Суд: Східний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №922/263/26
Суддя: Склярук Ольга Ігорівна
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/263/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання , Ярош В. В .,
за участі представників сторін,
позивача, Омельченко І. В . ,
відповідача , Конопля О. М .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за наслідками розгляду апеляційної скарги – відповідача , за вх.№1375 х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "26" травня 2026р. (05.06.2026 ,суддя Жиляєв Є. М.) у справі №922/263/26
за позовом Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівельний комплекс" , Харківська обл., сел. Пісочин,
до Акціонерного товариства "Харківобленерго" , м. Харків,
про стягнення 159326,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Куряжський домобудівельний комплекс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго", в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №0007 від 01.07.2010 в розмірі 159326,52 грн., яка складається з: 48300,67 грн. 3% річних та 110995,85 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №0007 від 01.07.2010 в частині здійснення своєчасної оплати за використання електричних мереж.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та 27500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 рішення по справі залишено без змін.
25.08.2026 р. через систему Електронний суд від позивача по справі надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу, яку він поніс під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн. До заяви позивач на надав копію рахунку № 5 від 10.07.2026 на оплату наданої правничої допомоги, платіжну інструкцію № 556 від 23.07.2026, копію акту від 25.08.2026 до договору № 10/10/2025/КДК про надання правової допомоги від 10.10.2025 з переліком наданих послуг.
25.08.2026 від відповідача по справі надійшли заперечення на вище зазначену заяву, в якій останній наголошував, що на 33 сторінках відзиву на апеляційну скаргу фактично є лише 5 сторінок, а решта відтворенням рішення суду першої інстанції та тексту позовної заяви, судове засідання 24.08.2026 тривало лише 11 хвилин, заява про прийняття додаткового рішення є фактично відтворенням заяви , яка подавалася до сулу першої інстанції. Крім того наголошує, що загальний розмір заявлених вимог на правову допомогу адвоката складає 45 000 грн, що майже 30 % від ціни позову.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2026 заяву позивача (вх.9299) про ухвалення додаткового рішення у справі прийнято до провадження. Розгляд заяви призначено на 03.09.2026 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 03.09.2026 приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши додані сторонами заяви, заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, судова колегія зазначає наступне
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 ( десять тисяч) грн позивачем до матеріалів справи надані наступні документи:
- копію договору № 10-10/2025-КДК про надання правової (правничої) допомоги від 10.10.2025 та копію додаткової угоди № 4 від 03.06. 2026 до вказаного договору;
- оригінал ордеру про надання правової допомоги,
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
- копію рахунку № 5 від 10.07.2026 на оплату наданої правничої допомоги,
- платіжну інструкцію № 556 від 23.07.2026,
- копію акту від 25.08.2026 до договору № 10/10/2025/КДК про надання правової допомоги від 10.10.2025 з переліком наданих послуг.
Судовою колегією встановлено, що 10.10.2025 між Приватним акціонерним товариством "Куряжський домобудівельний комплекс» (далі Позивач) та адвокатом Омельченко І.В. укладено договір № 10-10/2025-КДК про надання правової (правничої) допомоги. (далі Договір).
03.06.2026 сторони уклали додаткову угоду № 4 до Договору в якій зазначили, що розмір гонорару адвоката під час представництва у суді апеляційної інстанції складає 10 000 грн.
На виконання умов Договору та Додаткової угоди до нього, представник Позивача надав, а позивач прийняв послуги, що підтверджується копією акту від 25.08.2026 р. приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою № 4 від 25.08.2026 до договору №10-10/2025-КДК про надання правової (правничої) допомоги від 10.10.2025, з переліком наданих послуг на суму 10 000 грн. та копією рахунку № 5 від 10.07.2026 на оплату наданої правничої допомоги на суму 10 000,00 грн.
Вказані послуги за домовленістю сторін були сплачені в сумі 10 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 23.07.2026.
За частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З огляду на наведене, Судова колегія приходить до висновку, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 86 ГПК України, є достатньо для встановлення факту надання правничої допомоги позивачу у справі №922/263/26.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (див. постанови Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20).
З тексту додаткової угоди убачається, що сторонами було погоджений фіксований розмір винагороди адвоката у розмірі 10 000 грн за представництво інтересів позивача у суді апеляційної інстанції.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (пункт 46 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).
В даному випадку, відповідач просить суд зменшити розмірі заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначаючи, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн є значно завищеною.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення витрат зазначає, що заявлена адвокатом витрата часу надання послуг є явно завищеною та не відповідає реальному обсягу наданих послуг. Отже, на переконання відповідача, стягнення витрат у заявленому розмірі суперечить принципу співмірності та справедливості розподілу судових витрат, покладаючи на відповідача необґрунтований фінансовий тягар.
Судова колегія зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, зокрема, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Судова колегія відхиляє доводи відповідача про нескладність даної справи, які викладено останнім у своїх запереченнях, оскільки ці доводи прямо суперечать позиції самого ж відповідача, яка викладених у його заяві (т.с. 1 а.с. 227-229) під час розгляду справи у суді першої інстанції, в якій відповідачем було наголошено на складність даної справи щодо її галузевої належності та обставин правовідносин між учасниками справи, які суд першої інстанції визнав слушними та 23.03.2026 задовольнив заяву відповідача та ухвалив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Як зазначалося вище, позивачем були здійснені платежі адвокату Омельченку І.В. за надану правничу допомогу в цій справі в межах погодженої сторонами суми в додатковій угоді № 4 до Договору, отже витрати Позивача щодо надання правничої допомоги в цій справі є повністю обґрунтованими та підтвердженими первинними документами.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача і стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву (вх.9299) Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівельний комплекс" , про ухвалення додаткового рішення у справі – задовольнити.
2.Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, б. 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівельний комплекс" (62418, Харківська обл., сел. Пісочин, вул.Кільцева, б. 41; код ЄДРПОУ 04852585) – 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 14.09.2026.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua