповідно наявність кредитних правовідносин між сторонами.

Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідач суду не надав.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи також підтверджено, що ТОВ “БАНК” відступило ТОВ “Сіроко Фінанс”, яке у подальшому відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов`язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за договором позики № 74792854 від 10 січня 2022 року.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 74792854 від 10 січня 2022 року у розмірі 14068,39 грн., з яких: 9000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5068,39 грн. – сума заборгованості за відсотками.

За абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК в разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Суд враховує, що відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року, у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року, у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Так, згідно п.2 договору позики № 74792854 від 10 січня 2022 року, строк позики становить 30 днів і датою повернення позики (останній день) є 09 лютого 2022 року, а тому підстави нараховувати відсотки за користування позикою є до 09 лютого 2022 року включно.

При цьому, матеріали справи не містять доказів щодо оформлення відповідачем у належний спосіб подовження строку користування позикою (пролонгації) або застосування автопролонгації.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до Додатку № 1 до договору позики № 74792854 від 10 січня 2022 року, відповідач зобов`язався повернути кредит у загальному розмірі 10880,55 грн., з яких: 9000 грн. – сума кредиту, 1880,55 грн. – проценти за користування кредитом. Вказаний Додаток підписаний відповідачем електронним підписом.

Також, з розрахунку ТОВ “БАНК” вбачається, що відповідачем частково погашено заборгованість за процентами: 07 лютого 2022 року у розмірі 1755,32 грн., а тому залишок відсотків, який підлягає стягненню з відповідача на користь нового кредитора становить 125,23 грн. (1880,55 грн. – 1755,32 грн.).

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 74792854 від 10 січня 2022 року у розмірі 9125,23 грн., з яких: 9000 грн. – сума кредиту, 125,23 грн. – проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року , укладеного з адвокатом Ткаченко Ю.О.; Витяг з Акту № 8-ДІЛ від 16 лютого 2026 року, за яким адвокатом Ткаченко Ю.О. надано послуги щодо боржника ОСОБА_1 : вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, вивчення правової позиції, аналіз судової практики – 500 грн., судовий супровід у суді першої інстанції, підготовка та складання і направлення позовної заяви до боржника за договором позики, у тому числі представництво інтересів клієнта у суді – 4000 грн.; Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та платіжну інструкцію № 579942739.1 від 05 березня 2026 року про сплату позивачем на користь адвоката Ткаченко Ю.О. грошових коштів.

Вивчивши вказані докази, враховуючи, що відповідачем до суду не подавалось відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 4500 грн.

Також, необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1726,92 грн., виходячи з розрахунку (9125,23 грн. * 2662,40 грн. / 14068,39 грн.), а всього судові витрати на загальну суму 6226,92 грн. (4500 грн. + 1762,92 грн.).

Керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.207, 526, 549, 625, 626, 628, 629, 634, 938, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Деал Фінанс Груп” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Деал Фінанс Груп” заборгованість за договором позики № 74792854 від 10 січня 2022 року у загальному розмірі 9125 (дев`ять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Деал Фінанс Груп” судові витрати у загальному розмірі 6226 (шість тисяч двісті двадцять шість) гривень 92 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю “Деал Фінанс Груп”, код ЄДРПОУ 44280974, юридична адреса: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 14 вересня 2026 року.

Суддя: М.Д. Власенко