Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №366/1929/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1929/26

Провадження №3/366/1010/26

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 прикордонного загону імені « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЧЦП № 384463 від 04.06.2026, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_2 ) капітаном ОСОБА_2 : 04.06.2026 о 22 год. 00 хв. на ок. в.п. Прип`ять прикордонним нарядом Група реагування спільно з НП було виявлено в прикордонному контрольованому районі до ДК 10 км під час перевірки було виявлено ОСОБА_1 , який повідомив, що має на меті здійснити перетин ДК України з рб з метою виїзду до країн ЄС поза встановленим пунктом пропуску без проходження прикордонного контролю, чим порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон України» вчинивши спробу в групі осіб. Відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 16.07.2026, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А.

07.08.2026 ОСОБА_1 , на підставі його заяви поданої до суду, надано доступ до матеріалів даної справи через підсистему «Електронний суд».

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, належним чином шляхом направлення судової повістки, яка повернулась до суду з відміткою: «адресат відсутній» та смс-повідомленням на особистий номер телефону, вказаний у матеріалах справи, текст якого доставлено у додаток Viber, що підтверджується матеріалами справи.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 було відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 384463 від 04.06.2026 та що справа буде розглядатися в Іванківському районному суді Київської області, що підтверджується його підписом у вказаному протоколі.

Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Про надходження вказаної справи до Іванківському районному суді Київської області, ОСОБА_1 було відомо, що підтверджується його заявою про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд».

Крім того, разом з матеріалами справи до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 04.06.2026 про розгляд справи без його участі, з рішення суду погоджується.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належний чином, із заявами про відкладення розгляду справи до суду не звертався, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення ЧЦП № 384463 від 04.06.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;

- рапорт інспектора прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_2 ), сержанта ОСОБА_3 про обставини виявлення та затримання на околиці в.п. Прип`ять трьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які рухались до державного кордону та мали намір перетнути державний кордон України з рб поза пунктами пропуску;

- копія схеми затримання правопорушника, на якій орієнтовно відображено місце, де було виявлено порушників на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_5 (з м.д.н.п. Оране) 04.06.2026 з прив`язкою до лінії державного кордону України з рб;

- фотозображення з групою осіб чоловічої статі у кількості 5 осіб, з якого неможливо встановити, хто на них зображені, яке відношення ці особи мають до справи, що розглядається та де саме зроблено дану світлину;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 04.06.2026 про обставини, за яких він, разом з 2 друзями вирішили нелегально відвідати Зону відчуження, та, зокрема, відвідати м. Прип`ять;

- копії письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 04.06.2026, про обставини, за яких вони були виявлені працівниками поліції під час відвідування м. Прип`ять в Зоні відчуження ЧАЕС;

- копія фотозображення з мобільного застосунку «Дія» паспорта громадянина України (ID картка) № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за якими встановлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності;

- згода на обробку персональних даних ОСОБА_1 від 04.06.2026;

- заява ОСОБА_1 від 04.06.2026 про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справі докази у відповідності до ст.252 КУпАП, керуючись положеннями статей 7, 240, 280 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2020 у справі №204/8036/16-а, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи […].

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Частиною 2 статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Диспозиція статті має бланкетний характер, у зв`язку з чим встановлення складу адміністративного правопорушення регулюється спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про Державний кордон України», пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність».

Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено права Державної прикордонної служби України. За якою органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов`язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право, в тому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п.12).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 р. № 1292 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим», відповідно до якої, прикордонна смуга – ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Пункт 7 вищезазначеної постанови визначає, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.

Відповідно до переліку міст і районів на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони (Додаток до постанови КМУ від 03 серпня 1998 року №1199 в редакції постанови КМУ від 04 серпня 2021 р. №890) Вишгородський район Київської області відноситься до району на території якого установлюються прикордонні райони.

У вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення складеному відносно ОСОБА_1 , по суті правопорушення зазначено, що 04.06.2026 о 22 год. 00 хв. на околиці в.п. Прип`ять прикордонним нарядом «Група реагування» спільно з НП у прикордонному контрольованому районі (до ДК 10 км) було виявлено ОСОБА_1 , який повідомив, що має на меті здійснити перетин ДК України з рб з метою виїзду до країн ЄС поза встановленим пунктом пропуску без проходження прикордонного контролю.

Водночас суд вважає зазначений протокол недостатнім доказом, оскільки, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України 18.09.2013 № 898 (зі змінами), уповноваженою посадовою особою не конкретизовано місце вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого йому діяння (вказано околиці в.п. Прип`ять), не зазначено координати, де нібито здійснено спробу перетину державного кордону та не зазначено у складі якої саме групи осіб ОСОБА_1 вчинив дане правопорушення, так як його дії кваліфіковано саме за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

З доданої до протоколу схеми затримання неможливо встановити конкретне місце, де був виявлений ОСОБА_1 .

Зі змісту рапорту інспектора прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_2 ), сержанта ОСОБА_3 про обставини виявлення та затримання на околиці в.п. Прип`ять трьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які рухались до державного кордону та мали намір перетнути державний кордон України з рб поза пунктами пропуску, вбачається, що 04.06.2026 від ПОРВ (з м.д. н.п. Іванків) отримано інформацію про спробу порушення ДК з України в рб, на напрямку біла сорока (рб) - в.п. Прип`ять (Україна). О 21:25 год. вислано п/н ГрР. Піднято резерв 1 черги, розпочато спеціальні дії з пошуку правопорушників. Під час проведення пошукових дій в Чорнобильській зоні відчуження о 22:00 на околиці в.п. Прип`ять (10 км до ДК) п/н «ГрР» спільно з НП було виявлено та затримано трьох осіб, які рухалися до ДК. Ними виявились громадяни України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Під час перевірочних заходів встановлено, що громадяни намагалися перетнути державний кордон з України в республіку білорусь поза пунктом пропуску, групою осіб, чим порушили вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон України», тобто вчинили правопорушення відповідальність за яке передбачена ч 2 ст. 204-1 КУпАП.

Суд зауважує, що сам по собі факт перебування ОСОБА_1 у межах території, на якій установлено контрольований прикордонний район, за умови відсутності об`єктивних доказів, які б свідчили про його намір перетнути державний кордон поза межами пункту пропуску, не є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

У своїх поясненнях, долучених уповноваженою особою до протоколу ЧЦП №384463, ОСОБА_1 зазначає, що він, разом зі своїми друзями, потрапили до ОСОБА_6 відчуження з метою відвідати м. Прип`ять.

Крім того, матеріали справи не містять доказів затримання ОСОБА_1 , як це зазначено у рапорті інспектора прикордонної служби ОСОБА_3 , зокрема до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЧЦП № 384463 від 04.06.2026, не додано протоколу затримання особи, а саме ОСОБА_1 та не зазначено, які саме предмети у нього були виявлені, що могли б прямо чи опосередковано вказувати на намір незаконного перетину кордону (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, грошові кошти в іноземній валюті, спорядження чи відповідний одяг для проходження лісовим маршрутом, речі, не типові для звичайної поїздки тощо).

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 здійснив спробу втечі від працівників Державної прикордонної служби, а саме по собі перебування особи у межах контрольованого прикордонного району не свідчить про намір незаконного перетину державного кордону України з рб.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення серія ЧЦП №384463 від 04.06.2026 відносно ОСОБА_1 , не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення останнім дій, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі.

Жоден із долучених до матеріалів справи доказів не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, наявності у нього умислу на незаконне перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, у складі групи осіб.

Суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Суд не має повноважень уточнювати чи редагувати фабулу правопорушення, викладену уповноваженими особами у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у тому чи іншому діянні, оскільки він не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (заява N 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» N 39598/03 від 21.07.2011).

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечною, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.

З наведеного слідує, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення повинні підтверджуватись долученими у встановленому законом порядку доказами, які відображають у своїй сукупності всю суть обставин інкримінованої протиправної поведінки правопорушника, що наведена у протоколі про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак, матеріали цієї справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме: перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, чи без дозволу відповідних органів влади групою осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

У свою чергу, суд враховує, що Законом України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-9, 204-1, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Текст постанови складено 14.09.2026.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ