Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №379/1414/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1414/26

Провадження № 2/379/1028/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Банк КД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 81 781,80 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.06.2021 року між Акціонерним товариством «Банк КД» (попереднє найменування Акціонерне товариство «Банк «Кліринговий Дім») та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 39131 про надання споживчого кредиту.

Банк надав позичальнику кредит в розмірі 49 500,00 грн. для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Водночас позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії банку та здійснювати кінцеве погашення кредиту в строки і в сумах, згідно умов кредитного договору.

В порушення умов кредитного договору відповідачем прострочено та не сплачено в повному обсязі платежі на погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед Акціонерним товариством «Банк КД» в розмірі в розмірі 81 781,80 грн., яку позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 , а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026, головуючим суддею у справі визначено суддю Невгада О.В.

31.07.2026 судом з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 03.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

10.08.2026 на виконання ухвали суду від 03.08.2026, в межах встановленого строку, позивачем надано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 11.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом ) сторін. Судове засідання призначено на 10.09.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, перед початком судового розгляду подав заяву про розгляд справи без його участі, нараховану позивачем заборгованість визнав частково, зокрема, не визнає правомірність нарахування заборгованості за комісією.

У зв`язку з неявкою учасників, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.06.2021 між АТ «Банк «Кліринговий Дім» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 39131, шляхом підписання заяви-договору, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит, а позичальник отримав його на наступних умовах: тип кредиту «Кредит готівкою», кредит надається у розмірі 49 500,00 грн. на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, строк кредиту - 36 місяців, дата остаточного повернення кредиту 29.06.2024, розмір процентної ставки за користування кредитом складає 0,0001 % річних, тип ставки фіксована, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у розмірі 2,99 % від суми кредиту.

Згідно додатку № 1 до заяви-договору № 39131 від 29.06.2021 встановлено графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, згідно якого загальна вартість кредиту становить 102 781,80 грн., реальна річна процентна ставка 87,54 % річних.

Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту за продуктом «Комфорт для вас», в якому зазначені умови кредитування аналогічні умовам, визначеним у заяві-договорі № 39131 від 29.06.2021.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ст. 628 ЦК України, передбачено що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, підписання кредитного договору № 39131 від 29.06.2021 свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме: видачі банком коштів по договору та надав копії платіжних інструкцій № 786_1 від 29.06.2026, № TR.456923.262.1230 від 29.06.2026 згідно яких АТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» перерахувало на картковий рахунок відповідача, позику в загальному розмірі 49 500,00 грн.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором, визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позивач стверджує, що станом на дату подання позову, заборгованість за кредитним договором договору № 39131 від 29.06.2021 становить 81 781,80 грн., та складається із 39 005,30 грн. заборгованості за кредитом та 42 776,50 грн. заборгованості за комісіями, що підтверджується наданим суду розрахунком.

Судом встановлено, що при підписанні договору про надання кредиту сторони погодили строк кредитування, відсотки за його користуванням, порядок погашення кредиту, відповідальність сторін.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав, в передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 39 005,30 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, плата за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29.11.202 у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 вказано, що «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин, обов`язок позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Послуга з надання споживчого кредиту є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідає змісту кредитних правовідносин.

Виходячи із принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги заборонено нормативно-правовими актами.

Умовами укладеного між сторонами договору фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, визначені положення пункту 1 кредитного договору № 39131 від 29.06.2021 щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

За таких обставин, банком без належних на те правових підстав нарахована заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту, а відтак, позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк КД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті комісії у розмірі 42 776,50 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Водночас згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 вбачається, що протягом періоду з 29.06.2021 по 28.02.2022 внесені відповідачем в рахунок погашення кредитної заборгованості кошти, що загалом становлять суму 10 505,30 грн. були безпідставно віднесені позивачем в рахунок погашення щомісячно нарахованих комісій. Тому, суд вважає, що внесені відповідачем в рахунок погашення кредитної заборгованості кошти на загальну суму 10 505,30 грн. підлягають врахуванню при визначенні розміру заборгованості за тілом кредиту, тому вказаний розмір заборгованості підлягає зменшенню на цю суму внесених відповідачем платежів.

Так, заявлений до стягнення позивачем розмір заборгованості за тілом споживчого кредиту 39 005,30 грн., внаслідок зменшення на суму 10 505,30 грн., безпідставно зарахованої позивачем в рахунок погашення щомісячно нарахованих комісій, складатиме 28 500,00 грн.

При цьому суд вважає саме вказану суму заборгованістю за тілом кредиту правильною та не погоджується із розрахунком позивача.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на суму 28 500 грн. - боргу за тілом кредиту за кредитним договором № 39131 від 29.06.2021.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (34,85 %) в сумі 927,82 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Банк КД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк КД» (ЄДРПОУ: 21665382) заборгованість за кредитним договором № 39131 від 29.06.2021 у розмірі 28 500 (двадцять вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк КД» (ЄДРПОУ: 21665382) судовий збір в розмірі 927 (дев`ятсот двадцять сім) гривень 82 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін:

позивач - Акціонерне товариство «Банк КД», ЄДРПОУ: 21665382, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 5А;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 10.09.2026.

Суддя О.В. Невгад