Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №708/22/25 — Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/22/25

Провадження № 2/708/11/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, відповідно до якого просить стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду в сумі 3 720,00 грн та моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн, яка була завдана ОСОБА_1 внаслідок вчинення кримінального правопорушення. В обґрунтування поданого позову зазначила, що вона є потерпілою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

08.11.2024 о 07 год 40 хв, перебуваючи неподалік від домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин через сварку, з метою нанесення тілесних ушкоджень відповідачка ОСОБА_2 , тримаючи у лівій руці сумку та стоячи навпроти ОСОБА_1 , нанесла їй один удар в область обличчя, після чого схопила її правою рукою за обличчя зліва та продерла своїми нігтями зверху дод низу. В подальшому ОСОБА_2 схопила своєю правою рукою долоню лівої руки позивачки та засунула собі до ротової порожнини, а саме вказівний палець лівої руки позивачки, та почала його кусати, чим спричинила ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя, рану та садно другого пальця лівої кисті.

У цей же день через надзвичайно погане самопочуття ОСОБА_1 була змушена звернутися до КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня» за медичною допомогою та до правоохоронних органів.

Під час досудового розслідування кримінального провадження органом дізнання установлено, що у ОСОБА_1 наявні тілесні ушкодження у виді садна обличчя, рани та садна другого пальця лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Спричинені позивачеві тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров`я. Під час лікування ОСОБА_1 витратила на придбання ліків та лікарських засобів 1 500,00 грн, а також витратила на проїзд до міста Черкаси та міста Чигирин 2 220,00 грн. Наразі є потреба продовжувати лікування у косметолога з метою відновлення пошкодженої ділянки шкіри.

Крім матеріальної шкоди ОСОБА_1 була завдана також і моральна шкода, яку позивачка оцінює у 5 000,00 грн. Завдану внаслідок вчиненого кримінального правопорушення матеріальну та моральну шкоди ОСОБА_1 просить стягнути на її користь з ОСОБА_2 .

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 16.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 11.02.2025 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 05.08.2026 провадження у справі поновлено з призначенням справи до судового розгляду.

У визначений судом день та час судового розгляду учасники не з`явилися.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву з проханням проводити розгляд справи у її відсутність. Позов підтримала та просила суд його задовольнити. Проти заочного розгляду справи судом не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Правом подання відзиву на позову заяву відповідачка не скористалася, жодних заяв або клопотань суду не подала.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивачки на проведення заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, встановив таке.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є деліктними зобов`язаннями, які виникли внаслідок позадоговірного завдання шкоди. Правовідносини щодо деліктної (позадоговірної) відповідальності регламентовані нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Під час розгляду справи судом установлено, що 08 листопада 2024 року о 07 годині 40 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи неподалік від домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин через сварку, з метою нанесення тілесних ушкоджень, тримаючи в лівій руці сумку та стоячи зліва від ОСОБА_1 , нанесла нею один удар в область обличчя, після чого схопила її правою рукою за обличчя зліва та продерла своїми нігтями зверху до низу. В подальшому ОСОБА_2 схопила своєю правою рукою долоню лівої руки потерпілої та засунула собі до ротової порожнини вказівний палець лівої руки ОСОБА_1 та почала кусати, чим спричинила потерпілій тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя, рана та садно другого пальця лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вироком Чигиринського районного суду від 14.05.2026 ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. Вказане судове рішення набрало законної сили 22.07.2026 після його апеляційного оскарження.

Звернення позивачки до лікарського закладу підтверджується наданим суду рецептом із рекомендаціями щодо необхідного лікування.

На підтвердження понесених витрат на лікування позивачка надала фіскальний чек від 08.11.2024 на суму 496,00 грн, яким підтверджено придбання медичних препаратів, попередньо рекомендованих їй лікарем. Щодо інших витрат позивачка надала суду розрахунок, у якому зазначила, що використані нею медичні препарати були нею придбані та знаходилися у домашній аптечці, тому їх вартість вона рахувала відповідно до аптечних цін, але підтверджуючих документів надати не має можливості. Також зазначила, що для проїзду на судово-медичну експертизу у м. Черкаси вона користувалася послугами таксі, загальний розмір яких становив 2 220,00 грн. Докази наявності таких витрат позивачка також не долучила.

Відповідно до ст. 1166 ЦК Україн майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (втрата або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`активним наслідком поведінки завдавача шкоди; а також вину завдавала шкоди.

У ч. 1 ст. 1166 ЦК України міститься пряма вказівка на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов`язкову підставу деліктної відповідальності. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність). Деліктні зобов`язання ґрунтуються на принципі генерального делікту, згідно з яким кожному заборонено завдавати шкоду майну чи особі та будь-яке завдання шкоди іншому вважається протиправним, якщо особа не уповноважена на це.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, яка означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як установлено судом, неправомірна поведінка відповідачки ОСОБА_2 , внаслідок якої позивачка ОСОБА_1 зазнала ушкодження здоров`я, та вина завдавача шкоди відповідачки у справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підтвердження понесених витрат на лікування позивачкою наданий фіскальний чек на суму 496,00 грн, а тому вимоги позивачки щодо відшкодування матеріальної шкоди у цій частині є законними та обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.

У свою чергу витрати на оплату послуг таксі та на компенсацію вартості медичних препаратів, які ОСОБА_1 мала у своєму розпорядженні, на переконання суду не можуть бути враховані під час вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди. Оскільки за наведених обставин суд позбавлений можливості визначити реальність та обґрунтованість таких витрат, визначити їх вартість та приналежність до завданих позивачеві тілесних ушкоджень, встановити необхідність їх здійснення саме у такій кількості. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди, завданої злочином, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, тощо. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як установлено судом, моральні страждання позивачки виникли у зв`язку із діями відповідачки, яка завдала ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, що, у свою чергу, потягнуло за собою душевні страждання, переживання, фізичний біль, погіршення здоров`я, що негативно вплинуло на її психоемоційний стан, страх за своє життя, негативні переживання та спогади, порушення життєвих планів у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Оцінюючи наведене суд також ураховує спосіб завдання їй тілесних ушкоджень шляхом нанесення ударів, подряпин та укусу, що, на переконання суду, було обумовлено невиправданою агресією з боку винуватиці. Обґрунтування розміру моральної шкоди суд визнає обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи. За таких обставин, ураховуючи обставини справи у їх взаємозв`язку із нормами закону, оцінюючи тривалість, глибину моральних переживань позивачки, беручи до уваги принцип розумності, справедливості, суд вважає, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн є достатньою та справедливою компенсацією для позивачки, так і пропорційним стягненням для відповідачки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі суд ураховує, що і позивачка, і відповідачка від сплати судового збору звільнені на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки являються особами із інвалідністю ІІ групи. Тому, відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати у цій справі компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1206 ЦК України, ст.ст. 4-5, 12-13, 128, 130-131, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 272, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 496,00 грн (чотириста дев`яносто шість гривень 00 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти в сумі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

У іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники та їх адреси:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );

Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: суду не наданий, зареєстр.: АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 14.09.2026.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ