Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №205/8519/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 205/8519/25

Провадження № 2/932/2625/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суду міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Сітнікова Т.Б.,

за участі секретаря судового засідання – Расторгуєвої А.В.,

представника позивача – Смаль О.П.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Домарацької М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення повноліття, у розмірі 1/4 частини від усіх доходів, до 1/8 частини.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що 02.06.2012 року було укладено шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3 , якій зараз виповнилось повних 11 років. З листопада 2019 року вони мешкають окремо. Донька ОСОБА_4 за взаємною згодою залишилась проживати разом з матір`ю ОСОБА_1 . 01.06.2021 року за рішенням Димитровського міського суду шлюб між ними було розірвано. З вересня 2016 року на підставі рішення Димитровського міського суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх доходів, починаючи з 11 серпня 2016 року і до досягнення повноліття дитиною. Згідно довідки розрахунку Мирноградського ВДВС від 21.05.2024 року за цим рішенням у позивача заборгованості по аліментах немає. Під час стягнення аліментів згідно з текстом судового рішення у позивача на утриманні була лише одна неповнолітня дитина – Злата. 22.07.2022 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка після укладання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 . Від попереднього шлюбу у ОСОБА_2 на забезпеченні знаходяться дві неповнолітні доньки: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час звернення з позовом виповнилось повних 13 років. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час подачі позову повних 10 років. ІНФОРМАЦІЯ_7 від вказаного шлюбу у позивача народився син – ОСОБА_9 . З дати народження його дружина ОСОБА_2 не працює, перебуває у відпустці для догляду за дитиною – ОСОБА_9 до досягнення трирічного віку, заробітної плати і іншого прибутку крім виплат по народженню, не отримує. 22.09.2023 року сім`я позивача і ОСОБА_2 отримали статус багатодітної сім`ї, який дійсний до 24.04.2030 року. Вказані сімейні обставини зобов`язують позивача згідно з діючим сімейним законодавством забезпечувати свого малолітнього сина ОСОБА_9 , якому не виповнилось ще року, забезпечувати свою дружину ОСОБА_2 на час перебування її у відпустці до досягнення ОСОБА_10 трирічного віку, а також забезпечувати падчерок – ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які є непрацездатними членами його родини, які на час перебування своєї рідної матері ОСОБА_13 у відпустці по догляду за ОСОБА_10 , залишаються на забезпеченні у свого вітчима – ОСОБА_2 (незалежно від того, що в їх утриманні приймає участь їх рідний батько – ОСОБА_14 , сплачуючи аліменти на їх утримання), і всі ці обов`язки ОСОБА_2 зобов`язаний виконати за рахунок тих самих 75% свого прибутку (з вирахуванням аліментів на Злату – 25% свого прибутку). У зв`язку з чим просить суд зменшити аліменти, враховуючи свій майновий стан, а саме, зменшити розмір аліментів на дитину з 1/4 частини до 1/8 частини від усіх видів доходів. Враховуючи вищевикладене, останній змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Смаль О.П., в судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги, зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 . Також надав суду відповідь на відзив, в якій просить відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву «про зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення повноліття, у розмірі 1/4 частини від усіх доходів, до 1/8 частини.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_15 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог, надали суду відзив на позовну заяву, в якій просять суд відмовити ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 вересня 2016 року рішенням Димитровського міського суду Донецької області справа №226/1419/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до виповнення доньці ОСОБА_3 18 років, починаючи з 11.08.2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 N 3 роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання щодо зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Частина 2 статті 182 СК України визначає мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказана норма однаково застосовується до всіх платників аліментів, незалежно від правових підстав їх праці.

Згідно ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України встановлюють обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

На дані правовідносини поширюються норми ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, згідно до якої визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейним кодексом України передбачена можливість перегляду розміру аліментів, а не обов`язок суду зменшити розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З аналізу ст. 192 СК України й наданих роз`яснень Пленумом Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.

Посилання позивача на те, що погіршення матеріального положення, пов`язане із збільшенням витрат на житло та сплата аліментів на утримання дітей не доведена за допомогою належних та допустимих доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В позовній заяві не міститься жодних доказів на підтвердження зміни матеріального стану позивача в бік погіршення.

До того ж, позивач в своїй позовній заяві не зазначає та не надає відповідних доказів, що у відповідача з моменту ухвалення судового рішення про зміну розміру аліментів покращився майновий стан, та такі твердження не знайшли підтвердження в ході розгляду даної справи.

Сам факт наявності іншої дитини не може свідчить на наявність підстав саме для зменшення стягнути аліментів.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 зазначається, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зазначив, що зменшення розміру аліментів на утримання дитини у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні інших осіб, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам. Обов`язок щодо доведення погіршення майнового стану з метою зменшення розміру аліментів покладається на позивача. Ненадання позивачем зазначених доказів є підставою для відмови у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 681/15/12, навіть при погіршенні матеріального стану платника аліментів у випадку, якщо аліменти стягуються у частці від його доходу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зважаючи на те, що навіть, якщо його доходи зменшаться, частина доходу, з якої відраховуються розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання дитини, також зменшиться.

Відповідно до статті 12 ЦПК України Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вказана позивачем підстава для зміни способу стягнення аліментів, не дає достатніх та беззаперечних підстав для задоволення позову. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд керується діючим законодавством та вважає, що рішення суду в першу чергу повинно бути в інтересах дітей.

Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про зменшення розміру аліментів, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 11.08.2026 року.

Суддя Сітніков Т.Б.