Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №914/3254/24 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/3254/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача): Іванчук С.В., суддів: Шаповал Д.В., Ржепецький В.О., за участю секретаря судового засідання Федак В.В., розглянувши апеляційну скаргу Славського комунального водоканалізаційного підприємства б/н від 04.05.2026 (вх. №01-05/1348/26)

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2026 (повне рішення складено та підписано 13.04.2026, суддя Петрашко М.М.)

у справі №914/3254/24

за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області

до відповідача Славського комунального водоканалізаційного підприємства

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Славської селищної ради Стрийського району Львівської області

про стягнення 364 551,01 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Попадюк Світлана Василівна та Шведа Ольга Михайлівна

від відповідача: Козій Андрій Володимирович

від 3 особи: Обухівський Олексій Валерійович

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась з позовом до Славського комунального водоканалізаційного підприємства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про стягнення на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальний рахунок Славської територіальної громади збитки у сумі 364 551,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області щодо діяльності Славського комунального водоканалізаційного підприємства, встановлено факт забруднення земельної ділянки площею 150 м.кв., розташованої в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:0025:0029, яка перебуває у постійному користуванні відповідача. Факт забруднення підтверджено актом перевірки, актом відбору проб ґрунту та протоколом вимірювань показників складу і властивостей ґрунтів. На підставі результатів лабораторних досліджень та відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, Інспекцією здійснено розрахунок шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, розмір якої становить 364 551,01 грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом про її стягнення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.03.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто із Славського комунального водоканалізаційного підприємства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальний рахунок Славської територіальної громади збитки у сумі 364 551,01 грн. Стягнуто із Славського комунального водоканалізаційного підприємства на користь Державної екологічної інспекції у Львівській витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 468,27 грн.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов таких висновків:

- у ході перевірки від 26.11.2021 №923/04/1202 Державною екологічною інспекцією виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, зокрема забруднення земельної ділянки внаслідок господарської діяльності;

- за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи по кримінальному провадженню №42022142330000007, яка була проведена Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, експерт зробив висновок про те, що дослідженням наданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень, матеріально та документально підтверджуються розрахунки Державної екологічної інспекції у Львівській області визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням земель, наявним витіканням стічних вод на рельєф місцевості на південний-захід від очисних споруд (біля мулових майданчиків) у смт. Славське, що зумовлене господарською діяльністю Славського комунального водоканалізаційного підприємства в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 та становить 364 551,01 грн;

- протиправна поведінка відповідача полягає в забрудненні земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 наявним витіканням стічних вод на рельєф місцевості на південний захід від очисних споруд (біля мулових майданчиків) у смт. Славське, яке призвело до перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у пробах ґрунту;

- відповідач не довів, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди, а тому суд виходить з презумпції вини правопорушника; наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства; причинний зв`язок виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача;

- суд визнає наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, з огляду на що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Славським комунальним водоканалізаційним підприємством подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2026 у справі № 914/3254/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Львівській області до Славського комунального водоканалізаційного підприємства про стягнення 364 551,01 грн збитків відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене без з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач покликається на такі доводи:

- суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити всі обставини, які є предметом судового розгляду;

- суд помилково зазначив, що відповідач не вказав, у чому саме полягає невідповідність розрахунків об`єктивним обставинам справи;

- суд правильно зазначив загальне правило про можливість використання у господарському процесі доказів, отриманих у межах кримінального провадження, однак неправильно застосував це правило до обставин цієї справи;

- в судовому засіданні 09.09.2025 суд розглянув і відхилив клопотання відповідача про призначення інженерно-екологічної експертизи, за відсутності неналежно повідомленого представника відповідача, прийняв до уваги заперечення позивача, які відповідач не отримував ;

- суд відмовив у призначенні експертизи з посиланням на наявність висновку № 4574-Е, який на момент вирішення клопотання не був належним чином долучений до матеріалів справи, чим порушив статті 86, 99 ГПК України,;

- суд не надав належної оцінки ключовим доводам відповідача щодо недоведеності площі забруднення, наявності різних кадастрових номерів у матеріалах справи, неналежності висновку № 4574-Е, відсутності незалежної експертизи, процесуального значення додаткової експертизи у кримінальному провадженні та ризику подвійного стягнення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить такі аргументи на спростування доводів скаржника:

- за наявності офіційних та підтверджуючих документів Інспекції про факт правопорушення та за відсутності будь-яких інших доказів зі сторони Славського КВКП, суд першої інстанції правомірно визнав параметри ділянки встановленими;

- клопотання про призначення інженерно-екологічної експертизи, яка вже проведена в межах кримінального провадження та встановлено правильність розміру шкоди (збитків), завданих державі внаслідок забруднення земель, тому проведення повторної судово інженерно - екологічних експертизи, є не доцільною, оскільки така вже проведена;

- представник скаржника зареєстрований у підсистемі «Електронного суду» та має доступ нього, отже про хід електронного документообігу йому відомо;

- наявність технічної описки у цифрах кадастрового номеру не нівелює факту фізичного забруднення землі у зоні господарської діяльності суб`єкта господарювання, про що було повідомлено суд у залі судового засідання та у присутності скаржника щодо описки у позовній заяві;

- відповідачем не надано суду доказів відсутності своєї вини у спричиненні збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

В додаткових поясненнях скаржник зазначив наступне:

- у відзиві на апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція у Львівській області прямо зазначає, що для замірів площі земельної ділянки та площі пробної площадки використовувалася вимірювальна стрічка (заводський № 20325), на підтвердження чого позивач посилається на свідоцтво про контроль метрологічних характеристик засобу вимірювальної техніки від 29.03.2021 № 33/0748, чинне до 29.03.2022; на переконання апелянта, обмір стрічкою не може замінити належне встановлення меж, координат і площі забрудненої земельної ділянки як базового вихідного параметра для розрахунку шкоди;

- проблема висновку № 4574-Е полягає не в самому факті його існування, а в межах його доказового значення. Він не може автоматично замінити доказування площі, меж, об`єкта забруднення, причинного зв`язку та розміру шкоди саме у цій господарській справі;

- оскільки відповідь на питання №4 є арифметичним результатом застосування Методики до вихідних даних, а самі ці дані – площа, межі, об`єкт, кадастрова ідентифікація та причинний зв`язок – у відповідях № 1-3 належно не перевірені, підтвердження суми у питанні № 4 не усуває цих недоліків;

- передчасне вирішення господарського спору без належного з`ясування цих обставин створює ризик суперечливих судових актів та подвійного стягнення однієї і тієї самої шкоди.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 апеляційну скаргу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Іванчук С.В., члени колегії судді Міліціанов Р.В., Ржепецький В.О.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 залишено без руху апеляційну скаргу Славського комунального водоканалізаційного підприємства.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026, після усунення недоліків скаржником, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Славського комунального водоканалізаційного підприємства б/н від 04.05.2026 (вх. №01-05/1348/26) на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2026 у справі №914/3254/24 призначено розгляд справи на 30.06.2026.

05.06.2026 позивач подав відзив (вх.01-04/4793/26), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Міліціанова Р.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 апеляційну скаргу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Іванчук С.В., члени колегії судді Шаповал Д.В., Ржепецький В.О.

29.06.2026 скаржник подав клопотання (вх.01-05/2099/26) про проведення судової інженерно-екологічної експертизи.

01.07.2026 скаржник подав додаткові пояснення (вх.01-04/5611/26 від 02.07.2026), в яких підтримав вимоги апеляційної скарги.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 та від 02.07.2026 судові засідання відкладалися до 08.09.2026.

Ухвали суду доставлено учасникам справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів.

В судовому засіданні 30.06.2026 колегія суддів, розглянувши клопотання скаржника про призначення судової інженерно-екологічної експертизи дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Скаржник обґрунтовує подане клопотання тим, що вирішальне значення для правильного вирішення спору мають необхідні спеціальні знання у сферах екології, землеустрою, геодезії та методики розрахунку розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів. Зазначає, що висновок судової інженерно-екологічної експертизи № 4574-Е від 17.02.2023, виконаний у межах кримінального провадження №42022142330000007 і покладений судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення, не може вважатися висновком експерта у розумінні статті 99 ГПК України з огляду на наступне: висновок отриманий в іншому процесуальному провадженні, щодо інших суб`єктів відповідальності та в межах іншого предмета доказування; питання №1-3 у висновку сформульовані щодо забруднення земель у смт. Славське по вул. І. Франка біля ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:005:0103 (Славський міський полігон твердих побутових відходів), тоді як предметом цього господарського позову є забруднення земель нібито внаслідок витікання стічних вод на рельєф місцевості на південний захід від очисних споруд Славського КВКП. Це різні об`єкти, різні адреси та різні фактичні обставини; при наданні відповідей на питання №1-3 експерт вийшов за межі поставлених перед ним питань, дослідивши ширший перелік земельних ділянок з іншими кадастровими номерами, ніж той, що є предметом цього господарського спору; у кримінальному провадженні після висновку № 4574-Е призначено додаткову експертизу, що свідчить про офіційне визнання недостатності первинного висновку для встановлення всіх істотних обставин; наведені обставини в сукупності породжують обґрунтовані сумніви щодо правильності висновку № 4574-Е як підстави для встановлення фактичних обставин у цій господарській справі.

Просив на вирішення інженерно-екологічної експертизи поставити наступні питання: « 1. Чи підтверджуються документально причини виникнення засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 площею 150,00 кв.м відповідно до акта перевірки № 923/04/1202 від 26.11.2021 Державної екологічної інспекції у Львівській області, а якщо так — які обставини їх обумовили ? 2. Дії або бездіяльність яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події ?». Проведення судової інженерно-екологічної експертизи заявник просив доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України або іншій державній спеціалізованій експертній установі, акредитованій на проведення відповідного виду досліджень, на вибір суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

При цьому, експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16; від 24.01.2018 у справі №917/50/17).

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).

З матеріалів справи встановлено, що питання необхідності призначення судової інженерно-екологічної експертизи було предметом розгляду місцевого господарського суду, який відмовив у задоволенні відповідного клопотання відповідача. В апеляційному суді скаржником повторно заявлено клопотання про призначення такої експертизи та запропоновано поставити на її вирішення питання щодо причин виникнення забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 площею 150 кв. м, а також щодо дій або бездіяльності осіб, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події.

Водночас у матеріалах справи наявний висновок судової інженерно-екологічної експертизи від 17.02.2023 №4574-Е, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз у межах кримінального провадження №42022142330000007. На вирішення цієї експертизи, серед іншого, було поставлено питання щодо матеріального і документального підтвердження розміру шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029, а також щодо дій чи бездіяльності осіб, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку із забрудненням цієї земельної ділянки.

За результатами проведеного дослідження експерт підтвердив розрахований Державною екологічною інспекцією у Львівській області розмір шкоди в сумі 364 551,01 грн та встановив, що з технічної точки зору до настання шкідливих наслідків призвели дії посадових осіб, які не відповідали вимогам нормативно-правових актів у сфері екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища і перебувають у причинному зв`язку із заподіянням шкоди.

Таким чином, запропоновані скаржником питання за своїм змістом уже були предметом експертного дослідження та охоплюються відповідями на питання №4 і №6 висновку експерта від 17.02.2023 №4574-Е.

Колегія суддів зазначає, що проведення зазначеної експертизи в межах кримінального провадження не свідчить про її недопустимість як доказу в господарській справі. Відомості, викладені у висновку експерта, безпосередньо стосуються обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, зокрема спірної земельної ділянки, діяльності Славського комунального водоканалізаційного підприємства, факту забруднення, розміру заподіяної шкоди та причинного зв`язку.

Посилання скаржника на те, що питання №1-3 висновку №4574-Е стосуються іншої земельної ділянки та іншого об`єкта забруднення, не спростовує належності цього висновку в частині відповідей на питання №4 і №6, які прямо стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 та витікання стічних вод на рельєф місцевості на південний захід від очисних споруд Славського комунального водоканалізаційного підприємства.

Крім того, висновок експерта від 17.02.2023 №4574-Е не є єдиним доказом, на підставі якого підлягають встановленню обставини справи. Наявні у матеріалах справи акт перевірки від 26.11.2021 №923/04/1202, акт відбору проб ґрунту від 25.11.2021 №152, протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 13.12.2021 №495-496/21, відомості Державного земельного кадастру, розрахунок розміру шкоди та інші докази в сукупності підтверджують факт забруднення земельної ділянки, його площу та розмір заподіяної шкоди.

Колегія суддів зазначає, що незгода сторони з висновком експерта, за відсутності конкретних доказів його необґрунтованості, суперечливості чи неправильності, не є безумовною підставою для призначення нової судової експертизи.

Отже, наявні у матеріалах справи докази є достатніми для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, а запропоновані скаржником питання вже були досліджені експертом. Наведені у клопотанні доводи не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності висновку від 17.02.2023 №4574-Е та не підтверджують наявності передбаченої статтею 99 ГПК України сукупності умов для призначення судової експертизи.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання Славського комунального водоканалізаційного підприємства про призначення судової інженерно-екологічної експертизи.

Ухвали суду доставлено учасникам справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів.

У судовому засіданні 08.09.2026 представник скаржника та третя особа підтримали вимоги апеляційної скарги. Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 08.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 01.02.2022 «Про надання інформації» повідомлено, що за даними Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, в тому числі відомостей, що надійшли до Державного земельного кадастру в порядку інформаційної взаємодії, про реєстрацію права в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 площею 0,3930 га, яка розташована на території Славської селищної ради в межах населеного пункту смт.Славське перебуває у постійному користуванні Славського комунального водоканалізаційного підприємства. За категорією земель дана земельна ділянка віднесена до земель водного фонду. Цільове призначення - 10.01 «Для експлуатації та догляду за водними об`єктами». Угіддя - природні водотоки (річки та струмки). Під час реєстрації земельної ділянки зареєстровано обмеження у використанні земельної ділянки - «Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах». Площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження – 0,3930 га. Нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки становить 220,94 грн. (Том 1, а.с. 48)

Як зазначено в позовній заяві, у період з 25.11.2021 по 08.12.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі доручення Прем`єр міністра України від 07.09.2021 №39200/1/1-21 до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 17.08.2021 №25/1-21/1/17626/21, Доручення Державної екологічної інспекції України №159 від 14.09.2021, Наказу Державної екологічної інспекції у Львівській області від 24.11.2021 №665-і/п та на підставі Направлення на проведення позапланової перевірки від 24.11.2021 №923, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Славського комунального водоканалізаційного підприємства. (Том 1, а.с. 5)

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки від 26.11.2021 №923/04/1202, відповідно до якого Інспекцією у ході даної перевірки виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, зокрема засмічення, забруднення земельних ресурсів внаслідок господарської діяльності, що є порушенням чинного законодавства, а саме статей 164, 167 Земельного Кодексу України та статті 35 Закону України «Про охорону земель». (Том 1, а.с. 14)

Акт перевірки від 26.11.2021 №923/04/1202 підписано посадовими особами органу державного нагляду (контролю), а також керівником Славського комунального водоканалізаційного підприємства. В акті перевірки також міститься відмітка керівника Славського комунального водоканалізаційного підприємства про отримання примірника цього акту. (Том 1, а.с. 27)

Згідно з Актом відбору проб ґрунту від 25.11.2021 №152 спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області під час вказаної перевірки проведено відбір проб ґрунту на території Славського КВКП, яке знаходиться за адресою: 82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул.Івасюка,10.

В результаті відібраних проб встановлено, що Славським КВКП здійснено забруднення земельної ділянки із вказаними координатами 48.862968;23.465130 площею 150,00 кв.м на південний-захід від очисних споруд в місці розливів стічних вод. (Том 1, а.с. 39). Зауважень до відбору проб ґрунтів, які проведені за участю представника Славського КВКП, не було, Акт відбору підписано без заперечень.

Відповідно до Акту відбору проб ґрунтів від 25.11.2021 №152 спеціалістами Відділу інструментально-лабораторного контролю проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території Славського КВКП, за адресою: 82660, Львівська область, Сколівський район, смт.Славське, вул. Івасюка, 10, в результаті чого складено Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 13.12.2021 №495-496/21.

В результаті проведених вимірювань та застосовуючи отриману інформацію про нормативно-грошову оцінку, Інспекцією проведено розрахунки згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171 (у редакції Наказу Мінприроди України від 04.04.2007 №149), Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.2020 №241), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.12.2020 за №1293/35576.

Згідно з проведеними розрахунками загальний розмір шкоди, завданої забрудненням в межах земельної ділянки площею 150,00 кв.м. Славським КВКП на південний-захід від очисних споруд з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 становить 364551,01 грн.

Постановою від 11.01.2022 №5-04 про накладення адміністративного стягнення у сумі 860,00 грн за результатами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, згідно з Актом відбору ґрунтів від 25.11.2021 №152 у зв`язку із забрудненням земельної ділянки, директора Славського КВКП - Сікача Івана Федоровича притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, що передбачене частиною 1 статті 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення – "Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами".(Том 1, а.с. 45)

Відповідно до квитанції про оплату від 13.01.2022 сума штрафу була оплачена і, як зазначив позивач, дана сплата та відсутність оскарження постанови свідчить про факт визнання директором Славського КВКП Сікача І. Ф. своєї вини у вчиненому правопорушенні. (Том 1, а.с. 45)

Позивач зауважив, що матеріали перевірок, зокрема акт перевірки, припис, протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності у судовому порядку не оскаржувалися.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №64 (вих.№13-1524 від 13.05.2022) про добровільне відшкодування збитків у розмірі 364551,01 грн, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, однак як зазначено у позовній заяві, станом на дату подання позовної заяви добровільної сплати та заперечень на вказану претензію від відповідача на адресу позивача не надходило. (Том 1, а.с. 35)

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальний рахунок Славської територіальної громади збитки у сумі 364551,01 грн.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Предметом спору у цій справі є вимога Державної екологічної інспекції у Львівській області про стягнення зі Славського комунального водоканалізаційного підприємства 364 551,01 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегії суддів необхідно перевірити правильність висновків місцевого суду щодо наявності повного складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправність поведінки (бездіяльності), заподіяння шкоди та її розмір, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а також вину.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).

У відповідності до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

При цьому, шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 цього ж закону).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, а також забезпечувати захист земель.

Згідно із ст. 164 Земельного кодексу України охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б)захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в)захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Відповідно до ст. 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються Кабінетом Міністрів України. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров`я людини та довкілля. Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція у Львівській області діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 №42, згідно якого Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Відповідно до Положення Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника-керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України

Згідно з п.10 Положення Інспекція може виступати позивачем та відповідачем у судах.

Пунктом 2 Розділу 2 Положення встановлює, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами -нерезидентами вимог законодавства, зокрема: - про охорону земель, надр, зокрема, щодо здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; - про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 01.02.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 площею 0,3930 га розташована на території Славської селищної ради в межах населеного пункту смт. Славське та перебуває у постійному користуванні Славського комунального водоканалізаційного підприємства.(а.с.49 Том 3).

Як встановлено з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Славського комунального водоканалізаційного підприємства.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.11.2021 №923/04/1202, відповідно до якого Інспекцією у ході даної перевірки виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, зокрема засмічення та забруднення земельної ділянки. В акті зазначено, що примірник Акту перевірки від 26.11.2021 №923/04/1202 отримано 26.11.21р Директор Славського КВКП проставлено підпис та скріплено печаткою відповідача.

Також в матеріалах справи міститься акт відбору проб ґрунту від 25.11.2021 №152 складений спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області під час вказаної перевірки проведено відбір проб ґрунту на території Славського КВКП, яке знаходиться за адресою: 82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Івасюка, 10 складений за участю директора Славського комунального водоканалізаційного підприємства.

В результаті відібраних проб встановлено, що Славським КВКП здійснено забруднення земельної ділянки, площею 150,00 кв.м на південний-захід від очисних споруд в межах цієї земельної ділянки. Дана інформація зазначена у акті перевірки. Зауважень до відбору проб ґрунтів, які проведені за участю представника Славського КВКП, не було, про о зазначено в акті представником відповідача. Акт відбору підписано зокрема представником відповідача без заперечень.

Апелянт стверджує, що площа забруднення земельної ділянки у розмірі 150 кв.м була визначена за участю ФОП Петріва В.І., який відповідно до інформації з листа № 29-28-0.233-1878/2-24 від 13.02.2024 та листа № 29-28-0.232-2808/2-24 від 04.03.2024 відсутній у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів. При цьому Петрів В.І. здійснював роботи, використовуючи доступ до ДЗК, наданий іншій особі – сертифікованому інженеру-геодезисту Вівату А.Й. – без будь-якого самостійного правового підґрунтя.

Колегія суддів зазначає, що факт забруднення земельної ділянки площею 150 кв.м зафіксований посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), про що складено Акт перевірки №923/04/1202 від 26.11.2021 та Акт відбору проб ґрунту №152 від 25.11.2021, відтак посилання апелянта на відсутність у Петріва В.І. статусу сертифікованого інженера-геодезиста не спростовує встановлених у справі обставин.

Вказані документи складені уповноваженими посадовими особами контролюючого органу в межах наданих їм законом повноважень. Зауважень щодо визначення площі забруднення, порядку проведення вимірювань чи відбору проб ґрунту присутнім представником відповідача під час проведення перевірки не заявлялося, відповідні акти підписані без заперечень.

Крім того, апелянтом не надано жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про іншу площу забруднення земельної ділянки або спростовував зафіксовані Інспекцією результати перевірки.

Посилання апелянта на рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2012 у справі №5015/2528/12 колегія суддів відхиляє, оскільки висновки суду у зазначеній справі були зроблені з урахуванням інших фактичних обставин та доказової бази і не мають преюдиційного значення для вирішення даного спору.

Щодо розміру завданої шкоди.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року №171 (з подальшими змінами та доповненнями) було затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Згідно з пунктом 1.2 Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності.

У пунктах 3.1-3.3 вказаної методики визначено, що:

- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (пункт 3.1);

- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2);

- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3).

Відповідно до п.4.1. та п.4.2. Методики встановлено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Оновою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5), де: (п.4.11 Методики)

- Рш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн;

- Рш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн;

- Рш1, Рш2 та Рш - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо (п. 5.2. та п. 5.3. Методики).

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку, розмір збитків заподіяних державі внаслідок забруднення і засмічення земельних ресурсів становить 364 551,01 грн.

Щодо долученої до матеріалів справи судової інженерно-екологічної експертизи від 17.02.2023 №4574-Е по кримінальному провадженні №42022142330000007, яка була проведена Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17).

На вирішення експертизи поставлені, зокрема такі питання, що стосуються спірної земельної ділянки: «4. Чи підтверджується матеріально та документально (в якій сумі) розмір шкоди (збитків), заподіяний державі, внаслідок забруднення земель, наявне витікання стічних вод на рельєф місцевості на південний захід від очисних споруд (біля мулових майданчиків) у смт. Славське, зумовлене господарською діяльністю Славського комунального водоканалізаційного підприємства в межах земельної ділянки за кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 в сумі 364 551,01 грн., розрахований Державною екологічною інспекцією у Львівській області? 6. Дії чи бездіяльність яких осіб, з технічної точки зору, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із забрудненням земель, наявним витіканням стічних вод на рельєф місцевості на південний захід від очисних споруд (біля мулових майданчиків) у смт. Славське, зумовлене господарською діяльністю Славського комунального водоканалізаційного підприємства в межах земельної ділянки за кадастровим номером 4624555700:01:005:0029?»

Відповідно до ч. 5 ст. 101 ГПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У висновку експерта від 17.02.2023 №4574-Е по кримінальному провадженню №42022142330000007 вказано, що експерт про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та за ст.385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків попереджений.

Таким чином, дотримано необхідні вимоги, що визначені у ст. 101 ГПК України, а тому апеляційний господарський суд погоджується з тим, що висновок №4574-Е є належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності.

За результатами проведення зазначеної експертизи, експерт дійшов таких висновків, що стосуються спірної земельної ділянки:

« 4. Дослідженням наданих документів та матеріалів в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень матеріально та документально підтверджується розрахунки Державної екологічної інспекції у Львівській області визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням земель, наявним витіканням стічних вод на рельєф місцевості на південний захід від очисних споруд (біля мулових майданчиків) у смт. Славське, зумовлене господарською діяльністю Славського комунального водоканалізаційного підприємства в межах земельної ділянки за кадастровим номером 4624555700:01:005:0029 та становить 364 551,01 грн. 6. До настання шкідливих наслідків досліджуваної події забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:005:0029, наявним витіканням стічних вод на рельєф місцевості на південний захід від очисних споруд (біля мулових майданчиків) у смт. Славське, зумовлене господарською діяльністю Славського комунального водоканалізаційного підприємства з технічної точки зору спричинили дії посадових осіб, які не відповідали нормативно-правовим актам у галузі екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища, а відтак не забезпечили дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства, що з технічної точки зору є у причинному зв`язку з фактом заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.»

Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неналежності та недостатності висновку судової інженерно-екологічної експертизи №4574-Е від 17.02.2023.

Насамперед колегія суддів зазначає, висновок суду першої інстанції ґрунтується на сукупності досліджених доказів, зокрема акту перевірки №923/04/1202 від 26.11.2021, акту відбору проб ґрунту №152 від 25.11.2021, протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №495-496/21 від 13.12.2021, відомостях Державного земельного кадастру, розрахунках шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Львівській області, а також інших доказах, наявних у матеріалах справи. Висновок судової інженерно-екологічної експертизи №4574-Е був оцінений судом лише разом з іншими доказами відповідно до вимог статей 86 та 104 ГПК України та лише в межах спірної земельної ділянки.

Посилання апелянта в додаткових поясненнях на те, що для визначення площі забруднення використовувалася вимірювальна стрічка не свідчить про недостовірність результатів проведених вимірювань.

Факт забруднення земельної ділянки на площі 150 кв. м зафіксований в акті перевірки від 26.11.2021 №923/04/1202 та акті відбору проб ґрунту від 25.11.2021 №152, складених уповноваженими посадовими особами контролюючого органу. Відбір проб проводився за участю представника відповідача, який не заявляв зауважень щодо місця відбору проб, способу визначення площі забруднення або використаного засобу вимірювання та підписав відповідні документи без заперечень. Натомість скаржник не надав альтернативних вимірювань, висновку спеціаліста чи іншого доказу, який би підтверджував іншу площу забруднення.

Отже, твердження скаржника про те, що підтвердження розміру шкоди має виключно арифметичний характер і ґрунтується на неперевірених вихідних даних, не узгоджується зі змістом висновку експерта та іншими наявними у справі доказами. Вихідні дані щодо об`єкта забруднення, його площі, фактичної вартості земельної ділянки та причин виникнення забруднення відображені в матеріалах перевірки, документах Держгеокадастру, лабораторних дослідженнях і були предметом оцінки як експерта, так і суду.

Посилання апелянта на те, що зазначений висновок виконаний у межах кримінального провадження також не свідчить про його недопустимість як доказу у господарській справі.

Докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у господарській справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18).

При цьому апелянт не надав жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував висновки експерта, не подав контррозрахунку шкоди, а наведені ним заперечення зводяться до незгоди з результатами проведеної експертизи.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта про порушення судом першої інстанції статей 86 та 99 ГПК України під час вирішення клопотання про призначення судової експертизи як безпідставні, оскільки з матеріалів справи встановлено, що 19.08.2025 позивачем подано заперечення на клопотання відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, в яких звернуто увагу суду на те, що аналогічна експертиза вже проведена в межах кримінального провадження, а її висновки стосуються обставин, які є предметом доказування у цій справі.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Щодо належного повідомлення на судове засідання 09.09.25р, судом встановлено, що відповідно до відомостей системи ДСС 28.08.2025р. ухвалу суду від 25.08.25р. скеровано учасникам справи, та доставлено до електронних кабінетів позивача, представників позивача та відповідача, та скеровано поштою на адресу Славського комунального водоканалізаційного підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи, інформації КП «ДСС», зокрема представнику відповідача надіслано та доставлено ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.25р. до Електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку, а також оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень. Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету, представник відповідача Козій Андрій Володимирович отримав ухвалу суду 24.11.25р., одночасно не представлено доказів отримання даної ухвали суду безпосередньо відповідачем.

За змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Одночасно відповідно до відомостей з ЄДРСР ухвала суду від 25.08.25р надіслана судом до ЄДРСР 27.08.2025, та забезпечено надання загального доступу до ухвали 28.08.2025.

Колегія суддів погоджується із аргументами апеляційної скарги, щодо процесуального недоліку, з огляду на те, що клопотання відповідача розглянуто без участі його представника. Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що мотиви заявленого клопотання відповідача були викладені в письмовому клопотанні про призначення інженерно-екологічної експертизи №№3359/2512 від 12.08.25р., позивачем до суду були подані письмові заперечення на клопотання відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, у яких зазначалося, що відповідна експертиза вже проведена у межах кримінального провадження та її висновок підтверджує обставини, які підлягають доказуванню у даній справі. Наявність проведеної судової інженерно-екологічної експертизи було доведено до відома суду, а її висновок у подальшому був належним чином долучений до матеріалів справи та досліджений судом першої інстанції в сукупності з іншими доказами.

Одночасно, як вбачається із матеріалів справи, відкрито провадження у справі ухвалою від 06.01.25р. та рішення ухвалено 26.03.26р., представник відповідача знайомився із матеріалами справи 07.02.25р., тобто із початку розгляду справи знав про розгляд даного спору, представник відповідача має зареєстрований електронний кабінет, брав участь у судових засіданнях, зокрема в судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, заявляв клопотання, відтак відповідач був обізнаний з процесуальним ходом розгляду справи, прийнятими рішеннями, реалізовував свої процесуальні права та обов`язки та враховуючи ухвалення судом про повернення до підготовчого провадження 22.01.2026 не був позбавлений можливості звернення з відповідним клопотанням на забезпечення своїх процесуальних прав. За таких умов, дана обставина не вплинула на реалізацію процесуальних прав відповідача та на правильність вирішення питання щодо призначення інженерно-екологічної експертизи.

Щодо доводів скаржника про розбіжності у кадастрових номерах земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що такі розбіжності мають характер технічної описки. Водночас у наданих матеріалах, зокрема документах Держгеокадастру, розрахунках та інших доказах спірна земельна ділянка ідентифікована належним чином, що виключає будь-які сумніви щодо об`єкта, стосовно якого заявлено позовні вимоги.

З огляду на вищенаведене, колегією суддів встановлено, що наявними у справі доказами, підтверджується факт порушення відповідачем вимог законодавства, у діях відповідача наявні підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду:

- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні господарської діяльності з порушенням вимог природоохоронного законодавства, що призвела до забруднення земельної ділянки площею 150 кв.м внаслідок витікання стічних вод на рельєф місцевості на південний захід від очисних споруд Славського комунального водоканалізаційного підприємства, що підтверджується актом перевірки №923/04/1202 від 26.11.2021, актом відбору проб ґрунту №152 від 25.11.2021, протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №495-496/21 від 13.12.2021, а також постановою про накладення адміністративного стягнення;

- шкода, розмір якої визначено відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171, та яка становить 364 551,01 грн;

- причинний зв`язок, що полягає у тому, що саме порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із забрудненням земельної ділянки та заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу;

- вина, яка полягає у тому, що відповідач, здійснюючи господарську діяльність, не забезпечив дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони земель від забруднення, внаслідок чого допустив витікання стічних вод та забруднення земельної ділянки. При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність його вини у заподіянні шкоди.

Окрім цього, з матеріалів справи встановлено, що постановою від 11.01.2022 №5-04 про накладення адміністративного стягнення у сумі 860,00 грн за результатами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, згідно з Актом відбору ґрунтів від 25.11.2021 №152 у зв`язку із забрудненням земельної ділянки, директора Славського КВКП - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, що передбачене частиною 1 статті 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до квитанції про оплату від 13.01.2022, сума штрафу оплачена та відсутність оскарження постанови про адміністративне правопорушення, свідчить про факт визнання директором Славського комунального водоканалізаційного підприємства Сікача І. Ф. вини у вчиненому правопорушенні.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди (збитки), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою та вини правопорушника, з огляду на що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки апеляційного господарського суду.

Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі Проніна проти України, в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі Шевельов проти України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

В порядку положень ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2026 – слід залишити без змін.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про покладення сплати судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Славського комунального водоканалізаційного підприємства б/н від 04.05.2026 (вх. №01-05/1348/26) – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2026 у справі №914/3254/24 – залишити без змін.

Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено 14.09.26р.

Головуючий суддя Іванчук С.В.

суддя Шаповал Д.В.

суддя Ржепецький В.О.