Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 18 лютого 2026 р.
Справа: №296/11471/25
Суддя: Анциборенко Н. М.
Справа № 296/11471/25
2/296/1746/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" лютого 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Дзендзеловської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів» – Москаленко М.С. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача – Москаленко М.С. звернулася до суду в інтересах ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути заборгованість за кредитним договором №010/61122/82/1068237 від 22.04.2021 у розмірі 84417,36 грн., оскільки остання у добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання.
09.10.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с. 35).
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 11.11.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с. 38).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності(а.с. 4).
22.01.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ляхова О.В. надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого останній просить відмовити у задоволенні позову та стягнути на користь відповідачки понесені витрати на правничу допомогу.
19.02.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ляхова О.В. до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки. Просить відмовити у задоволенні позову, посилається на те, що у матеріалах справи відсутні докази перерахунку ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 8500,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.04.2021 року між Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 010/61122/82/1068237 (а.с. 5).
Відповідно до умов даного договору АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язувалось надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 1000 гривень, а відповідач зобов`язувався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом.
Процентна ставка за користування сумою кредиту «оплата частинами» становить 0,0001 % річних.
Кредит надається шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.
Відповідно до статті 1054 параграфа 2 глави 71 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Параграф 1 глави 71 ЦК України регулює відносини за договором позики.
Згідно статті 1046 параграфа 1 глави 71 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже і кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до вказаних положень, на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 року, вимоги за кредитним договором № 010/61122/82/1068237 від 22.04.2021 року, який укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , були передані ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с. 11-12).
За таких обставин ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" має право на стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 010/61122/82/1068237 від 22.04.2021 року.
Згідно розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором становить 84417,36 грн. і складається з:
- заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 84417,36 грн.,
- заборгованості за відсотками в розмірі 0,00 грн.;
- сума заборгованості за пенею 0,00 грн.;
Однак, позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчити про те, що відповідач отримала кошти за кредитним договором № 010/61122/82/1068237 від 22.04.2021 року, який укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , а відтак не довів наявність у ОСОБА_1 заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
За таких обставин суд повністю відмовляє в задоволенні позову.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України і не стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Що стосується судових витрат в частині витрат на правову допомогу.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача.
Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналогічні положення викладені в ч. 1, 2 ст. 28 Правил адвокатської етики.
Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінюючи надані стороною докази за критеріями, визначеними ч. 4 ст. 137 ЦПК України, та зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, суд враховує складність справи, кількість і якість поданих представником відповідача заяв, а також кількість судових засідань, у яких брав участь адвокат.
Водночас суд зазначає, що такий вид професійної правничої допомоги, як «ознайомлення з позовом та узгодження правової позиції з клієнтом», по суті охоплюється процесуальним процесом складання відзиву. Окрім того, «надсилання відзиву суду та сторонам у справі» не є видом професійної правничої допомоги у розумінні чинного законодавства.
З огляду на викладене, а також принципи розумності та співмірності, адекватним розміром витрат на складання відзиву та заяви про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника є не 20000,00 грн., а 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 209-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 203, 512, 639, 1046, 1054 Цивільного кодексу України,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів» – Москаленко М.С. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч ) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Сторони:
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів",
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд.30
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП: НОМЕР_1 ,
АДРЕСА_1 .
Cуддя Н. М. Анциборенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua