Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №904/1446/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026м. ДніпроСправа № 904/1446/26

За позовом керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 15) в інтересах держави в особі

позивача: Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 175М, код ЄДРПОУ 41935167)

про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права приватної власності на торговельний павільйон

Суддя Дичко В.О.

Секретар судового засідання Пилипенко В.Р.

Представники:

від прокуратури: Нестеренко Д.С. (службове посвідчення № 069515 від 01.03.2023)

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», у якій просить:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, бул. Платонова, 7 к, загальною площею 0,0029 га, шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва – споруди підприємства торгівлі (торговельного павільйону) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 655213712101).

2. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна – споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», що проведена державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніним Ю.В., індексний номер: 40340333 від 27.03.2018 (номер відомостей про речове право: 25451085), із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна № 655213712101.

Витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позову прокурор повідомляє, що 10.06.2015 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фладес» на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.12.2024 у справі № 199/10639/14 здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, бул. Платонова, 7 к.

Надалі зазначений об`єкт 21.12.2017 зареєстровано на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер» на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2017 у справі № 199/10639/14.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер» передало торговельний павільйон літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, бул.Платонова,7к, до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», у зв`язку з чим 21.02.2018 проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт за відповідачем.

Прокуратура зазначає, що державна реєстрація права власності на спірний об`єкт неодноразово здійснювалась на підставі судових рішень, які надалі скасовані Дніпровським апеляційним судом, тому в Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» відсутні будь-які належні та чинні правові підстави для набуття, володіння, користування та розпорядження торговельним павільйоном літ. А-1.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 у справі №904/1446/26 задоволено заяву Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам), вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкта нерухомого майна – нежитлової будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 655213712101), що складається зі споруди підприємства торгівлі (торговельного павільйону) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, бул. Платонова, 7к.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/1446/26 та призначено підготовче засідання на 14.04.2026 о 12:00 год.

03 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» заперечує проти позову та просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовної заяви.

06 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 904/1446/26 на 05.05.2026 о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 904/1446/26 на 19.05.2026 об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 904/1446/26 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.09.2026 о 10:00 год.

У судовому засіданні 03.09.2026 прокурор, присутній у залі суду, підтримав позов та просив його задовольнити.

Позивач та відповідач явки 03.09.2026 уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили. Дніпровська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Як відзначив Верховний Суд у п. 43 постанови від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 та п.102 постанови від 07.07.2022 у справі № 918/539/16, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, неявку в судове засідання представниці відповідача без повідомлення причин неявки, наявність у матеріалах справи відзиву на позовну заяву, а також те, що явка сторін не визнавалась обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає за необхідне розглянути 03.09.2026 справу без участі представників позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив».

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та ухвалення обґрунтованого рішення.

У порядку абз. 1 ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.09.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді необхідно вказати таке.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленнями прокурора на адреси відповідних суб`єктів владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів у суді.

Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, звертаючись із позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, вказав підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою та представництва інтересів держави те, що позивач, як орган, уповноважений на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, не вжив заходів щодо усунення порушень у межах своїх повноважень шляхом звернення до суду. Прокуратура таку поведінку Дніпровської міської ради розцінила як неналежне здійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави, а тому у прокурора виникли підстави для звернення до суду з метою захисту інтересів держави.

За правовим висновком, викладеним у п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурору достатньо дотриматись порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, у справі № 904/1446/26 прокуратура, звертаючись із позовною заявою до суду, дотрималась передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Предметом доказування в даній справі є наявність/відсутність порушення інтересів держави, наявність/відсутність підстав для усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права приватної власності на торговельний павільйон.

10 червня 2015 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фладес» зареєстровано право власності на споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1 площею 23,4кв.м за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, бул. Платонова, 7к (а.с. 29а-29б, 117-118). Підставою для державної реєстрації права власності була ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2014 у справі № 199/10639/14 (а.с. 30-33), якою визнано мирову угоду про передачу майна, в тому числі споруди підприємства торгівлі (торговельного павільйону) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м, за адресою: м.Дніпропетровськ, бул. Платонова, 7к, у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фладес» у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 05.12.2013 у сумі 200 000гривень.

Надалі вказану ухвалу суду скасовано ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 (а.с. 33-35), а справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фладес» направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2017 у справі № 199/10639/14-ц (а.с. 35-36) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фладес» залишено без розгляду.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2017 у справі № 199/10639/14-ц (а.с. 36-38) допущено поворот виконання ухвали суду від 26.12.2014 про затвердження мирової угоди та звернуто стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фладес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» на майно, в тому числі споруду підприємства торгівлі (торговельного павільйону) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м, за адресою: м. Дніпропетровськ, бул. Платонова, 7к, у зв`язку з чим 21.12.2017 право власності на зазначений торговельний павільйон зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер» (а.с. 29а-29б, 117-118), що здійснено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М., індексний номер: 38973460 від 26.12.2017 (номер відомостей про речове право: 24166965).

Надалі Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер» рішенням загальних зборів учасників від 09.02.2018, оформленим протоколом № 3 (а.с. 39-40, 168-169) створило шляхом заснування Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» та передало до статутного капіталу останнього у приватну власність майновий вклад, що складається з відповідного майна, в тому числі спірного об`єкта.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» прийняло за актом приймання-передачі у приватну власність від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» певне майно, в тому числі спірний об`єкт, за рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», оформленим протоколом № 2 від 16.02.2018 (а.с. 40-41, 170-171).

20 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» підписали нотаріально посвідчений акт № 1 прийому-передачі та грошової оцінки майнового вкладу до статутного капіталу (а.с. 42-43, 166-167), згідно з яким до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» передано, зокрема, споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

21 лютого 2018 року за відповідачем державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніним Ю.В. зареєстровано право приватної власності на споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м, за адресою: м. Дніпро, бул. Платонова, 7к, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40340333 від 27.03.2018, номер відомостей про речове право: 25451085 (а.с. 29а, 117, 165).

Водночас постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.07.2019 у справі №199/10639/14-ц (а.с. 43-45) задоволено апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, скасовано ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2017 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.08.2019 у справі № 199/10639/14-ц (а.с. 46-48) відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» про поворот виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2014 про затвердження мирової угоди.

На думку прокурора, державна реєстрація права приватної власності на спірний об`єкт неодноразово здійснювалась на підставі судових рішень, які надалі скасовані, тому в Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» відсутні належні та чинні правові підстави для набуття, володіння, користування та розпорядження спірним торговельним павільйоном.

Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 26.06.2025 проведено обстеження несформованої земельної ділянки за адресою: м.Дніпро, бул. Платонова, 7 К, за результатами якого складено акт № 0345 обстеження земельної ділянки (а.с. 91-93).

У результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що доступ до земельної ділянки: вільний. На обстежуваній земельній ділянці знаходиться торговий павільйон (МАФ). На земельній ділянці, перед павільйоном, припарковані автомобілі. Покриття земельної ділянки – асфальт. Під час обстеження павільйон був зачинений. Земельна ділянка за павільйоном поросла бур`яном, знаходиться у занедбаному стані.

Загальна площа земельної ділянки становить 0,0029 га.

Відповідно до листа Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 27.06.2025 № 12/19-273 (а.с. 54), згідно з даними інформаційної бази містобудівного кадастру містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єктів будівництва, будівельні паспорти забудови земельних ділянок, у тому числі за адресою: м. Дніпро, бул. Платонова, 7 К, управлінням не надавались, паспорти прив`язки тимчасових споруд не оформлювались.

Також листом Комунального підприємства «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради від 19.06.2025 № 503/д-05 (а.с. 56-57) підтверджено, що договори про використання об`єктів благоустрою міста для реалізації потреб у сфері споживчого ринку, відпочинку та послуг на спірний об`єкт не укладались.

Аналогічну інформацію надало Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради в листі від 25.07.2025 № 1.9.25/07-1 (а.с. 66), яким підтверджено відсутність договорів про використання об`єктів благоустрою не за функціональним призначенням, у тому числі щодо розміщення торгівельного павільйону за адресою: м. Дніпро, бул. Платонова, буд. 7к.

Відповідно до листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 25.07.2025 № 10/1-168 (а.с. 61-62) відсутні відомості щодо видачі/реєстрації управлінням документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва, зокрема, за адресою: м. Дніпро, бул.Платонова, буд. 7к.

Прокуратура звертає увагу, що присвоєння спірному об`єкту адреси розпорядженням міського голови від 28.07.2005 № 644 (а.с. 81-82, 90, 186-188) не підтверджує права власності на нерухоме майно та права на земельну ділянку.

У зв`язку з вищенаведеним прокурор вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер», а надалі Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» в обхід установленого законом порядку набули право власності на спірний об`єкт, не оформивши право користування земельною ділянкою, не отримавши необхідні дозвільні документи та не здійснивши належне прийняття об`єкта в експлуатацію.

Оскільки скасовані судові рішення, що були підставою для первісної та подальшої державної реєстрації права власності, прокуратура вважає відсутніми правові підстави для виникнення та переходу права власності щодо спірного майна.

На думку прокурора, вказані обставини свідчать про безпідставність державної реєстрації права власності спочатку за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фладес», надалі за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер», а потім за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», а також про самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво на ній. Такі дії, як зазначає прокуратура, суперечать установленим законодавством засадам містобудівної діяльності та перешкоджають належному використанню і плануванню земель населеного пункту.

Прокурор стверджує, що внаслідок безпідставної державної реєстрації права власності на торговельний павільйон, що розміщений на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності без погодження з її власником та без належних дозвільних документів, порушено права та інтереси територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки щодо її володіння, користування та розпорядження. Указане стало підставою виникнення спору та звернення з позовом до господарського суду.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами прокуратури та просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» вважає, що прокурор не довів, яке саме право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено, в чому полягає таке порушення та яким чином саме дії відповідача його спричинили.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», посилання прокуратури на абстрактне обмеження прав територіальної громади не підтверджує факту порушення конкретного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу Дніпровської міської ради. Сам факт розміщення об`єкта нерухомості на земельній ділянці автоматично не свідчить про порушення прав власника землі.

Відповідач вважає, що заявлені прокурором позовні вимоги про знесення об`єкта та скасування державної реєстрації права приватної власності не спрямовані на відновлення конкретного права позивача, не пов`язані з поверненням земельної ділянки та не забезпечують належний правовий результат. На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», позов фактично спрямований на зміну правового статусу майна, а не на захист порушеного права, що свідчить про неналежність обраного способу захисту.

Відповідач указує, що спірний об`єкт є внеском до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», а тому є майном юридичної особи та складовою корпоративних прав її учасників. Задоволення позовної заяви, на думку відповідача, фактично призведе до примусового зменшення статутного капіталу товариства поза передбаченою законом процедурою. При цьому питання зміни статутного капіталу належить до компетенції учасників товариства, а тому пред`явлений позов є втручанням у корпоративні права учасників та господарську діяльність відповідача. Звертає увагу, що Дніпровська міська рада не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» чи Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», не має корпоративних прав у цих товариствах та не є власником спірного павільйону. На думку відповідача, рішення загальних зборів учасників товариств щодо внесення спірного об`єкта до статутного капіталу не можуть порушувати майнові прави позивача. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» вважає, що наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 09.03.2021 у справі № 904/440/20 (а.с. 177-185) правова позиція є релевантною до спірних правовідносин.

Відповідач заперечує проти кваліфікації спірного павільйону як самочинного будівництва. Посилаючись на ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, зазначає, що на момент будівництва (зведення) об`єкта у 2005 році попередній власник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват») мав чинний договір оренди земельної ділянки від 29.01.2003, за умовами якого земельна ділянка надана для проектування та влаштування об`єкта торгівлі. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» стверджує, що після завершення будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват» отримало довідку міського комунального підприємства «Земград» від 15.07.2005 № 464 про присвоєння об`єкту адреси (а.с. 176), акт від 18.05.2006 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої улаштуванням споруди підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літера А-1 (а.с. 172-174) та рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради від 23.06.2006 № 461 (а.с. 175) про введення в експлуатацію споруди підприємства торгівлі (торговельний павільйон).

Окремо відповідач наголошує, що не є особою, яка здійснювала будівництво спірного об`єкта. Павільйон зведений у 2005 році Товариством з обмеженою відповідальністю «Віват», яке, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив», мало на той час усі дозвільні документи. Відповідач вважає, що щодо нього відсутні умови для застосування наслідків самочинного будівництва, визначені ст. 376 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» указує, що навіть встановлення окремих ознак самочинного будівництва не тягне автоматичного знесення об`єкта. На його думку, при вирішенні питання про застосування такого заходу необхідно враховувати можливість усунення порушень, можливість оформлення прав на земельну ділянку та дотримання принципу пропорційності. Відповідач стверджує, що прокуратурою такі обставини не досліджені.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» вважає знесення спірного об`єкта крайнім заходом, який може застосовуватись лише за умови доведення неможливості усунення порушень іншим способом. При цьому, за його твердженням, прокурор не довів, що об`єкт становить небезпеку, що його неможливо узаконити або що відсутні інші альтернативні способи врегулювання правовідносин, тому позовна вимога про знесення є передчасною та необґрунтованою.

Відповідач звертає увагу на положення ст. 41 Конституції України та зазначає, що пред`явлений позов спрямований на позбавлення його права власності на спірний об`єкт. Таке втручання, на його думку, є найбільш суворим заходом впливу на право власності та не обґрунтоване необхідністю захисту прав Дніпровської міської ради.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» указує, що діяло добросовісно згідно зі ст. 13 Цивільного кодексу України. На його думку, доводи прокуратури мають загальний характер, не підтверджують конкретного порушення права та не обґрунтовують необхідності застосування такого крайнього заходу, як знесення об`єкта.

На думку прокурора, обраний спосіб захисту є належним та ефективним, оскільки позовні вимоги про знесення самочинно збудованого об`єкта та скасування державної реєстрації права приватної власності безпосередньо спрямовані на усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності.

Знесення об`єкта є способом відновлення прав позивача на землю, оскільки саме його розміщення без належних правових підстав перешкоджає здійсненню повноважень власника, а знесення усуває такі перешкоди.

Прокуратура зазначає, що позовна вимога про скасування державної реєстрації права приватної власності є похідною від позовної вимоги про знесення та необхідною для повного відновлення порушеного права, оскільки існування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно перешкоджає усуненню протиправного стану.

Доводи відповідача щодо порушення корпоративних прав його учасників прокурор вважає безпідставними, оскільки внесення спірного об`єкта до статутного капіталу не легалізує його набуття чи створення з порушенням закону та не може перешкоджати захисту права територіальної громади.

Прокуратура наполягає, що ознаки самочинного будівництва підтверджуються матеріалами справи, оскільки відсутні містобудівні умови та обмеження, будівельний паспорт, дозвільні документи на будівництво, документ про прийняття об`єкта в експлуатацію, договори користування земельною ділянкою або об`єктами благоустрою та оформлені речові права на земельну ділянку.

За твердженням прокурора, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» на документи попереднього власника не підтверджують законність набуття права власності на спірний об`єкт, а первинна державна реєстрація права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фладес» ґрунтувалась на ухвалі суду, що надалі скасована.

На думку прокуратури, договір оренди земельної ділянки від 29.01.2003 не стосується спірного об`єкта, оскільки передана за ним земельна ділянка знаходилась за іншою адресою (м.Дніпропетровськ, вул. Космічна, в районі буд. № 1), а її цільове призначення передбачало її надання для проектування та влаштування споруди підприємства торгівлі, тобто тимчасової споруди, а не створення спірного об`єкта.

Документи про прийняття спірного об`єкта в експлуатацію, на які посилається відповідач, також стосуються іншої адреси: м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 27 К, а тому не стосуються спірного об`єкта за адресою: м. Дніпро, бул. Платонова, 7к.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об`єктивному та повному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд указує таке.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 216 Цивільного кодексу України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно зі ст. 14 Конституції України, ч.ч. 1, 2 ст. 373 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час державної реєстрації права приватної власності на торговельний павільйон) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

За правовим висновком, викладеним у п. 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Суд установив, що державна реєстрація права приватної власності на спірний торговельний павільйон неодноразово здійснювалась на підставі судових рішень, які надалі скасовані, за відсутності належних правовстановлюючих та дозвільних документів, що свідчить про безпідставність набуття права приватної власності.

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 26.06.2025 № 0345 (а.с. 91-93), що складений Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, доступ до земельної ділянки за адресою: м. Днпро, бул. Платонова, 7 К вільний. На обстежуваній земельній ділянці знаходиться торговий павільйон (МАФ). На земельній ділянці, перед павільйоном, припарковані автомобілі. Покриття земельної ділянки – асфальт. Під час обстеження павільйон був зачинений. Земельна ділянка за павільйоном поросла бур`яном, знаходиться у занедбаному стані.

Загальна площа земельної ділянки становить 0,0029 га.

Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (з наступними змінами та доповненнями, далі – Порядок № 244), тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі – ТС) – це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Стаціонарна ТС – споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.

На підставі п.п. 2.1, 2.20, 2.29, 2.30 Порядку № 244 від 21.10.2011 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки ТС.

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Розміщення ТС самовільно забороняється.

Згідно з ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

На підставі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Ураховуючи приписи статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка загальною площею 0,0029 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, бул. Платонова, 7 К, перебуває у власності територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради.

За правовим висновком, викладеним у п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц та п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Оскільки право розпорядження земельною ділянкою комунальної власності за згаданою адресою належить Дніпровській міській раді, реєстрація права власності на спірний торговельний павільйон порушує право власника земельної ділянки на користування та розпорядження нею, а тому наявні підстави для усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою.

Зазначені обставини, з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, є підставою для ухвалення судом рішення, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» необхідно усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, бул. Платонова, 7 К, загальною площею 0,0029 га, шляхом демонтажу (знесення) споруди підприємства торгівлі (торговельного павільйону) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 655213712101).

Щодо скасування державної реєстрації права приватної власності відповідача на вказаний торговельний павільйон, що проведена державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніним Ю.В., індексний номер: 40340333 від 27.03.2018 (номер відомостей про речове право: 25451085), із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна №655213712101, суд звертає увагу на таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час державної реєстрації права приватної власності на спірний торговельний павільйон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

З огляду на вищевикладене, законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності на нерухоме майно є визнанням з боку держави публічно-правового інтересу в установленні належності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана сприяти забезпеченню стабільності обороту нерухомості.

Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної державної інформаційної системи, що дозволяє всім суб`єктам права отримувати достовірні відомості про правовий статус того чи іншого об`єкта нерухомого майна.

Фактично реєстрація покликана надати певну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту, в тому числі судового, прав особи, що виникають із правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Згідно з п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час державної реєстрації права приватної власності на спірний торговельний павільйон) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час державної реєстрації права приватної власності на спірний торговельний павільйон) державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час державної реєстрації права приватної власності на спірний торговельний павільйон) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з абз.абз. 2-4 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини 7 статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Положення абз.абз. 2-4 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» узгоджуються з п. 5 ч. 1 ст. 14 цього Закону, згідно з яким розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.

На підставі ч. 7 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Отже, виходячи з системного аналізу змісту зазначених норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовим наслідком набрання законної сили рішенням суду, яким скасовується державна реєстрація прав у Державному реєстрі прав, є закриття державним реєстратором відповідного розділу в Державному реєстрі прав, яке (закриття розділу) відбувається в разі неможливості повернення відповідних речових прав у стан, що існував до певної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку, а саме: на користь попереднього набувача речового права, якщо існує запис про право такого набувача.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд установив, що 10.06.2015 здійснена державна реєстрація права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фладес» на споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон), що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, бул.Платонова, 7к (а.с. 29а-29б, 117-118), на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2014 у справі № 199/10639/14 (а.с. 30-33).

Водночас указана ухвала суду скасована судом апеляційної інстанції (а.с. 33-35), а надалі в задоволенні заяви про поворот виконання цієї ухвали суду відмовлено (а.с. 46-48).

Відповідно до відповідей уповноважених органів місцевого самоврядування та органів державного архітектурно-будівельного контролю правовстановлюючі та дозвільні документи щодо спірного торговельного павільйону не видавались (а.с. 51, 54, 56-57, 61-62, 66, 79-81, 83-85).

Внаслідок невжиття заходів щодо перевірки документів, що підтверджують законність набуття права власності на спірний торговельний павільйон, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 10.06.2015 прийняла рішення про проведення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фладес» державної реєстрації права приватної власності на споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон), загальною площею 23,4кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, бул. Платонова, 7к (а.с. 29а-29б, 117-118), а тому така державна реєстрація є незаконною.

До подібних висновків суд дійшов щодо державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» на споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м (а.с. 29а-29б, 117-118), яка проведена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М., індексний номер: 38973460 від 26.12.2017 (номер відомостей про речове право: 24166965), а також щодо державної реєстрації права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» на споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м (а.с. 29а, 117, 165), яка проведена державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніним Ю.В., індексний номер: 40340333 від 27.03.2018 (номер відомостей про речове право: 25451085).

Отже, реєстрація права приватної власності за відповідачем на торговельний павільйон за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, бул. Платонова, 7 К здійснена незаконно.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на це, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 5324,80гривень.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Європейська, буд.15) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 175М, код ЄДРПОУ 41935167) про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права приватної власності на торговельний павільйон – задовольнити частково.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 175М, код ЄДРПОУ 41935167) усунути перешкоди Дніпровській міській раді (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, бул.Платонова, 7 К, загальною площею 0,0029 га, шляхом демонтажу (знесення) споруди підприємства торгівлі (торговельного павільйону) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 655213712101).

3. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 175М, код ЄДРПОУ 41935167) на споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м, що проведена державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніним Ю.В., індексний номер: 40340333 від 27.03.2018 (номер відомостей про речове право: 25451085), із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна № 655213712101.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Актив» (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 175М, код ЄДРПОУ 41935167) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, р/р № UA228201720343160001000000291 у ДКСУ в м. Київ) судовий збір у сумі 5 324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 копійок).

5. У задоволенні решти позовної заяви – відмовити.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 14.09.2026.

Суддя В.О. Дичко