Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №382/2/26 — Яготинський районний суд Київської області

Суд: Яготинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №382/2/26

Суддя: Бурзель Ю. В.

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2/26

Провадження № 2/382/499/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурзель Ю. В.,

при секретарі Захарук Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Укр кредит фінанс" звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між товариством і ОСОБА_1 укладено договір відкриття кредитної лінії (надалі - Договір) № 1529-8198 від 28.03.2025 року.

На умовах, встановлених Договором, відповідачу було надано грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності у сумі 12000 грн, а ОСОБА_1 зобов`язавсь повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Посилаючись на те, що відповідач порушив умови Договору і тому має заборгованість, просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 43126,40 грн, з яких: 12000,00 грн тіло кредиту; 23326,40 грн заборгованість за нарахованими процентами; 6000,00 грн заборгованість на підставі ст. 625 ЦК України; 1800,00 грн заборгованість по комісії, 2662,40 грн судового збору.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської 23.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача подав письмові пояснення у яких просить відмовити у позові в повному обсязі з таких підстав. По-перше, позивачем не надано доказів перерахування грошових коштів. Договір про надання кредиту №1529-8198 від 28.03.2025 року підписано клієнтом шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, однак до суду не було надано доказів того, що відповідачу було надіслано одноразовий ідентифікатор, на фінансовий номер телефону. Позивач не надав жодного підтвердження щодо дотримання з його сторони умов договору, а саме п. 4.1 Кредитного договору. Також позивачем не надано жодного доказу перерахування грошових коштів на платіжну картку відповідача у сумі 6200,00 грн. По-друге, з наданого позивачем розрахунку можна зробити висновок, що нарахування процентів за період 28.03.2025 по 28.03.2026 здійснений всупереч умовам договору, оскільки кредитний договір укладений на 365 календарних днів. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає засадам розумності, добросовісності та справедливості. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно ведику суму компенсації. Так згідно кредитного договору сума кредиту 12000 грн, а загальна вартість кредиту на час укладення кредитного договору (за весь строк кредитування) складає 43126,40 грн, що включає в себе: суму кредиту та проценти за кредитування кредиту. Договір між первісним кредитором та відповідачкою укладений 28.03.2025 року строком 365 днів, отже, дія норм Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимальної процентної ставки поширюється на кредитний договір від 28.03.2025 року, відтак наданий позивачем розрахунок не є належним та допустимим доказом.

Дослідивши доводи сторін та інші докази, суд дійшов таких висновків.

28.03.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1529-8198 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На підставі Договору відповідачу надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язавсь повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору сума кредиту складає 12000,00 грн. Згідно із п. 4.14. Договору строк кредиту 365 днів. Дата повернення кредиту 27.03.2026 року.

Відповідно до п. п. 4.17 та 4.21 кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 0,918%, умови договору про надання кредиту є незмінними протягом усього строку дії договору.

ТОВ «Укр кредит фінанс» свої зобов`язання виконало в повному обсязі.

Відповідач умови кредитного договору не виконав, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

Позивачем відповідачу направлено вимогу від 28.10.2025 року про усунення порушень умов договору (а.с. 42 зворот), однак такі порушення відповідачем не усунено.

Відповідач порушив умови Договору і тому має заборгованість в розмірі 43126,40 грн, з яких: 12000,00 грн тіло кредиту; 23326,40 грн заборгованість за нарахованими процентами; 6000,00 грн заборгованість за процентами річних; 1800,00 грн заборгованість по комісії, 2662,40 грн судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору кредит ОСОБА_1 надано у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (а.с. 38, 70 зворот).

Зазначені докази, надані позивачем, спростовують доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано доказів перерахування грошових коштів, оскільки не надано доказів того, що відповідачу було надіслано одноразовий ідентифікатор, на фінансовий номер телефону і що позивачем не надано жодного доказу перерахування грошових коштів на платіжну картку відповідача у сумі 6200,00 грн.

Як свідчить довідка товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 30.10.2025 року 12000 грн зараховано на карту відповідача 28.03.2025 о 17:49 (а.с. 70 зворот), більше того як свідчить розрахунок заборгованості, відповідач здійснив оплату на погашення кредиту 17.05.2025 року у сумі 400 грн (а.с. 39 зворот).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що кредит було отримано відповідачем. Зважаючи на розрахунок заборгованості – відповідач допустив прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, відтак на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 12000 грн наданого тіла кредиту та 23326,40 грн процентів за користування кредитом.

Як свідчить розрахунок заборгованості за кредитним договором та умови кредитного договору, дата повернення кредиту 27.03.2026 року, проценти за користування кредитом нараховано: за період з 28.03.2025 по 26.04.2025 року розраховано з денної процентної ставки 0,90%, за період з 27.04.2025 по 23.09.2025 року розраховано з денної процентної ставки 1,00%, за період з 24.09.2025 по 21.10.2025 року розраховано з денної процентної ставки 0,74%. Таким чином проценти за користування кредитом позивачем нараховано у межах строку дії договору (станом на 21.10.2025 року, вимогу про усунення порушення кредитного договору направлено позичальнику 28.10.2025 року), розмір відсоткової ставки відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Право позичальника нараховувати комісію за надання кредиту узгоджується із положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а також передбачено умовами кредитного договору (п. 1.1 та п. 4.11) та відповідає судовій практиці (постанова ВП ВС від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19).

Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор НОМЕР_2 (а.с. 32), для підписання кредитного договору, підтвердження для ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. На виконання кредитного договору, укладеного між відповідачем та ТОВ "Укр кредит фінанс", відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн, строк кредитування 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; промо-ставка 0,90 % в день; знижена ставка 1% в день; стандартна % ставка 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниеною та/або пільговою процентною ставкою та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до вищенаведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Суд також зазначає, що доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надані. Доказів звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно відповідача шахрайських дій матеріали справи не містять, відповідачем не подані.

Відповідач не надав доказів повної або часткової сплати заборгованості за кредитним договором, не спростував розмір заборгованості, заявлений до стягнення позивачем, власного розрахунку заборгованості суду не надав.

Сплачені відповідачем 400 грн на погашення кредиту враховані позивачем у розрахунку заборгованості.

Щодо нарахованої заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX(набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у період дії воєнного стану, тому на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України такі проценти не підлягають стягненню з відповідача.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК України). Позов задовлено на 86%, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2289,66 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 526, 1046 ЦК України, ст. ст. 141, 258-259, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" 12000 грн заборгованості за тілом кредиту; 23326,40 грн заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом; 1800 грн заборгованості за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" 2289,66 грн судового збору.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс", місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Суддя Ю. В. Бурзель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua