Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №904/1993/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/1993/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді: Віннікова С.В. доповідач

суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 (суддя Бажанова Ю.А., повний текст якого складений 28.05.2026) у справі № 904/1993/26,

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля"

про стягнення 115 710,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на свою користь штраф за невірно зазначену в накладній масу вантажу в розмірі 115 710,00 грн. Судові витрати просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.07.2025 прибули на станцію призначення Кривий Ріг Головний вагони №№ 53602801, 61298956 з вантажем – вугілля. По заявці вантажоодержувача Приватного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 13.07.2025 № 12, вантаж було переважено на статистичних 150-тоних вагах №10021 вантажоодержувача Приватного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", та встановлено розбіжності між масою вантажу зазначеною у провізному документі із масою, яка міститься у вагонах, про що складено комерційний акт ф.ГУ-22 від 13.07.2025 № 467004/239. На підставі виявленого позивачем нарахований штраф у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезень.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/1993/26 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 115 710,00 грн штрафу за невірно зазначену в накладній масу вантажу, 2 662,40 грн судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" та її узагальнені доводи

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі № 904/1993/26 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Скаржник вказує на безпідставність висновку суду щодо наявності правових підстав для стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладній № 46003307 від 11.07.2025. Відповідач наголошує, що під час передавальних операцій на станції відправлення Ароматна працівники перевізника прийняли вагони № 53602801 та № 61298956 до перевезення без зауважень, про що проставили відповідну відмітку у графі 38 накладної. Будь-яких актів про технічну чи комерційну несправність на станції відправлення складено не було, відтак залізниця визнала правильність відомостей про масу вантажу, а матеріали справи не містять належних доказів невірного оформлення накладної саме на момент прийняття вантажу до перевезення.

Крім того, скаржник вважає комерційний акт № 467004/239 від 13.07.2025 недопустимим доказом у розумінні статей 76, 77 ГПК України, оскільки його оформлено з грубим порушенням пункту 10 Правил складання актів. Зазначений акт з боку залізниці підписано лише однією уповноваженою особою - начальником станції, за відсутності обов`язкових підписів начальника вантажного району та працівника, який особисто проводив перевірку (зважування). Скаржник акцентує, що комерційні агенти, згідно з наказом № 70/ДС від 16.05.2025, мали повноваження підписувати акти виключно на станції Східно-Сортувальна, при цьому агент Ящук Н.В. не була присутня під час перевірки, а вагар ПП «Стіл Сервіс» акт взагалі не підписувала, що унеможливлює покладення цього акта в основу судового рішення.

Також відповідач стверджує про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права щодо позовної давності. На переконання скаржника, до спірних правовідносин підлягав безумовному застосуванню скорочений шестимісячний строк позовної давності, передбачений статтею 137 Статуту залізниць України та статтею 315 ГК України, який сплив ще до моменту звернення позивача з позовом 10.04.2026. Положення пункту 7.3 договору щодо збільшення позовної давності до 3 років, на думку відповідача, суперечать спеціальному законодавчому регулюванню перевезень, яке відповідно до правових висновків Верховного Суду (зокрема у справах № 924/320/17, № 904/5743/16, № 910/6913/21) має пріоритет над договірними умовами.

Узагальнений виклад позиції Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів щодо порушення порядку оформлення комерційного акта, позивач стверджує, що комерційний акт ф.ГУ-22 від 13.07.2025 № 467004/239 складено у повній відповідності до вимог статті 129 Статуту залізниць України та пункту 10 Правил складання актів і він містить усі належні підписи. Позивач пояснює, що на момент перевірки посада начальника вантажного району станції Кривий Ріг-Головний була вакантною (що підтверджується кадровими довідками), а на під`їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (зона обслуговування станції Східно-Сортувальна) обов`язки начальника вантажного району з підписання актів наказом начальника станції від 16.05.2025 № 70/ДС покладено на комерційних агентів. Відтак акт підписаний уповноваженими особами залізниці (заступником начальника станції Ясінською О.Ю., агентом Крошкою К.В., яка безпосередньо проводила перевірку, та агентом Ящук Н.В. замість начальника вантажного району) та представником вантажоодержувача за довіреністю, що повністю узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду.

Щодо строку звернення до суду позивач зазначає, що перевезення організовувалося на підставі укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 13.03.2020. Пунктом 7.3 цього договору відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України сторони погодили збільшений строк позовної давності за вимогами перевізника, який становить три роки, а відтак позовні вимоги заявлено в межах узгодженого сторонами строку позовної давності.

Крім того, позивач вважає помилковими доводи скаржника про те, що прийняття вагона на станції відправлення свідчить про визнання правильності внесеної маси. За приписами пункту 40 Правил приймання вантажів до перевезення залізниця приймає вантажі у вагонах відкритого типу шляхом візуального огляду без обов`язкової перевірки маси. Оскільки зважування при відправленні здійснювалося відправником самостійно без участі залізниці, перевізник об`єктивно не міг виявити невідповідність маси на станції відправлення, а залізниця за правилами перевезень не позбавлена права перевірити масу вантажу під час видачі на станції призначення.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Віннікова С.В. (доповідач), судді Андрейчук Л.В., Висоцький А.М.

Ухвалою від 22.06.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі № 904/1993/26 залишено без руху, надано апелянту 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір у сумі 3 993,60 грн на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції, докази чого надати суду.

Через підсистему "Електронний суд" 03.07.2026 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" надійшла заява про усунення недоліків з долученням відповідних доказів.

Ухвалою від 08.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі № 904/1993/26. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Частинами 1, 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Встановлені судом обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №00178353/2020-001 від 13.03.2020 та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1. відправника/одержувача 8887; 2. платника 8127810 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

Повідомлення підписано електронним підписом інженера 2 категорії відділу договорів філії "ЦТЛ" Рудник Надією Валеріївною 13.03.2020 о 15:30год.

Таким чином, 13.03.2020 між Акціонерним товариством "Укрзалізниця" та від Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою (пункт 1.1 договору).

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4 договору).

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5 договору).

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (пункт 1.10 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.5).

Відповідно до пункту 2.3 договору перевізник зобов`язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (пункт 2.3.2); складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів (пункт 2.3.5).

Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки (пункт 7.3 договору).

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (пункт 12.1 договору).

11.07.2025 року за накладною №46003307, яка у відповідності з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов`язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Кривий-Ріг Головний Придніпровської залізниці відправлено вагони № 53602801, № 61298956 з вантажем – вугілля кам`яне марки г-газовий.

Вантажовідправником є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", вантажоодержувачем є Приватне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150 т) Заводський №1164 відправником.

Усього сплачено відправником 230 244,00 грн.

Номер вагона 53602801, перевізна плата 11 571,00 грн., маса вантажу: 69 800 кг, номер вагона 61298956, перевізна плата 11 571,00 грн., маса вантажу: 67 650 кг.

В матеріалах справи міститься заявка №12 від 13.07.2025 якою просили направити представника залізниці для участі у видачі (переважуванні) вантажу, що прибув поїздом №3605 13.07.2025 о 10:15, найменування вантажу: вугілля, Вагон № 61298956 вага по документу 67,65, вага за результатами зважування по посту 10км. 66,65., Вагон № 53602801 вага по документу 69,80, вага за результатами зважування по посту 10км. 69,05.

13 липня 2025 року на станції Кривий-Ріг Головний Придніпровської залізниці складено комерційний акт №467004/239, яким у розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" зафіксовано, що:

13.07.2025 по заявці вантажодержувача на перевірку маси, згідно статті 52 Статуту залізниць України відбулося контрольне зважування вагонів № 53602801, 61298956 із зупинкою без розчищення, вантаж вугілля кам`яне, по відправці вказаній на зворотній стороні цього акта, у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь України" Зятюк А.О. вагаря Приватного підприємства "Стіл Сервіс" Рябової Л.В. агента комерційного ст. Кривий Ріг-Головний Крошка КВ. на справних статистичних 150 тн вагах № 10021 пов 24.03.2025 ДП" Кривбасстандартметрологією". Встановлено у вагоні № 53602801 по документу тара перевірена 21750 кг. нетто 69800 кг, після зважування брутто 90 650 кг, тара перевірена з документа 21750 кг, нетто 68900 кг, що менше документа на 900 кг, у вагоні № 61298956 по документу тара перевірна 23300 кг, нетто 67650 кг. після зважування брутто 89800 кг. тара перевірена з документа 23300 кг. нето 66500 кг. що менше документа на 1150 кг.

Комерційний акт №467004/239 містить підписи заступника начальника станції Ясінської О.Ю., агентів комерційних Крошки К.В., Ящук Н.В., представника одержувача Зятюк А.О.

В матеріалах справи міститься довіреність Приватного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" № 14-134юр від 11.03.2025, відповідно до якої кожен із представників має право, зокрема, підписувати перевізні та інші документи, зокрема комерційні акти. До переліку представників входить Зятюк Анастасія Олександрівна.

В матеріалах справи міститься Наказ начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 № 70/ДС відповідно до якого встановлено наступний порядок підписання комерційних актів по станції Кривий Ріг-Головний: Встановити наступний порядок підписання комерційних актів по станції Кривий Ріг-Головний:

Право підпису комерційних актів мають:

1. начальник станції залізничної, за його відсутності - головний інженер, заступники начальника станції залізничної.

2.1. при складанні комерційного акта на вантажному районі станції -начальник району (вантажного), за відсутності - особа, яка її заміщає;

2.2. при складанні комерційного акта на під`їзній колії Приватного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" станції Східно-Сортувальна (замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)) агенти комерційні: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

3. змінний агент комерційний, який проводив видачу вантажу.

Заступнику начальника станції Ясінській О.Ю. з наказом ознайомити всіх причетних, забезпечити його виконання.

В матеріалах справи міститься посадова інструкція Заступника начальника станції залізничної Реєстраційний № ДРС-2-ПІ-111/1 від 18.06.2025.

Відповідно до листа-ознайомлення з посадовою інструкцією (Додаток Б до посадової інструкції № ДРС-2-ПІ-111/1) із інструкцією ознайомлена Заступник начальника станції залізничної Ясінська О.Ю. 01.07.2025.

В матеріалах справи міститься посадова інструкція агента комерційного № ДРС-2-Пі-545/1 від 21.02.2025.

Відповідно до листа-ознайомлення з посадовою інструкцією (Додаток Б до посадової інструкції № ДРС-2-Пі-545/1 від 21.02.2025) із інструкцією ознайомлені, зокрема агент комерційний ОСОБА_9 , ОСОБА_7

Телеграмою №326 від 13.07.2025 повідомлено на станцію відправлення Ароматна Придніпровської залізниці.

Згідно акту загальної форми № 3435 від 13.07.2025 складеному на станції 467004 Кривий Ріг-Головний 13.07.2025 проведений комерційний огляд на знеструмленій колі вагонів 61298956 53602801 прибулих по відправці 46003307 Ароматна Кривий Ріг Головний виявлено: у вагонах навантаження рівномірне, не виходить за контури навантаження, вантаж у твердому стані. Маркований V-образними полосами і ущільнений у вигляді трапецевидної шапки за допомогою катка, навантаження у вагоні вище бортів 100-150 мм, маркування не порушене. Люка щільно закриті, двері у вагоні суцільнометалеві. Слідів розкрадання та течі вантажу не немає. Вагони будуть подані для контрольного зважування.

Згідно акту загальної форми №3436 від 13.07.2025 складеному на станції 467004 Кривий Ріг-Головний Придніпровська залізниця 13.07.2025 по заявці вантажоодержувача було проведено зважування вагонів 61298956, 53602801 вантаж вугілля формув. по відпр № 46003307 від 11.07.25 Ароматна- Кривий Ріг-Гол. вага по документу у вагоні 61298956 67650 кг, тара 23300 кг, після зважування, брут 89800 кг, тара з док. 23300 кг, нетто 66500, що менше документа на 1150 кг. Вага по документу у вагоні 53602801 69800 кг, тара 21750 кг, після зважування брутто 90650 кг, тара з документом 21750 кг, нетто 68900 кг, що менше документа на 900 кг.

В матеріалах справи міститься книга обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах відповідно до якої недоваження за вагоном №53602801 складає 900 кг, за вагоном № 61298956 складає 1150 кг.

Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати у розмірі 115 710,00 грн (11571,00 грн - провізна плата за всю відстань перевезення за вагон № 53602801 * 5 - кількість провізних плат + 11571,00 грн - провізна плата за всю відстань перевезення за вагон № 61298956 * 5 - кількість провізних плат), проти чого заперечує відповідач, що і стало причиною виникнення спору.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності вимог позивача.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та вимога його cкасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши апеляційну скаргу без повідомлення сторін, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

За приписами частин 1, 2 статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

У відповідності до статті 37 Статуту залізниць України та розділом V Правил оформлення перевізних документів передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

За умовами пункту 2.6 розділу ІІ Правил оформлення перевізних документів якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно з пунктом 2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За обставинами цієї справи, станцією призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці було складено комерційний акт форми ГУ-22 від 13.07.2025 № 467004/239, який підписаний представником вантажоодержувача за довіреністю від 11.03.2025 № 14-134юр Зятюк А.О. Комерційний акт містить підписи заступника начальника станції Ясінської О.Ю., агента комерційного Крошки К.В. (як особи, що особисто проводила перевірку), агента комерційного ОСОБА_7 та уповноваженого представника одержувача Зятюк А.О. Повноваження підписантів комерційного акта з боку залізниці підтверджуються наказом начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 № 70/ДС та відповідними посадовими інструкціями працівників залізниці, з боку одержувача - довіреністю ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 11.03.2025 № 14-134юр.

Акт підписаний уповноваженими представниками позивача. Матеріали справи містять належні посадові інструкції працівників позивача (зокрема, заступника начальника станції № ДРС-2-ПІ-111/1 та комерційного агента № ДРС-2-Пі-545/1).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що комерційний акт від 13.07.2025 № 467004/239 складений і підписаний у відповідності до вимог пункту 10 Правил складання актів і є належним та допустимим доказом у справі (у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. Штраф, нарахований у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

У даній справі у графі 55 накладної № 46003307 правильність внесених відомостей, у тому числі щодо маси вантажу, підтверджено представником відправника - вагарем ОСОБА_10 .

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Порядок та способи визначення маси вантажу закріплено у Правилах приймання вантажів до перевезення, що кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.

Згідно з пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявкою вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 13.07.2025 № 12, згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України, вантаж було переважено на справних статичних 150-тонних вагах № 10021 вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», повірених 24.03.2025 ДП «Кривбасстандартметрологія», та виявлено, що:

у вагоні № 53602801 маса вантажу за документом становила: тара перевірена 21 750 кг, нетто 69 800 кг; після зважування брутто 90 650 кг, тара за документом 21 750 кг, нетто 68 900 кг, що менше зазначеного в документі на 900 кг;

у вагоні № 61298956 маса вантажу за документом становила: тара перевірена 23 300 кг, нетто 67 650 кг; після зважування брутто 89 800 кг, тара за документом 23 300 кг, нетто 66 500 кг, що менше зазначеного в документі на 1150 кг.

У матеріалах справи відсутні належні докази, які б спростовували справність чи точність показників зазначених засобів вимірювальної техніки або результати проведеного контрольного переважування, що також зафіксовано актами загальної форми № 3435 і № 3436 від 13.07.2025 та випискою з книги обліку контрольних зважувань.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про доведення позивачем належними та допустимими доказами, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, факту невідповідності фактичної маси вантажу у спірних вагонах тій масі, яка була заявлена відправником (відповідачем) у залізничній накладній.

Відповідно до статті 105 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами. За приписами статті 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту - у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, законодавство пов`язує застосування зазначеної відповідальності із самим об`єктивним фактом неправильного зазначення вантажовідправником маси вантажу в перевізному документі.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 115 710,00 грн штрафу (по 57 855,00 грн за кожний вагон: 11 571,00 грн х 5).

Доводи апеляційної скарги про те, що прийняття вагонів до транспортування на станції Ароматна та проставлення працівником залізниці відмітки у графі 38 накладної без складення актів свідчить про визнання залізницею правильності маси вантажу, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані. Відповідно до пункту 40 Правил приймання вантажів до перевезення насипні вантажі у відкритому рухомому складі приймаються залізницею шляхом візуального огляду без обов`язкової перевірки маси. Залізниця на станції відправлення позбавлена технічної можливості перевіряти масу без відповідного переважування, яке здійснювалося самим відправником. В силу прямої вказівки статті 24 Статуту залізниць України обов`язок і відповідальність за правильність зазначених відомостей покладено на відправника, а перевізник наділений законодавчим правом перевіряти масу вантажу як на шляху прямування, так і безпосередньо на станції призначення під час видачі. Відмітка у графі 38 накладної фіксує виконання тарифно-розрахункових операцій станцією відправлення і жодним чином не нівелює обов`язку відправника щодо достовірності відомостей про масу.

Доводи скаржника щодо неналежності та дефектності комерційного акта від 13.07.2025 № 467004/239 судом апеляційної інстанції відхиляються. Комерційний акт оформлений за підписом трьох осіб з боку залізниці (заступника начальника станції Ясінської О.Ю., змінного комерційного агента ОСОБА_9 , яка особисто проводила перевірку, та комерційного агента ОСОБА_7 ) і представника вантажоодержувача Зятюк А.О. На дату складання комерційного акта штатна одиниця начальника вантажного району по станції була вакантною (а з 01.07.2025 виведена зі штату), що підтверджено довідкою кадрової служби від 25.02.2026 № 145 та листом начальника станції від 06.02.2026 № 125. Пунктом 2.2 наказу начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 № 70/ДС встановлено перелік комерційних агентів (включаючи ОСОБА_7 ), уповноважених підписувати комерційні акти замість начальника вантажного району під час перевірки на під`їзній колії одержувача. Вказаний підхід повністю відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, де зазначено, що за відсутності в штаті посади начальника вантажного району його повноваження на підписання актів можуть бути делеговані іншим працівникам розпорядчим актом керівника підрозділу залізниці для забезпечення імперативної вимоги щодо підписання акта трьома особами від імені залізниці.

Посилання скаржника на те, що агент ОСОБА_7 не була присутня під час зважування, а вагар ПП «Стіл Сервіс» ОСОБА_11 не підписала комерційний акт, колегія суддів вважає безпідставними. Пункт 10 Правил складання актів визначає обов`язковий перелік підписантів: керівник станції, начальник вантажного району (або уповноважена замість нього особа - в даному випадку агент ОСОБА_7 ) та працівник станції, який особисто проводив перевірку (агент Крошка К.В.). Залучення вагаря сторонньої організації, який забезпечував технічний процес зважування на вагах одержувача, не робить його обов`язковим підписантом бланка ГУ-22 з боку залізниці, оскільки формуляром акта та Додатком 1 до Правил передбачено лише один підпис від імені вантажоодержувача, який належним чином здійснено уповноваженим представником Зятюк А.О. за довіреністю.

Твердження скаржника про те, що перевірка проводилася на станції Кривий Ріг-Головний, а тому наказ № 70/ДС не підлягав застосуванню, спростовується матеріалами справи: зважування вагонів здійснювалося на під`їзній колії одержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (робоча зона станції Східно-Сортувальна). Відповідно до статті 129 Статуту та пункту 4 Правил складання актів належним суб`єктом оформлення комерційного акта є станція примикання залізниці, тому штемпель станції Кривий Ріг-Головний проставлено правомірно.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність застосування скороченого 6-місячного строку позовної давності (пункт 137 Статуту залізниць України) та пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною.

Відповідно до частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. При цьому законодавством заборонено лише скорочення встановлених законом строків позовної давності (частина 2 цієї ж статті).

Спірне перевезення вантажу здійснювалося в межах укладеного між позивачем та відповідачем Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 13.03.2020 № 99-00178353/2020-001.

Як вірно, зазначено судом першої інстанції, пунктом 7.3 зазначеного Договору сторони дійшли взаємної згоди про те, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.

Оскільки домовленість сторін щодо збільшення строку позовної давності зафіксована у письмовому правочині у повній відповідності до імперативних приписів частини 1 статті 259 ЦК України, до спірних правовідносин підлягає застосуванню погоджений сторонами трирічний строк давності. Враховуючи, що комерційний акт складено 13.07.2025, а з позовом до суду перевізник звернувся 10.04.2026, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про звернення позивача в межах визначеного строку позовної давності.

Доводи апелянта про пріоритет норм статті 137 Статуту залізниць України та статті 315 ГК України над умовами договору колегія суддів відхиляє, оскільки спеціальний строк позовної давності підлягає застосуванню виключно за відсутності реалізації сторонами свого цивільного права на його збільшення згідно зі статтею 259 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються встановленими обставинами і нормами закону.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що Господарський суд Дніпропетровської області повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, надав належну правову оцінку поданим доказам і вірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі № 904/1993/26 таким, що підлягає залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, зокрема статей 118, 122, 129 Статуту залізниць України та статей 509, 526, 610, 629, 908, 909, 920 Цивільного кодексу України, а також порушення норм процесуального права статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/1993/26 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 14.09.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя Л.В. Андрейчук

Суддя А.М. Висоцький