Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №279/4968/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4968/26

Номер рядка звіту 16

Провадження № 2-о/279/144/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Майстренко Максим Сергійович, заінтересовані особи: Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Майстренко М.С. звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО, зазначивши, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Коростеня Житомирської області, є його рідним сином. 05 грудня 2024 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні «солдат» на посаді стрільця-номера обслуги 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 у складі підрозділу виконував бойове завдання із забезпечення оборони України на позиції відділення «ВИШНЯ» в районі населеного пункту Мирне Краматорського району Донецької області. У період з 08 години 59 хвилин до 12 години 36 хвилин 22 січня 2026 року на зазначеній позиції відбулося бойове зіткнення з противником. Під час виконання бойового завдання солдат ОСОБА_2 отримав поранення, несумісні з життям, унаслідок яких загинув. У зв`язку з надзвичайно високою інтенсивністю бойових дій, постійним вогневим контролем противника, застосуванням безпілотних літальних апаратів, щільним мінуванням місцевості та фактичною неможливістю безпечного пересування особового складу проведення пошуково-евакуаційних заходів і винесення тіла ОСОБА_2 з району бойового зіткнення виявилося неможливим. Через неможливість евакуації тіла, його огляду та видачі медичного документа встановленої форми ОСОБА_2 було обліковано як особу, яка зникла безвісти за особливих обставин. Водночас такий обліковий статус був визначений не через відсутність відомостей про подію, а виключно через неможливість евакуації тіла та оформлення лікарського свідоцтва про смерть в умовах безпосереднього ведення бойових дій.

Просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Коростеня Житомирської області, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Мирне Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання із забезпечення оборони України внаслідок отримання під час бойового зіткнення з противником поранень, несумісних із життям.

Представник заявника адвокат Майстренко М.С. заяву підтримав про, що вказав письмово.

Представник Коростенського відділу РАЦС в заяві до суду клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Представник Міністерства оборони України клопотав про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні заяви просить відмовити, оскільки встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо на підставі незаперечних доказів буде доведено обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Треті особи В/Ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до суду не з`явились, причини неявки не повідомили, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснення правосуддя на засадах верховенства права забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті сина, заявник посилався на частину другу статті 317 ЦПК України.

Порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, передбачений Главою 6 Розділу ІV ЦПК України Окреме провадження.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється у порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факу смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті ( пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру ( пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан ( стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою ( статті 305-309 ЦПК України).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами ( якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси ) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання ( перебування) заявника.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях розширено перелік територій, щодо яких поширюється дія статті 317 ЦПК України. На даний час до них належать території, на яких введено воєнний чи надзвичайний стан, або тимчасово окуповані території України, визначені такими відповідно до законодавства.

Враховуючи, що Указом Президента України воєнний стан введено із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на території України, дія такого спрощеного порядку поширюється на встановлення юридичних фактів, що відбулись на всій території України. Здебільшого цей спрощений порядок застосовується у зоні воєнних дій та на тимчасово окупованих територіях України, оскільки на таких територіях не функціонують відповідні органи, які можуть зафіксувати факт смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть особи в певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути: письмові докази, речові докази (звуко- і відеозаписи); висновки експертів; копії лікарського свідоцтва про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовця); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, зокрема за обставин, що загрожували їй смертю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був мобілізований до лав Збройний Сил України та проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , а в подальшому зник безвісти 22.01.2026 р. в районі АДРЕСА_1 , під час виконання обов`язків військової служби, завдань пов`язаних із захистом Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, що підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_7 №з/374 від 26.01.2026 р.

Долучений до матеріалів справи акт службового розслідування за фактом зникнення безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій солдата ОСОБА_2 , містить інформацію про те, що 22.01.2026 року солдат ОСОБА_3 , стрілець-номер обслуги 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , отримав поранення несумісні з життям та до моменту евакуації тіла вважається таким, що зник безвісті в районі населеного пункту Мирне Краматорського району Донецької області 22.01.2026 року в період з 08.59 год. по 12.36 год.

Згідно з рапортом командира 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 - 22.01.2026 року о 08.59-12.36 год. внаслідок бойового зіткнення з противником на ПВ "Вишня" на околоці н.п. Мирне Краматорського району Донецької області отримав поранення несумісні з життям військовослужбовець, а саме: стрілець-номер обслуги 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . До моменту евакуації тіла вважається таким, що зник безвісті .

З витягу з журналу ведення бойових дій слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_8 о 13.40 год. стало відомо від командира 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, що внаслідок бойового зіткнення з противником 22.01.2026 року о 08.59-12.36 год. на ПВ "Вишня" на околоці н.п. Мирне Краматорського району Донецької області отримав поранення несумісні з життям військовослужбовець, а саме: стрілець-номер обслуги 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Факт отримання солдатом ОСОБА_2 поранення несумісного з життям внаслідок бойового зіткнення з противником 22.01.2026 року о 08.59-12.36 год. на ПВ "Вишня" на околоці н.п. Мирне Краматорського району Донецької області також стверджується поясненнями командира 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та головного сержанта 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 .

Службовим розслідуванням не встановлено неправомірність дій військовослужбовця ОСОБА_2 , під час виконання бойового завдання перебував у засобах захисту – бронежилеті, шоломі та не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Так, за змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зазначено, що оголошення фізичної особи померлою ( смерть in absentia) це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Отже, оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особою померлою є не факти (докази), які напевно свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Підставою для встановлення факту смерті на підставі статті 317 ЦПК України, є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Саме таким доказом є наявний в матеріалах справи акт службового розслідування, який містить вичерпну, послідовну та узгоджену між собою інформацію з різних джерел, яка достовірно свідчить про загибель сина заявника. Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судами фактичних обставин у своїй сукупності дозволяють зробити висновок про те, що надані заявником докази достовірно свідчать про факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , а відтак заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 315-317, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Коростеня Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_3 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_8 поблизу населеного пункту Мирне Краматорського району Донецької області, під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа - Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження: Житомирська область, м.Коростень, вул. Грушевського, 25, ЄДРПОУ 41934687.

Заінтересована особа - Міністерство оборони України, місце знаходження: м.Київ, проспект Повітрофлотський,6, ЄДРПОУ 00034022.

Заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Суддя: Невмержицька О.А.