Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №914/1328/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1328/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,

суддів: Рима Т.Я., Манюка П.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 10.07.2026 (вх.№01-05/2275/26 від 10.07.2026)

на рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2026 (суддя Березяк Н.Є.)

у справі №914/1328/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут"

до Державної податкової служби України в особі філії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 36572,72 грн,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

На розгляд Господарського суду Львівської області Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (далі – ТОВ "Львівенергозбут") подало позов про стягнення з Державної податкової служби України в особі філії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі – ДПС "Львівенергозбут" в особі філії ГУ ДПС у Львівській області) заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 36572,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №33704/2021/1 про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг від 02.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості фактично спожитої електричної енергії.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Господарський суд Львівської області рішенням від 01.07.2026 у справі №914/1328/26 позовні вимоги ТОВ "Львівенергозбут" задовольнив, стягнув з ДПС України в особі філії ГУ ДПС у Львівській області 36572,72 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 2662,40 грн судового збору.

Суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами існували правовідносини щодо постачання електричної енергії на підставі договору №33704/2021/1 від 02.12.2021. Факт постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії у період з 01.01.2022 до 26.01.2022 в обсязі 6528 кВт/год підтверджено актом приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії. Докази виконання відповідачем обов`язку з оплати спожитої електричної енергії відсутні.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про зміну з 01.01.2022 електропостачальника, зазначивши, що укладення договору з іншим електропостачальником саме по собі не припиняє дію попереднього договору та не свідчить про завершення процедури зміни постачальника. Визначальними для встановлення постачальника у спірний період є дані адміністратора комерційного обліку, який у даному випадку підтвердив постачання електричної енергії у спірний період саме позивачем. Доказів завершення процедури зміни електропостачальника до початку спірного періоду або постачання електричної енергії ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" відповідач не надав.

Суд першої інстанції не прийняв надані відповідачем платіжні документи як докази погашення спірної заборгованості, оскільки вони не містили відомостей, які дозволяли б ідентифікувати конкретне зобов`язання, період споживання та відповідні точки комерційного обліку.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Львівської області від 01.07.2026 у справі № 914/1328/26, відповідач подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу вих.№69 від 10.07.2026 (вх.№01-05/2275/26 від 10.07.2026), у якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ТОВ "Львівенергозбут" відмовити повністю.

Скаржник вважає вказане судове рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов, оскільки постачання електричної енергії у період з 01.01.2022 до 26.01.2022 ТОВ "Львівенергозбут" здійснювало самовільно, на власний розсуд, без чинного договору та погодження з відповідачем. Договір №36593/2021/1 від 02.12.2021 не був продовжений сторонами.

Водночас скаржник стверджує, що у спірний період отримав електричну енергію від нового електропостачальника - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021 №2273/1 та здійснив оплату за спожиту електричну енергію на підставі рахунка, виставленого цим постачальником. Зокрема, посилається на оплату за січень 2022 року в сумі 21669,43 грн на підставі рахунка №488 від 11.03.2022, що підтверджує платіжним дорученням №313 від 11.03.2022. Скаржник стверджує, що відсутність у платіжному дорученні зазначення конкретних точок комерційного обліку не спростовує факт оплати, оскільки договором з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" від 31.12.2021 №2273/1 передбачалося постачання електричної енергії за сімома точками комерційного обліку, а оплата здійснювалася загальною сумою за цим договором. ГУ ДПС у Львівській області як кінцевий споживач не має доступу до платформи DataHub та не могло впливати на процедуру передачі точок комерційного обліку і зміни постачальника, оскільки відповідні обов`язки покладені на постачальників електричної енергії.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ "Львівенергозбут" у відзиві на апеляційну скаргу вих.№1042/а від 17.07.2026 просить залишити оскаржуване судове рішення без змін як законне й обґрунтоване, прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції позивач вказує на те, що зміна електропостачальника здійснюється у встановленому ПРРЕЕ порядку та не відбувається автоматично з моменту укладення нового договору. Відповідно до пункту 6.1.16 ПРРЕЕ, ТОВ "Львівенергозбут" вважало себе зобов`язаним здійснювати постачання електричної енергії відповідачу до 26.01.2022 включно. Крім того, позивач зазначив, що інформаційний обмін через DataHub у Львівській області розпочато лише 15.02.2023, тому отримання з цієї платформи даних про зміну постачальника за січень 2022 року є неможливим. Посилання відповідача на укладення договору з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та здійснення оплати за електричну енергію на підставі виставленого ним рахунку не спростовує факт постачання та споживання електричної енергії у спірний період від ТОВ "Львівенергозбут", як і не підтверджує факт постачання електричної енергії ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у цей період за спірною точкою комерційного обліку. Зокрема, платіжне доручення №313 від 11.03.2022 не містить відповідних ідентифікуючих даних, а доказів фактичного постачання електроенергії ТОВ "Львівенергозбут" відповідач не надав. При цьому обсяги споживання, зазначені у рахунку нового постачальника, не відповідають даним оператора системи розподілу.

Рух справи, заяви, клопотання, процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026, апеляційну скаргу ДПС "Львівенергозбут" в особі філії ГУ ДПС у Львівській області у справі №914/1328/26 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів: Рима Т.Я., Манюка П.Т.

Ухвалою від 15.07.2026 колегія суддів відкрила апеляційне провадження у справі №914/1328/26 та призначила апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Матеріали справи №914/1328/26 надійшли до апеляційного суду 23.07.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (ч. 1 ст. 273 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2021 між ТОВ "Львівенергозбут" (далі - постачальник, позивач) та ДПС України в особі філії ГУ ДПС України у Львівській області (далі – споживач, відповідач) укладено договір №33704/2021/1 про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі – договір).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі – ПРРЕЕ, Правила), Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична енергія" (універсальна послуга) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, визначених в додатку №2 до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Договірний обсяг споживання електричної енергії за цим договором визначений в додатку №1 до договору (п. 2.2 договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії на об`єкти споживача, визначені в додатку №2, є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.4 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що споживач має право змінювати постачальника відповідно до процедури, викладеної в ПРРЕЕ, та положень цього договору.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у цьому договорі (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.4 договору, датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена у цьому договорі.

У п. 5.1 погоджено, що гранична ціна даного договору становить 98502,89 грн, з ПДВ. Дана гранична ціна передбачає максимальну величину коштів, які споживач платить постачальнику за електроенергію за цим договором відповідно до проведеної процедури закупівлі електроенергії.

У п. 5.2 договору сторони також погодили, що гранична ціна, визначена в п. 5.1 цього договору, не визначає та не може визначати ціну 1 кВт/год електричної енергії та вартість спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором (п. 5.3 договору). Ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у п. 3.1 глави 3 цього договору, та відповідно до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (п. 5.4 договору). Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію (п. 5.6 договору).

Згідно з п. п. 5.8, 5.9 договору, ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (з першого по останнє число місяця).

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку та в договорі. Величина коштів, яку має оплатити споживач, визначається постачальником електричної енергії як сума вартості спожитої електричної енергії та вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (п. п. 5.11, 5.13 договору).

Пунктом 5.15 договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередньому та поточному розрахункових періодах оплати за поточний розрахунковий період.

Згідно з п. 5.17 договору, рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків становить 5 робочих днів з дня отримання рахунка. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника електричної енергії.

При здійсненні розрахунків за електричну енергію сторони погодили використання системи онлайн-розрахунків "Персональний кабінет" на вебсайті постачальника (далі - персональний кабінет), зокрема актів звірки розрахунків, отримання рахунків на оплату електричної енергії та ін. (п.5.18 договору). Споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом у персональному кабінеті, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 4 (четвертого) календарного дня, наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів (п. 5.20.2 договору).

Відповідно до п. 5.30 договору, споживач має право обрати на розрахунковий період іншого постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку за умов, що в нього є укладений договір на розподіл електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.

Згідно з п. 6.1 та п. 6.2 договору, споживач має право: отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому договорі (пп. 1); вільно обирати іншого електропостачальника або достроково розірвати цей договір відповідно до процедури, встановленої цим договором (пп. 8).

Споживач зобов`язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (пп. 1); протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому договорі, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію (пп. 4); за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору (пп. 9).

У п. 10.1, п. 10.2 договору сторони погодили, що споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або період такої зміни (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна електропостачальника здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ. Згідно з п. 13.8 договору, у разі зміни постачальника електричної енергії дія цього договору припиняється.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору). Сторони в порядку ст. 631 ЦК України домовились, що умови цього договору застосовуються до правовідносин щодо постачання/закупівлі електричної енергії постачальником універсальних послуг, які виникли між сторонами цього договору з 01.10.2021 (п. 13.4 договору).

21.12.2021 між ТОВ "Львівенергозбут" та ДПС України в особі ГУ ДПС України у Львівській області укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою сторони дійшли згоди зменшити загальну суму договору на 26437,15 грн та викласти п. 5.1 договору у новій редакції, згідно з якою гранична ціна даного договору становить 72065,74 грн, з ПДВ. Дана гранична ціна передбачає максимальну величину коштів, які споживач сплатить постачальнику за електроенергію за цим договором відповідно до проведеної процедури закупівлі електроенергії.

У додатку № 2 до договору визначено, що об`єкт споживача, за яким здійснюється постачання електричної енергії, - адміністративний будинок Дрогобицької ДПІ ГУ ДПС у Львівській області, розташований за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Шевченка, 9, EIC-код точки комерційного обліку 62Z5229731363391.

Зі змісту акта приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за січень 2022 року від 26.01.2022, укладеного між ПрАТ "Львівобленерго" (оператор системи розподілу) та ТОВ "Львівенергозбут" (електропостачальник), вбачається, що оператор системи розподілу передав, а електропостачальник прийняв дані за період з 01.01.2022 по 26.01.2022 про фактичний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії в обсязі 6528 кВт/год.

На підставі зазначених даних позивач виставив відповідачу рахунок №5800001877220119 за січень 2022 року на оплату спожитої електричної енергії на загальну суму 36572,72 грн, у т.ч. ПДВ, із зазначенням строку оплати – до 08.02.2022. Водночас у рахунку міститься примітка про те, що оплата повинна бути здійснена протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунка, якщо інший термін не передбачений договором.

ПрАТ "Львівобленерго" у листі від 03.05.2026 №151-07-3212 на запит позивача повідомило, що з 01.01.2022 до 26.01.2022 постачання електричної енергії споживачу ДПС "Львівенергозбут" в особі філії ГУ ДПС у Львівській області за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Шевченка, 9 здійснювало ТОВ "Львівенергозбут". Обсяги розподіленої електричної енергії у період з 01.01.2022 до 26.01.2022 за цим об`єктом становили 6528 кВт/год.

Відповідач не здійснив оплату за спожиту електричну енергію за січень 2022 року відповідно до умов договору №33704/2021/1 від 02.12.2021, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 36572,72 грн, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач, як у відзиві на позовну заяву від 21.05.2026, так і апеляційній скарзі, заперечує позовні вимоги, посилаючись на те, що свої зобов`язання за договором №33704/2021/1 від 02.12.2021 (у редакції додаткової угоди №1 від 21.12.2021), укладеним з ТОВ "Львівенергозбут", виконав у повному обсязі, згідно виставлених позивачем рахунків здійснив оплату за спожиту електричну енергію за період жовтень-грудень 2021 року на загальну суму 72065,74 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку заборгованість за договором №33704/2021/1 від 02.12.2021 за період з 01.01.2022 – 26.01.2022 у ГУ ДПС у Львівській області не обліковується.

Водночас відповідач зазначив, що з 01.01.2022 змінив постачальника електричної енергії, уклавши 31.12.2021 договір про постачання електричної енергії споживачу №2273/1 з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС". На умовах цього договору та за результатами проведеної процедури закупівлі постачальник продає електричну енергію згідно з кодом ДК 021:2015 – 09310000-5 (електроенергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Вартість електричної енергії за цим договором визначається як сума очікуваної вартості цього договору та становить 986960,00 грн, з урахуванням ПДВ 164493,33 грн (у редакції додаткової угоди №1 від 10.06.2022). Початком постачання електричної енергії споживачу за цим договором є перший квартал 2022 року.

У додатках №3, №4 до договору №2273/1 від 31.12.2021 визначено сім об`єктів електропостачання, EIC-код точки (точок) комерційного обліку: 62Z3519352872051 (м. Стрий, вул. Сколівська, 7), 62Z7279232409078 (м. Дрогобич, вул. Шевченка, 9), 62Z4673612631344 (м. Старий Самбір, пл. Ринок, 10), 62Z1880705560391 (м. Турка, пл. Ринок, 24), 62Z9608628959077 і 62Z7796859836878 (м. Сколе, вул. Кн. Святослава, 5а), 62Z0531734555501 (м. Борислав, вул. Карпатська Брама, 14), 62Z5423620237512 (м. Трускавець, пр. Чорновола, 2). Строк (терміни) постачання поставки електричної енергії: з 01.01.2022, включно.

Відповідач зазначає, що згідно з даними бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Львівській області здійснив оплату за послуги за січень 2022 року на підставі рахунка №488 від 11.03.2022, виставленого новим електропостачальником, на суму 21669,43 грн, що підтверджує платіжним дорученням №313 від 11.03.2022.

Відповідач вважає, що ТОВ "Львівенергозбут" на свій розсуд постачало електричну енергію у період з 01.01.2022 по 26.01.2022, оскільки договір №33704/2021/1 від 02.12.2021 не був продовжений та жодна зі сторін не висловила зацікавленості у подальшій співпраці.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та дотримання норм процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Суд першої інстанції вірно встановив, що за своїм правовим змістом укладений між сторонами у цій справі договір є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 714 ГПК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (у даному випадку – ПрАТ "Львівобленерго") в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (п. 4.12 ПРРЕЕ).

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 ПРРЕЕ).

Спірні питання, які виникають між відповідними учасниками роздрібного ринку щодо проведення розрахунків за електричну енергію, надані послуги оператора системи чи постачальника послуг комерційного обліку, вирішуються сторонами укладених договорів в установленому законодавством порядку, у тому числі шляхом переговорів або в судовому порядку (п. 4.35 ПРРЕЕ).

Матеріалами справи, зокрема актом приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за січень 2022 року від 26.01.2022 та листом ПрАТ "Львівобленерго" від 03.05.2026 №151-07-3212, підтверджується факт постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії у період з 01.01.2022 до 26.01.2022 в обсязі 6528 кВт/год. Однак доказів здійснення відповідачем оплати за спожиту електричну енергію в сумі 36572,72 грн згідно рахунка позивача суду не представлено.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов цілком законного й обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 36572,72 грн заборгованості.

Колегія суддів вважає посилання скаржника як на підставу для відмови у позові на зміну з 01.01.2022 постачальника електричної енергії таким, що не спростовує висновків суду першої інстанції та зводиться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин.

Порядок зміни електропостачальника за ініціативою споживача передбачено главою 6.1 розділу VI ПРРЕЕ.

Зокрема, згідно з п. 6.1.1 ПРРЕЕ (тут і далі, якщо не зазначено інше, - у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (п. 6.1.3 ПРРЕЕ).

Згідно з п. 6.1.5 ПРРЕЕ, повідомлення про намір укласти новий договір з новим електропостачальником надається у вигляді заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах оприлюдненої комерційної пропозиції електропостачальника, а якщо сторони дійшли взаємної згоди укласти договір на умовах, які оприлюднені комерційні пропозиції електропостачальника не містять, у повідомленні про намір укласти новий договір з новим електропостачальником споживач має надати новому електропостачальнику інформацію, наведену у цьому пункті.

Відповідно до п. 6.1.6 ПРРЕЕ, датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених п. 6.1.5 цієї глави.

Згідно з п. 6.1.8 ПРРЕЕ, новий електропостачальник має протягом трьох робочих днів надіслати запит до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника, який повинен містити: 1) інформацію про споживача, зазначену в п. 6.1.5 цієї глави, зокрема копію звернення споживача щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу з зафіксованою датою цього звернення; 2) заплановану дату початку постачання електричної енергії новим електропостачальником; 3) ЕІС-код електропостачальника.

Після отримання та перевірки запиту на зміну електропостачальника адміністратор комерційного обліку протягом наступного дня має надіслати постачальнику послуг комерційного обліку споживача запит на контрольне зняття даних, який повинен містити: 1) ЕІС-код точки обліку за об`єктом (площадкою вимірювання); 2) заплановану дату початку постачання електричної енергії новим електропостачальником (п. 6.1.9 ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 6.1.10 ПРРЕЕ, адміністратор комерційного обліку не пізніше ніж на наступний день з дня отримання запиту на зміну електропостачальника має сформувати прогнозні обсяги споживання за точкою обліку на заплановану дату зміни електропостачальника та: 1) перевірити інформацію про споживача та його об`єкт (об`єкти); 2) повідомити нового електропостачальника про можливість (відсутність можливості) здійснення зміни електропостачальника; 3) повідомити попереднього електропостачальника споживача про отримання запиту на зміну електропостачальника, дату запланованої зміни електропостачальника та прогнозні обсяги споживання на цю дату.

Згідно з п. 6.1.11 ПРРЕЕ, постачальник послуг комерційного обліку впродовж 5 календарних днів після отримання запиту від адміністратора комерційного обліку повинен: 1) сформувати прогнозні дані про покази засобу (засобів) вимірювальної техніки (засобів комерційного обліку) на дату зміни електропостачальника та повідомити їх учасникам роздрібного ринку, задіяним у зміні електропостачальника; 2) запланувати зняття фактичних показів засобу (засобів) вимірювальної техніки (засобів комерційного обліку) на дату зміни електропостачальника.

Пунктом 6.1.12 ПРРЕЕ визначено, що у разі підтвердження можливості зміни електропостачальника повідомлення адміністратора комерційного обліку повинні містити: 1) до нового електропостачальника: підтвердження дати зміни електропостачальника; інформацію про історію споживання електричної енергії споживачем за минулі періоди; 2) до попереднього електропостачальника: повідомлення про зміну електропостачальника та дату такої зміни; 3) до оператора системи: повідомлення про зміну електропостачальника та дату такої зміни; прогнозні обсяги споживання електричної енергії за точкою обліку на заплановану дату зміни та прогноз обсягу розподілу електричної енергії на наступний розрахунковий період.

Відповідно до п. 6.1.16 ПРРЕЕ, попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи у зв`язку з припиненням дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника. До припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.

Датою зміни електропостачальника вважається дата зміни записів у реєстрах груп споживачів електропостачальників (п. 6.1.24 ПРРЕЕ).

Матеріали даної справи не містять доказів ініціювання та завершення станом на спірний період процедури зміни електропостачальника відповідно до ПРРЕЕ та положень договору, що є обов`язковою умовою зміни постачальника.

Докази отримання відповідачем електричної енергії від ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у спірний період до 26.01.2022 за відповідною EIC-код точкою комерційного обліку 62Z5229731363391 за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Шевченка, 9 в матеріалах справи відсутні. Понад те слід зауважити, що зазначена точка комерційного обліку не передбачена у переліку об`єктів, визначених у додатках №3, №4 до договору №2273/1 від 31.12.2021, натомість за вказаною адресою встановлена EIC-код точка обліку 62Z7279232409078 (а. с. 118, 119).

Окрім того, надані відповідачем документи: рахунок на оплату №488 від 11.03.2022 та платіжне доручення №313 від 11.03.2022, з огляду на їх зміст, не дають можливості встановити, що відповідний платіж був здійснений саме в рахунок оплати за поставлену електричну енергію у спірний період за EIC-код точкою комерційного обліку 62Z5229731363391.

Виходячи з пояснень відповідача та змісту рахунку на оплату №488 від 11.03.2022, обсяг споживання за сімома точками комерційного обліку (5635 кВт/год) у січні 2022 року є меншим, ніж обсяг електричної енергії, фактично спожитої у цей же період лише за однією точкою комерційного обліку (6528 кВт/год). Така невідповідність дає підстави для обґрунтованого сумніву щодо достовірності відомостей, наведених відповідачем на підтвердження своїх заперечень, та, відповідно, не дає підстав вважати доведеним належне виконання відповідачем спірного грошового зобов`язання.

Таким чином, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає доводи відповідача про припинення з 01.01.2022 договірних відносин з позивачем у зв`язку зі зміною постачальника електричної енергії необґрунтованими і такими, що спростовуються даними оператора системи розподілу та первинними обліковими документами.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст. ст. 76-79 ГПК України.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини, які мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив законне й обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених вище обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області від 09.06.2026 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2026 у справі №914/1328/26 - без змін.

Розподіл судових витрат.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 10.07.2026 (вх.№01-05/2275/26 від 10.07.2026) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2026 у справі №914/1328/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи №914/1328/26 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.

Суддя Рим Т.Я.

Суддя Манюк П.Т.