Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №364/890/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/890/26

Провадження № 3/364/272/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л.А., розглянувши об`єднані адміністративні матеріали, що надійшли 18.08.2028 від Батальйону № 2 Полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі – Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП) з протоколами про адміністративні правопорушення від 12.08.2026 серії ВАД № 330829 та № 330830 щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених відповідно статтею 185 та статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.08.2026 близько 02:20, перебуваючи на вул. Коцюбинського, 20, у с-щі Володарка Білоцерківського району Київської області, висловлювався нецензурною лайкою до працівників поліції та оточуючих, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Крім того, ОСОБА_1 названого дня, в той же час і в тому ж місці не виконував неодноразові законні вимоги працівників поліції припинити зазначене вище правопорушення.

Постановою суду від 19.08.2026 провадження в справах за названими вище двома протоколами про адміністративні правопорушення було об`єднано в одне провадження з метою дотримання передбачених статтею 36 КУпАП гарантій прав особи, щодо якої складено ці протоколи, та призначено судовий розгляд справи на 19.08.2026, який було відкладено на 24.08.2026, на 02.09.2026 та на 09.09.2026 у зв`язку із неявкою особи, відносно якої складено протоколи, у судове засідання та відсутність у матеріалах справи підтвердження повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи, з урахуванням необхідності дотримання балансу між забезпеченням реалізації прав сторони і розглядом справи протягом розумного строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 990SCGC/20/24). Надалі розгляд справи 09.09.2026 було знято з розгляду через перебування судді у відпустці; справу призначено до розгляду на 14.09.2026.

У судове засідання 14.09.2029 ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи за адресою місця проживання та номером мобільного телефону, що повідомлені ним під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а також за його зареєстрованою адресою місця проживання, що встановлена судом за даними Єдиного державного демографічного реєстру; повістки повернулися без вручення; крім того викликався шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Володарського районного суду Київської області вебпорталу Судової влади України.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, та враховуючи повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за наявними матеріалами справи без участі ОСОБА_1 – особи, щодо якої складено зазначені два протоколи про адміністративне правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.12.2024 у справі № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24, суддя має забезпечити необхідний баланс між дотриманням прав сторони і розглядом справи протягом встановленого законом строку або хоча б у розумні строки. При цьому розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначені статтею 268 КУпАП, за частиною першою якої така особа має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката тощо. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 173, 185 КУпАП, є обов`язковою (частина друга статті 268 КУпАП).

Суд виходить з того, що добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній її участі в розгляді справи, недопущенні зловживань наданими правами, а безпідставне затягування справи нівелює завдання КУпАП, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1).

При цьому, інститут строків у судових провадженнях сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників судового процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до норм статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судом застосовуються рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Так, згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням… Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (зокрема, рішення від 28.05.1985 у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства», рішення від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

У своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, ЄСПЛ виходив з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить по умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03), а так само в інших справах ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, особа повинна добросовісно ставитися до користування своїми процесуальними правами, виконання своїх обов`язків, має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби національного законодавства для прискорення процедури слухання, не затягувати розгляд справи.

Подібні висновки і підходи застосовує також Верховний Суд у своїй практиці (зокрема, ухвали Касаційного кримінального суду від 16.12.2024 у справі № 341/546/19, Касаційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 440/17704/23, Касаційного цивільного суду від 10.03.2025 у справі № 760/27605/20).

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що ОСОБА_1 обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173, 185 КУпАП, повідомлений під час складення цих протоколів, що справа буде розглянута Володарським районним судом Київської області за викликом, не залишив жодних дійсних контактних відомостей з метою забезпечення його повідомлення судом про розгляд справи, окрім адреси місця проживання, за якою він пошти не отримує, а так само і за зареєстрованою адресою місця проживання, самостійно також не вживав заходів щодо отримання інформації про розгляд справи щодо нього, а так само не повідомляв суд про причини неможливості бути присутнім під час розгляду справи судом, заяв/клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, через відсутність дійсної адреси його місця проживання суд не може застосувати щодо нього привід, а інститут розшуку такої особи нормами КУпАП не передбачений, за таких обставин суд з метою забезпечення розгляду справи у розумні строки, вбачає можливим розглянути справу в межах складених відносно названої особи протоколів про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши відомості, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення і доданих до них матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Статтею 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

При цьому відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.06.1992 № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» (з подальшими змінами) злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги (рішення Конституційного Суду України від 11.10.2011 № 10-рп/2011).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується наявними матеріалами справи: доданими до протоколів письмовими доказами та дисками з відеозаписами з нагрудних камер № 476445 та № 476673 від 12.08.2026.

Зокрема, з письмових та відеодоказів вбачається, що працівникам поліції на службовий планшет надійшов виклик «Інші тілесні ушкодження» на адресу: вул. Коцюбинського, 20, с-ще Володарка, Білоцерківський р-н, Київська обл. Прибувши на місце події виявлено громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння, так як говорила різні нісенітниці та повідомила, що у неї виник конфлікт із ОСОБА_1 , під час якого останній наніс їй декілька ударів в ділянку голови. Заявниця категорично відмовилася викликати швидку допомогу. Після патрулювання вулиці працівниками поліції було виявлено ОСОБА_1 , який ймовірно теж перебував у стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкування із працівниками патрульної поліції він висловлювався нецензурною лайкою в їх бік та бік перехожих громадян, при цьому не реагував на законні вимоги працівників поліції припинити такі дії та був неодноразово попереджений про адміністративну відповідальність у разі продовження правопорушення, на що останній не реагував та почав тікати з місця події. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 було затримано у порядку статті 261 КУпАП з метою припинення правопорушення та складання відповідних матеріалів, застосувавши фізичну силу та спеціальний засіб – кайданки о 02:35, послаблені о 03:15 та зняті о 03:35. О 02:35 направлено повідомлення до територіального органу безоплатної правової допомоги, однак на момент складання адміністративних матеріалів адвокат не прибув.

У зв`язку з наведеним суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП як дрібне хуліганство (щодо його відносно громадян) та за статтею 185 КУпАП як злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують його відповідальність за адміністративне правопорушення, суд не встановив.

Разом з тим за приписами частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Зважаючи на усе наведене та враховуючи особу правопорушника, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, суд дійшов до висновку, що на правопорушника ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 185 КУпАП як більш серйозного правопорушення, у виді штрафу у мінімальному розмірі. Саме такий вид стягнення, на думку суду, зможе забезпечити його виправлення; для застосування інших видів стягнення суд не вбачає підстав.

Крім того, на підставі статті 40-1 КУпАП з порушника слід стягнути судовий збір на користь держави у встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» розмірі.

Керуючись статтями 173, 185 КУпАП, а також статтями 33-36, 40-1, 221, 251, 252, 276, 277, 283-285, 294, 300, 307, 308 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку частини другої статті 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 (сто тридцять шість) гривень.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений протягом 15 днів, у разі несплати штрафу у цей строк постанова суду надсилається для примусового виконання, а штраф буде стягнуто у подвійному розмірі (статті 307, 308 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Копію цієї постанови надіслати ОСОБА_1 , а після набрання законної сили – прокурору та до Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП – до відома.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.

Суддя Л.А. Макаренко

Постанова набрала законної сили з "_____"_________ 20____ .

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.