Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №569/15009/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №569/15009/26

Суддя: Штогун О.С.

Справа № 569/15009/26

Номер провадження 2/570/2760/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 серпня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

в с т а н о в и в :

23 червня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (далі по тексту – позивач, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР") звернулося у Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами №77428187 від 02 жовтня 2021 року в розмірі 10459,27 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 липня 2026 року вищевказану справу передано до Рівненського районного суду Рівненської області за підсудністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02 жовтня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено Договір №77428187. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 3150,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. В подальшому, 22 лютого 2022 року ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", а останнє 10 січня 2023 року відступило ТОВ "Коллект Центр" право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість в сумі 10459,27 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість в загальному розмірі 10459,27 грн та судові витрати по справі.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не подав, відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено договір про надання фінансових послуг №77428187.

Згідно з п. 1. Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі "Позику") на погоджений умовами Договору строк (далі "Строк Позики"), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

З п.2 договору вбачається, що сума позики становить 3150,00 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка (фіксована) - 1,99%, знижена процентна ставка 0,01 %, процента ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,70%, пеня – 2,70% в день, орієнтовна реальна річна процента ставка 3,71%, орієнтовна загальна вартість позики 3159,45 грн.

Вказаний Договір підписано відповідачем електронним підписом шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора "blcF8RweEd" у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Електронні підписи сторін зазначені в розділі 20 реквізити сторін.

Відповідно до п. 3. Договору позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Вказаний додаток № 1 до договору позики № 77428187 від 02 жовтня 2021 року також підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором "blcF8RweEd".

У п. 5.1 Договору встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги та з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою "OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)" для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/.

Крім цього, відповідно до п. 12. Договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

На підтвердження перерахування відповідачу суми кредиту у розмірі 3150,00 грн, до позовної заяви додано довідку від 08 травня 2026 року № КД-000164661/ТНПП, видану ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес", у якій зазначено що 02 жовтня 2021 року відбувся успішний переказ на картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 .

Відтак, реквізити платіжної картки, вказаної ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес", збігаються із тими, які зазначено у пункті 20 Договору (Реквізити сторін).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором № 77428187 від 02 жовтня 2021 року, заборгованість відповідача станом на 22 лютого 2022 року становить 10458,76 грн та складається з: 3150,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 7522,20 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

22 лютого 2022 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором позики № 77428187 від 02 жовтня 2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 22 лютого 2022 року до Договору факторингу від 22 лютого 2022 року № 27/01/2022 ТОВ "Вердикт Капітал" набув права грошової вимоги до відповідача (порядковий номер 5294) в розмірі 10458,76 грн.

Згідно із розрахунками заборгованості ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість відповідача становить: за договором № 77428187 від 02 жовтня 2021 року у розмірі 10459,27 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3150,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 7308,76 грн, нараховані 3% річних – 0,51 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та позивачем укладено Договір факторингу № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги до боржників, зокрема відповідача.

Відповідно до акта прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, кількістю 207 307, після чого, з урахуванням умов договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року до клієнта від фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Реєстру боржників від 10 січня 2023 року до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 77428187 від 02 жовтня 2021 року (порядковий номер 88522) в розмірі 10459,27 грн, з яких: 3150,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7308,76 грн сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Доказів повного погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі відповідач суду не надав.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст.13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що свої зобов`язання перед відповідачем ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за договором № 77428187 від 02 жовтня 2021 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 3150,00 грн.

Відступлення ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" свого права грошової вимоги до відповідача ТОВ "Вердикт Капітал" та в подальшому ТОВ "ФК "Коллект Центр" підтверджується наявними у справі доказами.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем не виконав, заборгованість не погасив, що підтверджується розрахунком заборгованості, у зв`язку з чим за відповідачем утворився борг: 10459,27 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3150,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 7308,76 грн, нараховані 3% річних – 0,51 грн.

Стосовно стягнення відсотків за користування кредитними коштами суд зазначає таке.

Як уже зазначалося раніше, сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту – 3150,00 грн, строк кредитування - 30 днів (дата повернення – 01 листопада 2021 року) зі сплатою процентів за користування кредитом: знижена процентна ставка 0,01% (застосовується відповідно до умов Програми лояльності); базова процентна ставка - 1,99 % за день; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (не застосується в період карантину) - 2,70 %; орієнтована річна ставка – 3,71%; орієнтовна загальна вартість позики – 3159,45 грн.

Також положення кредитного договору містять твердження позичальника, що до моменту підписання цього договору відповідач вивчив договір позики та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.

Додаток № 1 до договору позики від № 77428187 від 02 жовтня 2021 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, зокрема, чиста сума кредиту складає 3159,45 грн, проценти за користування кредитом – 9,45 грн, дата видачі кредиту 02 жовтня 2021 року, дата платежу – 01 листопада 2021 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися у період з 02 жовтня 2021 року по 30 січня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти сплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Положення абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Вказані висновки щодо застосування частини першої ст. 1050 та ст. 625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року по справі 910/17048/17, щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").

Отже, по справі встановлено, що за умовами укладеного договору позика надавалась відповідачу строком на 30 днів з кінцевим строком повернення коштів та сплати процентів за позикою – 01 листопада 2021 року, а отже після спливу цього строку позикодавець не вправі нараховувати передбачені договором проценти.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за договором позики від № 77428187 від 02 жовтня 2021 року на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитними коштами в межах погодженого строку кредитування.

Заявляючи до стягнення заборгованість за договором саме зі сплати процентів у розмірі 7299,31 грн, позивач не обґрунтовує правомірність такого нарахування після закінчення строку дії договору.

Водночас, суд зазначає, що умови договору не містять положень пролонгації строку його дії, відсутні докази такої пролонгації.

А тому, загальний розмір процентів, який зобов`язаний сплатити позичальник за вищевказаний період становить 9,45 грн.

Щодо стягнення нарахованих 3 % річних та інфляційних збитків у відповідності до ст. 625 ЦК України суд зазначає таке.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % відсотків річних та інфляційних збитків має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних у сумі 0,51 грн, що нараховані за період з 22 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року, на основне зобов`язання (тіло кредиту) – 3150,00 грн.

Враховуючи, викладене вище, а також те, що відповідачем порушено умови та строки виконання основного зобов`язання за договірними правовідносинами, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми заборгованості підлягає задоволенню.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли часткове підтвердження під час судового розгляду справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується: договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року; заявкою на надання юридичної допомоги №28 від 02 червня 2025 року, витягом з акту №159 від 01 травня 2026 року про надання юридичної допомоги, з яких вбачається, що ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та Адвокатське об`єднання "Лігал Ассістанс" погодили надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 9000,00 грн.

Отже, з урахуванням положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" слід стягнути витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 30,21 % від ціни позову, що становить 804,31 грн (2662,40 грн.*30,21 %) - судового збору та 2718,90 грн (9000,00 грн.*30,21 %) - витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 272, 273, 280, 282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за договором позики №77428187 від 02 жовтня 2021 року у розмірі 3159 (три тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн 96 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" витрати по сплаті судового збору в розмірі 804 (вісімсот чотири) грн 31 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн 90 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, ЄДРПОУ 44276926;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua