Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №927/1140/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Справа№ 927/1140/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Козир Т.П.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

представники учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 року

у справі №927/1140/25 (суддя Мацьор В.В.)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 у справі №927/1140/25 припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією Поди В.В., визнано ОСОБА_1 банкрутом, введено процедуру погашення боргів боржника строком на дванадцять місяців, призначено керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Поду В.В.

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 у даній справі і ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі №927/1140/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Поди В.В. у справі №927/1140/25.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Станік С.Р., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 у справі №927/1140/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1140/25.

29.06.2026 року супровідним листом Господарського суду Чернігівської області №927/1140/25/10-07/697/26 від 19.06.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 у даній справі залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів, які підтверджують відправлення копії цієї апеляційної скарги і доданих до неї документів боржнику - ОСОБА_1 , а також у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

14.07.2026 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2026 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору у розмірі 5 324,80 грн. та докази направлення копії цієї скарги і доданих до неї документів боржнику ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 року у справі №927/1140/25, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 27.08.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. з 27.07.2026 по 28.08.2026 та судді Станіка С.Р. з 24.08.2026 по 28.08.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Козир Т.П.

Ухвалою суду від 25.08.2026 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №927/1140/25 за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 року.

Представники учасників провадження у справі в судове засідання 27.08.2026 року не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

27.08.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/1140/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , провадження у якій відкрито ухвалою суду від 01.12.2025 року. Керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Поду В.В.

Згідно ухвали попереднього засідання суду першої інстанції від 03.02.2026 року кредитором боржника визнано ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами на суму 173 296,50 грн., з яких: 162 451,70 грн. - основний борг (друга черга реєстру вимог кредиторів), 4 844,80 грн. - витрати зі сплати судового збору та 6 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

24.04.2026 року арбітражний керуючий Пода В.В. звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд: ввести процедуру погашення боргів боржника ОСОБА_1 та призначити керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Поду В.В.

20.05.2026 року до суду від арбітражного керуючого Поди В.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

За наслідками розгляду поданого клопотання постановою Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 у справі №927/1140/25 припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією Поди В.В., визнано боржника банкрутом, введено процедуру погашення боргів боржника строком на дванадцять місяців, призначено керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Поду В.В.

Приймаючи дану постанову, місцевий господарський суд виходив з того, що фінансовий стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності і його майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредитора, водночас поведінка боржника відповідає закріпленому законодавцем у спеціальних нормах КУзПБ принципу добросовісної поведінки боржника, за яким боржник набуває право на звільнення від боргів.

ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал", як кредитор у справі, з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

За твердженням скаржника, кредитором не було отримано від керуючого реструктуризації ані звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника, ані проекту плану реструктуризації боргів боржника, також не висловлено свою позицію по питанням порядку денного. В матеріалах справи відсутні будь-які підписані кредитором документи стосовно позиції з питань денного порядку денного зборів кредиторів.

Стверджуючи, що боржником у даній справі не надано кредитору плану реструктуризації, ОСОБА_1 порушив принцип добросовісної поведінки боржника, що є підставою для закрити провадження у справі.

Крім того, апелянтом наголошено, що до початку судового засідання 21.05.2026 року представником кредитора було подано суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з наданими 20.05.2026 року арбітражним керуючим документами та необхідності підготовки позиції кредитора щодо питань порядку денного зборів кредиторів. Попри це, судом було прийнято оскаржувану постанову.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність прийняття оскаржуваної постанови, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування такої постанови з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КУзПБ, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є:

1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;

2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;

3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно ч. 7 наведеної статті суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Крім того, в силу положень ч. 11 статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Судова колегія наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Апеляційний господарський суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Отже, на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

Таке тлумачення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з п. 2 ч. 4 статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Колегія суддів наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:

- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 ст. 123, ч. 11 статті 126 КУзПБ.

Оскільки у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ конкретизовано лише момент, з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.

Враховуючи наведене, приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 року у справі № 903/806/20 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 року у справі №920/27/21.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами даної справи, провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 01.12.2025, а попереднє засідання суду проведено 03.02.2026.

05.05.2026 керуючим реструктуризацією Подою В.В. на підставі ч.3 п.1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ було ініційовано збори кредиторів боржника шляхом опитування.

На порядок денний зборів кредиторів були поставлені наступні питання:

1) Визначення кількості вирішальних голосів кредиторів;

2) Вирішення питання щодо можливості переходу до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закриття провадження у справі;

3) Інші питання.

У зв`язку із цим, 05.05.2026 року арбітражним керуючим на адресу кредитора ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" через систему "Електронний суд", що підтверджується наявною у справі квитанцією №6957693, було направлено заяву з доданими до неї проектом протоколу та бюлетенем голосування щодо прийняття рішення про перехід до наступної процедури.

При цьому, у проекті протоколу вказано, що керуючим реструктуризацією були проаналізовані декларації ОСОБА_1 , згідно яких вбачається недостатність майна та коштів боржника для погашення всіх вимог кредиторів. Єдиним активом боржника, який може бути використаний для погашення вимог кредиторів, є земельна ділянка, яка може бути реалізована у процедурі погашення боргів. Також зазначено, що розробити план реструктуризації, який би передбачав погашення вимог кредиторів ОСОБА_1 не представляється можливим із-за недостатності коштів та майна у боржника. Отже доцільно відносно ОСОБА_1 засувати процедуру погашення боргів.

У вказаній вище заяві було наголошено на необхідності надіслати відповідь кредитора у строк до 18.05.2026 на електронну адресу або поштою.

Проте, станом на 19.05.2026 року відповідь від кредитора не надійшла, що свідчить про те, що зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про перехід до процедури погашення боргів боржника ОСОБА_1 .

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що ним не було отримано від керуючого реструктуризації ані звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника, ані проекту плану реструктуризації боргів боржника, є безпідставним та судом відхиляються, оскільки інформацію арбітражного керуючого щодо перевірки декларації про майновий стан боржника та плану реструктуризації боргів боржника було наведено у проекті протоколу № 1 зборів кредиторів боржника.

Вказані документи було надано арбітражним керуючим суду 20.05.2026, до яких, в тому числі, долучено квитанцію №6957693 про направлення таких документів на адресу кредитора ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" через систему "Електронний суд" ще 05.05.2026 року, а тому клопотання скаржника про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з документами та підготовки позиції кредитора щодо питань порядку денного зборів кредиторів, є безпідставним, необґрунтованим та не заслуговує на увагу.

В даному випадку, за висновками суду, саме кредитор, маючи достатньо для цього часу, ухилився від можливості висловити свою позицію з питань порядку денного зборів кредиторів, в тому числі щодо переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що поведінка боржника відповідає закріпленому законодавцем у спеціальних нормах КУзПБ принципу добросовісної поведінки боржника, за яким боржник набуває право на звільнення від боргів. Боржник виконує обов`язки боржника, не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволенні кредиторських вимог.

На підставі наявних у справі матеріалів інвентаризації активів та пасивів боржника, проведених арбітражним керуючим, встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості ОСОБА_1 складає 173 296,50 грн., в той час як балансова вартість основних засобів (земельна ділянка та частина квартири) становить 130 000,00 грн. Боржник не працює та не отримує інших доходів.

Тобто, матеріали справи підтверджують, що фінансовий стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредитора, тобто встановлено неоплатність боржника, відтак погашення визнаних судом вимог кредитора можливе не інакше як через введення процедури погашення боргів боржника.

Більш того, як було зазначено вище, матеріали справи містять звіт арбітражного керуючого з перевірки відповідності декларації боржника, а також матеріали інвентаризації активів та зобов`язань боржника.

Згідно вказаного звіту, під час перевірки наданих боржником декларацій про його майновий стан за 2022-2025 роки розбіжностей та/або невідповідності не виявлено, що підтверджується результатами інвентаризації.

І хоча вказані документи було надано арбітражним керуючим вже після прийняття оскаржуваної постанови (26.05.2026), вони додатково свідчать про добросовісність боржника та спростовують протилежні твердження апелянта.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів в силу положень ч.11 ст.126 КУзПБ.

Беручи до уваги наявність згоди арбітражного керуючого Поди В.В. на призначення його керуючим реалізацією майна у справі №927/1140/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , дослідивши подані документи, місцевим судом також правомірно встановлено відповідність кандидатури арбітражного керуючого Поди В.В. вимогам КУзПБ для призначення його керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не були підставою позовних вимог, не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанову місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 року у справі №927/1140/25 залишити без задоволення.

2.Постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 у справі №927/1140/25 залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Матеріали справи повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 14.09.2026 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Т.П. Козир

В.О. Пантелієнко