Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №296/3598/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Суд: Корольовський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №296/3598/26

Суддя: Петровська М. В.

Справа № 296/3598/26

2/296/3057/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира через підсистему "Електронний суд" із позовною заявою відповідно до змісту якої, просить:

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за договором №509205-КС-001 про надання кредиту від 07.09.2024 року, що становить 15 460,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6 000,05 грн, суми прострочених платежів по процентах - 5 880,00 грн, суми заборгованості по штрафам - 3 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 580,00 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ: 41084239) cплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №509205-КС-001 про надання кредиту, який підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 6 000 грн та зобов`язався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Оскільки відповідач не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у нього виникла заборгованість, яка становить 15 460,00 грн та складається з наступного: 6 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 5 880,00 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 000,00 грн – сума заборгованості по штрафам; 580,00 грн – сума прострочених платежів за комісією.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження направлялася на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір про надання кредиту №509205-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Положеннями розділу 2 вказаного вище договору передбачено наступне: кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі- Правила) (п. 2.1); строк, на який надається Кредит 16 тижнів (п. 2.3); стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4); комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія): 1 200,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. (п.2.5); строк дії Договору до 28.12.2024 (п. 2.7); орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 12 136,48 грн (п. 2.8); орієнтовна реальна річна процентна ставка: дев`ять тисяч двісті сімдесят вісім цілих сімнадцять сотих процентів (п. 2.10).

Вищевказаний договір було підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора UA-7352.

У відповідності до договору про надання кредиту №509205-КС-001, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 погодили наступний графік платежів: 21.09.2024 – 1 520,00 грн; 05.10.2024 – 1 520,00 грн; 19.10.2024 – 1 520,00 грн; 02.11.2024 – 1 520,00 грн; 16.11.2024 – 1 520,00 грн; 30.11.2024 – 1 520,00 грн; 14.12.2024 – 1 520,00 грн; 28.12.2024 – 1 496,48 грн.

Відповідно до підтвердження Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», 07.09.2024 на номер картки НОМЕР_2 були перераховані кошти в розмірі 6 000,00 грн.

Факт належності ОСОБА_1 картки з номером НОМЕР_3 та використання кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ «Ощадбанк» №46/12-11/117256/2026/БТ від 25 серпня 2026 року та доданою до відповіді випискою про рух коштів по вказаній картці.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за договором №509205-КС-001 станом на 11.03.2026 (фактично станом на 28.12.2024) становить 15 460,00 грн та складається з наступного: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 880,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 580,00 грн – сума заборгованості за комісією; 3 000,00 грн – сума заборгованості по штрафам.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір про надання кредиту №509205-КС-001 від 07 вересня 2024 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується підтвердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» та відповіддю АТ «Ощадбанк» №46/12-11/117256/2026/БТ від 25 серпня 2026 року. Відомості щодо погашення ОСОБА_1 заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Згідно розрахунків заборгованості, станом на 11.03.2026 у ОСОБА_1 була наявна заборгованість за тілом кредиту в сумі 6 000,00 грн та заборгованість за процентами в сумі 5 880,00 грн, комісія - 580,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки отримані за кредитним договором №509205-КС-001 від 07 вересня 2024 року кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також беручи до уваги те, що заборгованість по тілу кредиту та відсотках за користування кредитними коштами, комісією нараховані в межах строку дії договору, тому суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків, комісії за надання кредиту, що становить 12 460,00 грн, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідача 3 000,00 грн штрафу, оскільки такий нараховано позивачем у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України та зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 145,76 грн (12 460,00 грн/15 460,00 грн *2 662,40 грн).

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №509205-КС-001 від 07 вересня 2024 року у розмірі 12 460,00 грн (дванадцять тисяч чотириста шістдесят гривень).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 145,76 грн (дві тисячі сто сорок п`ять гривень сімдесят шість копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 14 вересня 2026 року.

Суддя М. В. Петровська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua