Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №370/2334/26 — Макарівський районний суд Київської області

Суд: Макарівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №370/2334/26

Суддя: Сініцина О. С.

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Справа № 370/2334/26

Провадження № 3/370/710/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Сініцина О.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

у с т а н о в и л а:

У Протоколі про адміністративне правопорушення від 16 липня 2026 року

№ 1849/10/36/07/07 під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення, встановлених правил проведення розрахунків у готівковій формі у сфері торгівлі та послуг, а саме проведення розрахункових операцій без застосування РРО, чим порушила пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до акта фактичної перевірки від 15 липня 2026 року перед початком фактичної перевірки у магазині ФОП ОСОБА_1 проведено контрольно-розрахункову операцію та придбано пляшку води «Моршинська» 1,5 л – 30 грн. Розрахункову операцію проведено без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій. Розрахунковий документ не сформований на ПРРО та не видано. Порушення встановлено вперше. Надалі, перевіркою встановлені кошти, які отримання від реалізації товару та не проведені через ПРРО у сумі 9 550 грн без урахування контрольно-розрахункової операції, яка складає 30 грн, що є наступними випадками непроведення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала свою вину та пояснила, що проводила розрахунки за встановленими правилами, із застосуванням РРО. Водночас магазин розташований за адресою: АДРЕСА_2 , однак у фіскальному чеку помилково була зазначена адреса за місцем її реєстрації АДРЕСА_1 . Зазначену помилку вона усунула.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

За приписами частини першої статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність вини у діях порушника.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Водночас сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.

Так суд встановив, що протокол відносно ОСОБА_1 складений лише на підставі акта фактичної перевірки, який сам по собі не може слугувати належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 155-1 КУпАП, оскільки приписи Податкового кодексу України визначають, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Згідно із статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Варто зауважити, що за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у матеріалах справи відсутні належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Керуючись статтями 7, 9, 155-1, 245, 251, 252, 247, 280, 283–285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду апеляційним судом.

Суддя О.С. Сініцина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua