Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №910/486/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. Справа № 910/486/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Яценко О.В.

Спаських Н.М.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 10.09.2026

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026

про призначення експертизи

(повний текст складено 06.04.2026)

у справі № 910/486/26 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Імпульс-газ"

2. Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення збитків у розмірі 353 791,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/486/26 призначено судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що для об`єктивного та правильного вирішення спору необхідно встановити обставини щодо причин залиття належного позивачу приміщення 22.07.2025 та 26.08.2025, наявність причинного зв`язку між залиттям нежитлових приміщень у кожну із дат та технічним обслуговуванням будинку, передбаченим договором № 1221/469/Е від 26.03.2025, та розміру завданих внаслідок залиття збитків у кожну із дат, і для вирішень таких питань, потрібні спеціальні знання, тому враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/486/26, 13.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026, а справу № 910/486/26 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції (1) безпідставно призначено комплексну експертизу у даній справі, (2) на вирішення експерта поставлено ряд питань, віднесених до компетенції суду, а не експерта, (3) проігноровано заперечення і докази позивача проти призначення експертизи без мотивів їх відхилення, (4) безпідставно покладено на позивача витрати щодо проведення експертизи. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що: відповідно до п. 7.2. договору у разі ненадання відповіді в установлений строк (5 робочих днів) претензії співвласника вважаються визнаними управителем (тобто відповідачем); акт про залиття від 24.07.2025 та долучена до нього претензія відповідачем були проігноровані, отже визнано претензії позивача; на акт про залиття від 27.08.2026 та претензію до нього відповідач надав відповідь, в якій повідомив про проведення робіт, чим визнав свою вину. Заявляючи клопотання про проведення експертизи, відповідач не обґрунтував неможливість надати експертний висновок самостійно. Задовольняючи клопотання відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції не навів мотивів неврахування доказів позивача, які встановлюють причини пошкодження майна позивача, а також протиправної поведінки відповідача, яка виявилась в умисному порушенні договору - ухиленні від спільного з позивачем огляду приміщень і встановленні причин та наслідків залиття. Скаржник зазначає, що питання щодо підтвердження причинного зв`язку між залиттям і технічним обслуговуванням будинку згідно договору є завданням суду, віднесене до його компетенції та вимагає застосування знань саме у сфері права, тобто саме питання є правовим та не вимагає спеціальних знань. Крім того, поставлені судом на вирішення експерта питання щодо існування причинного зв`язку між залиттям 22.07.2025 і 26.08.2025, та технічним обслуговуванням будинку згідно договору, є правовим питанням, відповідь на яке повинен дати виключно суд при ухваленні рішення, на підставі здійсненої ним оцінки доказів, зокрема, безпосереднього дослідження наявних у справі доказів. Скаржник зазначає, що призначення судом з власної ініціативи експертизи порушує принцип змагальності сторін. Також скаржник наголошує, що покладення на позивача витрат по проведенню експертизи є неправомірним.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/486/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Кравчук Г.А., судді: Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/486/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026.

13.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводять власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі з аналогічних підстав, які зазначеній у позовній заяві. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що встановлення обставин причин залиття нежитлових приміщень, наявність або відсутність технічних недоліків внутрішньо-будинкових мереж, наявність причинно-наслідкового зв`язку між технічним станом інженерних мереж та пошкодженням майна позивача, а також розмір завданих збитків потребує спеціальних знань у сфері будівництва, експлуатації інженерних мереж, технічного обстеження та оцінки вартості відновлювальних робіт, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість встановлення відповідних обставин виключно на підставі письмових доказів, наданих сторонами. Відповідач зазначає, що надані позивачем акти складені ним в односторонньому порядку, а не у відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, не містять висновків спеціалістів або експертів, не підтверджують технічну причину залиття та не виключають можливості пошкодження майна позивача з інших причин. Крім того, сам факт складання акту про залиття не є безумовним доказом вини відповідача. Питання щодо причин залиття, наявності причинного зв`язку між технічним станом внутрішньо-будинкових мереж та наслідками залиття, визначення розміру матеріальної шкоди, належать до сфери спеціальних технічних та економічних знань. Відповідач наголошує, що саме проведення судової експертизи дозволить об`єктивно встановити причини залиття, визначити наявність або відсутність порушень зі сторони відповідача, встановити дійсний розмір збитків, усунути суперечності між доказами сторін.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 у зв`язку з відставкою судді Кравчука Г.А. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/486/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 для розгляду справи № 910/486/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Спаських Н.М., Яценко О.В.

24.08.2026 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято справу № 910/486/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 та призначено справу до розгляду на 10.09.2026.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/486/26 залишити без змін, з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 26.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" (ТОВ «УНІАН», як співвласником, та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», як управителем, укладено договір № 1221/469/Е про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого управитель зобов`язується надавати співвласнику послугу з управління багатоквартирним будинком (далі- послуга з управління), що розташований за адресою: вулиця Хрещатик, 4 (далі - будинок), а співвласник зобов`язується оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору співвласник є власником нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (групи приміщень № 29) (в літ. А) загальною площею 596,00 кв.м, які розташовані на першому та другому поверхах будинку на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2009 та використовуються на момент укладання цього договору під офіс.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" на вказані приміщення підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 7139004 від 27.03.2009.

22.07.2025 приблизно о 17:24 в будинку № 4 по вул. Хрещатик у місті Києві спрацювало 5 (п`ять) бездротових адресних датчиків протікання системи оповіщення Ajаx внаслідок аварійної ситуації, а саме затоплення двох перших поверхів та підвального приміщення даного будинку.

Того ж дня, близько 17:40 диспетчером КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (повідомлення за тел.: (044) 500 81 03) зареєстровано заявку за № 11138213, але відповідні спеціалісти на місце аварії в цей день не прибули.

23.07.2025 близько 10:10 позивач повторно звернувся до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» із заявкою про аварійну ситуацію, що мала місце 22.07.2025, яку було проігноровано управителем.

23.07.2025 позивач звернувся із заявою за вх. № 83 до ТОВ «Імпульс-Газ», яке надає послуги з комплексного обслуговування будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону «Михайлівська» Шевченківського району м. Києва на підставі договору № 191 від 01.04.2025, укладеного з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».

24.07.2025 ТОВ «УНІАН» звернулось до відповідача із заявою з вимогою про необхідність прибуття управителя (його представника) для фіксації наслідків залиття, з`ясування причин залиття та складання відповідного акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання). Вказана заява залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на неодноразові виклики засобами телефонного та електронного зв`язку не з`явився, в порядку п. 7.2. договору, комісія у складі представників позивача, представників ТОВ «Веста Плюс» та ТОВ «Універсальна мережева компанія» здійснила обстеження пошкоджених приміщень будинку з метою встановлення причин залиття.

За наслідком обстеження комісією складено акт про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 24.07.2025, в якому зафіксовано наступні пошкодження: підвальне приміщення - залито водою підлогу площею 120 кв.м. Затоплення зумовлено недостатнім обслуговуванням інженерних комунікацій, а саме пластикової труби дощової (зливової)каналізації системи водовідведення (відсутні в достатній кількості кріплення труби, відсутні гумові ущільнювачі на раструбах труби, що призвело до роз`єднання труби); перший поверх - пошкоджені стельові карти типу Армстронг, площею 2 кв.м, залито водою електричні мережі, щит силовий; другий поверх - пошкоджені стельові карти типу Армстронг, площею 21 кв.м, залито водою електричні мережі, пошкоджено дверний блок, пошкоджене покриття (фарбоване) стін та стелі площею 6 кв.м.

В ході обстеження комісією встановлено, що затоплення першого та другого поверхів зумовлено проривом металевої труби дощової (зливової) каналізації системи водовідведення (проіржавила, розмір прориву становить 2 см х 10 см), яка знаходиться на технічному поверсі, розташованому над другим поверхом. На технічному поверсі розташовані інженерні комунікації, а саме, технічне обладнання опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання і водовідведення (каналізація, дощова (зливова) каналізація), утримання та обслуговування яких здійснює КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».

24.07.2025 представником ТОВ «УНІАН», в присутності завідувача господарства ТОВ «УНІАН» Гордєєва Т.С., здійснено візуальне обстеження пошкодженого майна позивача, зі здійсненням фото/відеофіксації та складанням відповідного акту огляду доказів за їх місцезнаходженням.

29.07.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією про виконання ремонтних робіт або заміну інженерних мереж (каналізації тощо). Разом з претензією відповідачу було направлено примірник акту від 24.07.2025. Вказану претензію залишено без відповіді та задоволення.

26.08.2025 приблизно о 15:00 сталося затоплення приміщень другого поверху в будинку № 4 по вул. Хрещатик у місті Києві, внаслідок чого майно ТОВ «УНІАН» зазнало пошкоджень

Того ж дня, диспетчером КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (повідомлення за тел.: (044) 500 81 03) зареєстровано заявки за № 11217502, № 11217476 та № 11218568, але відповідні спеціалісти на місце аварії в цей день не прибули.

Оскільки представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на виклики засобами телефонного та електронного зв`язку не з`явився, в порядку п. 7.2. договору, комісія у складі представників позивача, представників ТОВ «Веста Плюс» та ТОВ «Універсальна мережева компанія» здійснила обстеження пошкоджених приміщень будинку з метою встановлення причин залиття.

За наслідком обстеження комісією складено акт про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) та каналізації від 27.08.2025, в якому зафіксовано наступні пошкодження другого поверху будинку: у залі Пресцентру УНІАН пошкоджена підвісна стеля із звукоізоляційних плит Кнауф Акустіка площею 35 м2, склошпалери під фарбування 50 м2, покриття підлоги ПВХ плитка і основа ОСВ плита площею 26 м2, карти типу Армстронг в коридорі і суміжних приміщеннях площею 18 м2, залито водою електричні мережі і підлогові електричні люки з розетками, пошкоджено студійне спецосвітлення LED і світильники стельові 600х600 4 шт., WI-FI роутер марки HP MSM430-WW, акустичні колонки 2 шт., пошкоджене покриття (фарбоване) стелі площею 50 м2.

В ході обстеження комісією встановлено, що затоплення другого поверху зумовлено проривом каналізаційного трубопроводу (розмір прориву становить 1-2 см х 12 000 см), що знаходиться на технічному поверсі, розташованому над другим поверхом. На технічному поверсі розташовані інженерні комунікації, а саме, технічне обладнання опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання і водовідведення (каналізація, дощова (зливова) каналізація), утримання та обслуговування яких здійснює КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».

З метою визначення розміру збитків, понесених позивачем внаслідок затоплення його майна, 29.08.2025 комісією в складі оцінювача ФОП Левицького В.В., техніка ТОВ «УНІАН» Щербини Р.В. та заступника директора ТОВ «КП «Імпульс-Газ» Каас Т.М. здійснено обстеження пошкодженого майна позивача, за наслідком чого було складено акт огляду щодо пошкоджень після залиття, в якому зафіксовано пошкодження, виявлені при візуальному обстеженні.

04.09.2025 позивачем на адресу відповідача скеровано претензію з вимогою виконати ремонтні роботи або заміну інженерних мереж (каналізації тощо). Разом з претензією відповідачу було направлено примірник акту від 27.08.2025.

26.09.2025 листом за вих. № 109/45/1906 відповідач повідомив позивачу, що працівниками обслуговуючої організації виконано роботи із заміни аварійної ділянки внутрішньо-будинкового каналізаційного трубопроводу на технічному поверсі та роботи з ремонту внутрішнього водозливу будинку № 4 на вулиці Хрещатик.

На підтвердження розміру збитків позивачем надано Звіт про оцінку збитків, нанесених власнику нежитлових приміщень № 29 буд. № 4 по вул. Хрещатик у м. Києві за № 94/25 від 25.11.2025, складеного ФОП Левицьким В.В., відповідно до якого розмір матеріальних збитків, завданих ТОВ «УНІАН» в результаті залиття нежитлових приміщень в будинку № 4 по вулиці Хрещатик у місті Києві, що сталися 22.07.2025 та 26.08.2025, становить 353 791,00 грн.

В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що управителем будинку № 4 по вулиці Хрещатик у місті Києві 22.07.2025 та 26.08.2025 коли сталось залиття належних ТОВ «УНІАН» нежитлових приміщень було ТОВ "Управляюча компанія "Імпульс-Газ", тому саме вказане товариство повинно відповідати за завдання шкоди власникам приміщень у вказаному будинку. Відповідач зазначає, що надані позивачем акти від 24.07.2025 та від 27.08.2025 не встановлюють причину залиття, особи, які їх складали є неповноважними, оскільки відсутні докази, що вказані особи мають відповідну освіту чи кваліфікацію, яка б дозволила їм встановити причину залиття. На твердження відповідача, зроблені у актах висновки щодо причин залиття є поверхневими та неконкретними, не дають можливість встановити дійсну причину залиття, а отже і особу, винну у такому залитті. При цьому, будь-яких інших доказів у підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданою позивачу шкодою, внаслідок залиття приміщення, позивачем не надано. Також відповідач зазначає, що розмір оцінених збитків згідно зі Звітом про оцінку збитків, нанесених власнику нежитлових приміщень № 29 буд. № 4 по вул. Хрещатик у м. Києві за № 94/25 від 25.11.2025, складеним ФОП Левицьким В.В., є значно завищеним.

Відповідно до частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

На переконання колегії суддів, для з`ясування обставин щодо причин залиття належних ТОВ «УНІАН» нежитлових приміщень в будинку № 4 по вулиці Хрещатик у місті Києві, що сталися 22.07.2025 та 26.08.2025, наявність причинного зв`язку між залиттям нежитлових приміщень у кожну із дат та технічним обслуговуванням будинку, передбаченим договором № 1221/469/Е від 26.03.2025, укладеним між позивачем та відповідачем, а також розміру завданих позивачу внаслідок залиття збитків у кожну із дат, мають важливе значення для розгляду справи та правильного вирішення спору, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України "Про судову експертизу").

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) від 01.06.2006 вказав, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до положень ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Пунктами 1.2.13 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

За змістом п.1.2.14. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, експертами виконуються, зокрема, комплексні експертизи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).

До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (пп. 1.2.14. п. 1.2 ч. 1 розд. I Загальні положення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Проведення комплексної експертизи як єдиного дослідження дозволить експертам різних спеціалізацій діяти узгоджено, забезпечивши повноту аналізу всіх технічних чинників у їх сукупності, що неможливо забезпечити за умови проведення кожної експертизи окремо.

Отже, враховуючи необхідність встановлення існування причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо утримання будинку та залиттям нежитлових приміщень в будинку № 4 по вул. Хрещатик у місті Києві, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин", що сталось 22.07.2025 та 26.08.2025, та розміру збитків, заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин", внаслідок залиття нежитлових приміщень.

Колегія суддів відмічає, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду повинна нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення експертизи. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/486/26 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірної по суті ухвали суду, при ухваленні якої судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовано норми процесуального та матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції про призначення експертизи, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Доводи та аргументи апеляційної скарги жодним чином не доводять неправильне застосування чи порушення місцевим господарським судом норм процесуального права і не спростовують законних висновків суду про наявність підстав для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/486/26 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/486/26 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/486/26 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/486/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест постанови складено та підписано 10.09.2026.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді О.В. Яценко

Н.М. Спаських