Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №209/3280/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/3280/26

Провадження № 2/209/2400/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

14 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» Савченко Тетяни Олексіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» Савченко Т.О. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5594962 від 07.06.2025 року у розмірі 38325,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 07.06.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5594962. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. Згідно з умовами Кредитного договору, сума кредиту складає 10000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність внесення платежів кожні 30 днів, зі сплатою процентів стандартною процентною ставкою 0,95% в день.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в загальній сумі 10000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач не здійснював оплати на рахунок кредитора, а тому не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор» був укладений Договір факторингу № С7-270126-1, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Новий Колектор» права грошової вимоги за Кредитним договором № 5594962. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором позивач повідомив відповідача шляхом направлення СМС повідомлення.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Кредитним договором № 5594962 від 07.06.2025 року, яка станом на 27.01.2026 року складає 38 325,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 100000,00 грн., з суми заборгованості за відсотками – 22325,00 грн.; комісія – 1000,00 грн.; штраф 5000,00 грн..

Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умов надання кредиту, не здійснює погашення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги щодо якого набуло ТОВ «Новий Колектор», представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 5594962 від 07.06.2025 року загальною сумою 38325,00 грн. та витрати пов`язані з розглядом справи.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 46).

Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

27 травня 2026 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

12 червня 2026 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 47).

Ухвалою судді від 15 червня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» Савченко Тетяни Олексіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 48).

Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило (а.с.51,55).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, ОСОБА_1 викликався у судові засідання через оголошення на офіційному веб порталі судової влади України. Оголошення про його виклик в судові засідання на 04.08.2026 року опубліковане 15.06.2026 року; на 14.09.2026 року – опубліковане 04.08.2026 року. З опублікуванням такого оголошення ОСОБА_1 вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.50,54).

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місце знаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 07.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», яке є фінансовою установою та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір № 5594962 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на сайті www.credit7.ua.

Згідно п.п. 1.2, 1.3, Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 гривень, строк кредиту 360 днів.

Відповідно до п. 1.4.1. Договору стандартна процентна ставка становить 0,95% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778%.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало йому кредит в загальній сумі 10000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20260127-1306 від 27.01.2026 та листом ТОВ «УПР» за вих. № 1-2701 від 27.01.2026.

27.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № С7-270126-1, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «Новий Колектор» права грошової вимоги за Кредитним договором № 5594962.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 5594962 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.06.2025 року, відповідач ОСОБА_1 не здійснював у повній мірі оплати за кредитним договором, тобто не виконав обов`язків, покладених на нього кредитним договором, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка станом 27.01.2026 року складає 38325,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тілом кредиту – 10000,00 грн., з суми заборгованості за відсотками – 22325,00 грн.; за комісією – 1000,00 грн.; за штрафом 5000,00 грн..

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої обов`язки за Договором № 5594962 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.06.2025 року, в той час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Новий Колектор», яке є правонаступником кредитодавця.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» слід стягнути заборгованість за Договором № 5594962 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.06.2025 року загальною сумою 33325,00 грн., з яких: 10000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 22325,00 грн. – заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями та комісіями за Договором № 5594962 про надання споживчого кредиту від 07.06.2025 року у розмірі 10000,00 грн. та 5000,00 грн., суд зазначає, що такі нарахування є необґрунтованими та суперечать п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, де зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі переліченого вмотивування вимоги ТОВ «Новий Колектор» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за комісією та штрафами у загальному розмірі 6000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 33325,00 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2315,05 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (33325,00х2662,40:38325,00=2315,05).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.13, 19, 81, 82, 141, 247, 263-265, 274 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» Савченко Тетяни Олексіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601) заборгованість за договором № 5594962 від 07.06.2025 року у розмірі 33325 (тридцять три тисячі триста двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2315 (дві тисячі триста п`ятнадцять) гривень 05 копійок, та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 58 копійок.

В іншій частини позовний вимог, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено та підписано 14 вересня 2026 року.

Суддя Я.О.Юрченко