Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №370/1111/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Справа № 370/1111/26

Провадження № 3/370/328/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Сініцина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення

у с т а н о в и л а:

У Протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 793866 від 29 березня 2026 року, що 29.03.2026 о 14 год 25 хв у селі Забуяння по вул. Новоселицькій, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Sens», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, проба позитивна 0,69 проміле, тест 898, чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що визначена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 , адвокат Процик Д.М. повідомив суду, що ОСОБА_1 не має можливості брати участь у розгляді справи, оскільки перебуває на військовій службі. Також просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності події та складу правопорушення, визначеного частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Заслухавши представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно із статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Суд враховує, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму процедуру виявлення у водія стану сп`яніння.

У разі, якщо поліцейськими належним чином не задокументовано та не доведено допустимими доказами факту порушення водієм відповідних Правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Водночас, із дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, вбачається, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсутній. Відеозапис починається з того, як працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , який перебував біля свого помешкання, автомобіль був припаркований біля його домоволодіння.

Крім того, відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю (стаття 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Варто зазначити, що протокол про адміністративного правопорушення, хоча і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка до нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 793866 від 29 березня 2026 року зазначено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, проба позитивна 0,69 проміле, тест 898, однак до матеріалів справи не долучений результат тесту 898 (чек приладу «Драгер»).

Згідно із статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд зважає, що протокол про адміністративного правопорушення, хоча і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення та інформацією. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не є фактом доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення закривається, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 130, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

у х в а л и л а:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду апеляційним судом.

Суддя О.С. Сініцина