Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №910/7514/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. Справа№ 910/7514/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» про ухвалення додаткового рішення (без повідомлення учасників справи)

в межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 (повний текст складено 27.05.2026)

у справі №910/7514/25 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі

Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

Центрального відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум»

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 242 338, 89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва рішенням від 19.05.2026 у справі №910/7514/25 позов задовольнив. Визнав недійсними Додаткову угоду від 26.09.2022 №2, Додаткову угоду від 20.10.2022 №3, Додаткову угоду від 11.11.2022 №4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2022 № ЕЕ/П1 та стягнув з відповідача на користь позивача 242 338,89 грн надмірно сплачених грошових коштів, та з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя 10 175,27 витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із ухваленим рішенням місцевого господарського суду, 15.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум»; зупинити апеляційне провадження у справі №910/7514/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №910/7514/25 та прийняти у цій справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №910/7514/25 задовольнив; рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №910/7514/25 скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

01.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» подало до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд апеляційної інстанції стягнути з Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на його користь 78 000,00 грн витрат на послуги адвоката. До заяви про ухвалення додаткового рішення, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідач подав суду апеляційної інстанції: копію Договору №01/01-2025 про надання правничої допомоги від 01.01.2025, копію Додатку №1 «Прайс на надання правничої допомоги» до Договору №01/01-2025 про надання правничої допомоги від 01.01.2025, копію Акта від 20.05.2026 прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги до Договору №01/01-2025 про надання правничої допомоги від 01.01.2025, копію Акта від 26.08.2026 прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги до Договору №01/01-2025 про надання правничої допомоги від 01.01.2025 та копію Договору №01/01-2025 від 01.01.2025 про залучення адвоката до виконання договорів про надання професійної правничої допомоги.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 01.09.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: Владимиренко С.В. головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.08.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/7514/25 призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 10.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від прокурора відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, в якій прокурор просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, а у разі часткового задоволення, реалізувати процесуальні повноваження щодо зменшення їх розміру, виходячи з критеріїв розумності та співмірності.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, дослідивши надані заявником докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).

В апеляційній скарзі відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, що становить 50 000,00 грн.

Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21).

Відповідно до частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

01.01.2026 між відповідачем (далі - Клієнт) та Адвокатським бюро Євгена Симбірцева (далі - Бюро або Адвокатське об`єднання), в особі керуючого адвоката Симбірцева Євгена Вікторовича (далі - Адвокат) укладено Договір №01/01-2025 про надання правничої допомоги, за умовами якого Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати необхідну послугу з правничої допомоги - захисту, надання іншої правничої допомоги та представництво інтересів Клієнта.

Згідно з пунктами 5.2, 5.5 Договору №01/01-2025 про надання правничої допомоги від 01.01.2026 розмір винагороди Бюро встановлюється виходячи з обсягу фактично наданих послуг. Вартість послуг за даним Договором визначається згідно з розцінками на послуги, вказаними в Додатку №1 до Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору, та встановлюється сторонами в Акті приймання-передачі наданих послуг. Додатково в Акті вказуються платежі (видатки), здійснені (понесені) Бюро в інтересах Клієнта для належного виконання умов Договору, включаючи (але не виключно): послуги експертів, спеціалістів, нотаріусів, перекладачів, судові, виконавчі збори, будь-які можливі збитки, мита та податки. Бюро може надавати послуги Клієнту на регулярній основі. При належному виконані умов цього Договору, Сторони підписують Акт про виконання робіт (надання послуг) до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним. Указаний Акт підписується Сторонами після виконання робіт (надання послуг), що випливають з цього Договору, і підставою для перерахунку винагороди Бюро, яка є платою за виконані роботи (надану Правничу допомогу) та платежів, здійснених Бюро в інтересах Клієнта для належного виконання умов Договору. Не підписання Клієнтом Акта про виконання робіт (надання послуг) у терміни, встановлені пунктом 5.5 Договору означає прийняття Клієнтом послуг, наданих Адвокатським бюро та виникнення у Клієнта обов`язку, передбаченого пунктом 5.3 Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до його припинення на підставі взаємної угоди Бюро та Клієнта, про що складається відповідна Додаткова угода до цього Договору (пункт 8.1 Договору №01/01-2025 про надання правничої допомоги від 01.01.2026).

До вказаного правочину сторони підписали Додаток № 1 до Договору №01/01-2025 про надання правничої допомоги від 01.01.2026 «Прайс на надання правничої допомоги».

01.01.2025 між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева (далі - Бюро або Адвокатське об`єднання), в особі керуючого адвоката Симбірцева Євгена Вікторовича (далі - Адвокат) та Адвокатом Годованець Любов`ю Юріївною (надалі - Адвокат) укладено Договір №01/01-2025 про залучення адвоката до виконання договорів про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого Бюро відповідно до частини шостої статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» залучає Адвоката на договірних засадах до виконання окремих договорів про надання професійної правничої допомоги, укладених Бюро з його Клієнтами, а Адвокат зобов`язується особисто здійснювати адвокатську діяльність у межах доручень, переданих йому Бюро.

Згідно з пунктом 1.2 Договору №01/01-2025 про залучення адвоката до виконання договорів про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2025 Адвокат здійснює представництво в інтересах Клієнта, однак залучається до такого представництва Бюро в межах виконання договору з Клієнтом.

У межах цього Договору Адвокат може залучатися Бюро до представництва інтересів Клієнтів в судах усіх інстанцій та юрисдикцій, у тому числі в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді, а також перед іншими державними органами та умовами у частині, безпосередньо пов`язаній із веденням відповідної справи (пункт 2.1 Договору №01/01-2025 про залучення адвоката до виконання договорів про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2025).

За виконання прийнятих доручень Бюро виплачує Адвокату винагороду (пункту 8.1 Договору №01/01-2025 про залучення адвоката до виконання договорів про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2025).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2026 року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна зі Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про намір його припинити, Договір продовжується на кожний наступний календарний рік (пункти 13.1, 13.2 Договору №01/01-2025 про залучення адвоката до виконання договорів про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2025).

20.05.2026 відповідач підписав з Адвокатським бюро Акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової допомоги №01/01-2025 від 01.01.2025, за яким Адвокатське бюро надало послуги з правничої допомоги, що підлягають відшкодуванню Клієнтом. Опис наданих послуг виконаних Адвокатським бюро у справі №91/7514/25 у Господарському суді міста Києва в інтересах Клієнта:

1. Аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у цивільному/господарському/адміністративному спорі, вартість послуги 4 000,00 грн.

2. Складення і подання заяв по суті справи: відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову (відзив від 07.07.2025), вартість послуги 10 000,00 грн.

3. Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема: заяв, клопотань, додаткових пояснень (клопотання про зупинення провадження у справі від 14.07.2025), вартість послуги 3 000,00 грн.

4. Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема: заяв, клопотань, додаткових пояснень (додаткові пояснення по справі від 02.02.2026), вартість послуги 3 000,00 грн.

5. Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема: заяв, клопотань, додаткових пояснень (додаткові пояснення по справі від 07.04.2026), вартість послуги 3 000,00 грн.

6. Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема: заяв, клопотань, додаткових пояснень (пояснення по справі від 01.05.2026), вартість послуги 3 000,00 грн.

7. Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема: заяв, клопотань, додаткових пояснень (клопотання про зупинення провадження у справі від 14.05.2026), вартість послуги 3 000,00 грн.

8. Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у Господарському суді міста Києва 16.07.2025 - 1 година, вартість послуги 3 000,00 грн.

9. Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у Господарському суді міста Києва 07.04.2026 - 1 година, вартість послуги 3 000,00 грн.

10. Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у Господарському суді міста Києва 05.05.2026 - 1 година, вартість послуги 3 000,00 грн.

11. Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у Господарському суді міста Києва 19.05.2026 - 1 година, вартість послуги 3 000,00 грн.

Всього адвокатом було надано правничих послуг, що підлягають відшкодуванню Клієнтом у справі №910/7514/25 у розмірі 41 000,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у суді першої інстанції інтереси відповідача представляла Адвокат Годованець Любов Юріївна, яка діяла на підставі Довіреності №1 від 20.01.2026, та здійснює свою адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВК №000873 від 24.02.2020.

За приписами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Разом з тим, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення з заявою - до закінчення судових дебатів.

Суд здійснює розподіл судових витрат у разі дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Отже, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Аналогічна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

З матеріалів даної справи вбачається, що відповідач під час розгляду даної справи у суді першої інстанції із відповідною заявою щодо понесення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) до закінчення судових дебатів не звертався, а тому суд апеляційної інстанції, керуючись частиною 2 статті 118 та частиною 2 статті 207 ГПК України, залишає без розгляду заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення в частині понесених витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у суді першої інстанції.

Щодо витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, то слід зазначити наступне.

26.08.2026 відповідач підписав з Адвокатським бюро Акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової допомоги №01/01-2025 від 01.01.2025, за яким Адвокатське бюро надало послуги з правничої допомоги, що підлягають відшкодуванню Клієнтом. Опис наданих послуг виконаних Адвокатським бюро у справі №91/7514/25 у Північному апеляційному господарському суді в інтересах Клієнта:

1. Складення і подання апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, вартість послуги 15 000,00 грн.

2. Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема: заяв, клопотань, додаткових пояснень (клопотання про зупинення провадження у справі подане одночасно з апеляційною скаргою від 15.06.2026), вартість послуги 3 000,00 грн.

3. Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема: заяв, клопотань, додаткових пояснень (пояснення по справі від 03.08.2026), вартість послуги 3 000,00 грн.

4. Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді 11.08.2026 - 1 година, вартість послуги 3 000,00 грн.

5. Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді 25.08.2026 - 1 година, вартість послуги 3 000,00 грн.

6. Додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху), а саме: плата за досягнутий адвокатом результат у судовій справі, вартість послуги 10 000,00 грн.

Всього адвокатом було надано правничих послуг, що підлягають відшкодуванню Клієнтом у справі №910/7514/25 у розмірі 37 000,00 грн.

Представництво інтересів відповідача у Північному апеляційному господарському суді здійснювали Адвокати Годованець Любов Юріївна та Сімбірцев Євген Вікторович, повноваження яких були перевірені судом апеляційної інстанції у судових засіданнях.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Разом з цим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок, відповідно до якого суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Як вже зазначалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частин п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час розгляду справи №910/7514/25 представниками відповідача надано наступні послуги:

Складення і подання апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, вартість послуги 15 000,00 грн. Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема: заяв, клопотань, додаткових пояснень (клопотання про зупинення провадження у справі подане одночасно з апеляційною скаргою від 15.06.2026), вартість послуги 3 000,00 грн. Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема: заяв, клопотань, додаткових пояснень (пояснення по справі від 03.08.2026), вартість послуги 3 000,00 грн. Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді 11.08.2026 - 1 година, вартість послуги 3 000,00 грн. Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді 25.08.2026 - 1 година, вартість послуги 3 000,00 грн. Додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху), а саме: плата за досягнутий адвокатом результат у судовій справі, вартість послуги 10 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції залишив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі подане одночасно з апеляційною скаргою від 15.06.2026 без задоволення, а пояснення по справі від 03.08.2026 - без розгляду.

Таким чином, в цій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу з прокурора на користь відповідача, задоволенню не підлягають.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі по суті відхилені, а тому витрати на професійну правничу допомогу в частині надання послуг зі складання і подання апеляційної скарги, вартість послуги якої становить 15 000,00 грн, задоволенню не підлягають.

Водночас судом апеляційної інстанції враховано доводи відповідача, викладені представником усно у судовому засіданні 11.08.2026, щодо застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» №4888-IX від 27.05.2026 до спірних правовідносин, а тому, понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в частині надання послуг з представництва у Північному апеляційному господарському суді на суму 6 000,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо гонорару успіху, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, виснувала про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). При цьому зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення статті 126 ГПК України, дослідивши докази, надані заявником на підтвердження понесених судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, дійшов висновку, що «гонорар успіху» не був необхідним у зв`язку з розглядом даної справи, а тому в цій частині також відмовляє у задоволенні.

Слід зазначити, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №911/969/24.

Суд апеляційної інстанції також враховує заяву прокурора щодо не співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу у суді апеляційної інстанції та зазначає, що адвокат Сімбірцев Євген представляє інтереси відповідача з 2023 року, про що свідчить довіреність у порядку передоручення від 19.12.2023. Справи за участю відповідача за подібних правовідносин вже розглядалися судами, отже, представником відповідача вже сформована правова позиція за подібних правовідносин, що свідчить про те, що адвокату не потрібно було витрачати багато часу на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є незначним.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з прокурора на користь відповідача 6 000,00 грн витрат за професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

За приписами частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 1 статті 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 вказала на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

У вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи, стягнення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу підлягає з Запорізької обласної прокуратури. Такої ж думки дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №923/507/21.

З урахуванням того, що за подання заяви про ухвалення додаткового рішення судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7514/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Запорізької обласної прокуратури (вулиця Дмитра Апухтіна, будинок 29А, місто Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02909973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» (вулиця Авіаконструктора Антонова, будинок 5-А, офіс 320, місто Київ, 03186; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39568531) 6 000,00 грн (шість тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання пункту 2 даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/7514/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська