Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №147/321/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Суд: Корольовський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 13 серпня 2026 р.

Справа: №147/321/26

Суддя: Анциборенко Н. М.

Справа № 147/321/26

2/296/2897/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Любича В.Р.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом представника позивача – адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 до Корольовського районного суду м. Житомира за підсудністю з Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява представника позивача – адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , згідно якого останній просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 07.10.2017 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №3247.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що сторони з 07.10.2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу дітей не мають.

Спільне життя у подружжя не склалося через різні погляди на життя, виникають сварки та розбіжності по найважливішим життєвим питанням, втрачено почуття любові та поваги. З 25.10.2025 сторони припинили ведення спільного господарства. Подальше примирення та збереження сім`ї вважає неможливим. Просить шлюб розірвати, стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу правову допомогу в розмірі 8600,00 грн.

18.03.2026 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, згідно поданої через канцелярію суду заяви просять розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують (а.с. 28-29, 36-37,43-44).

Відповідач у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає (а.с. 40).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 07.10.2017 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №3247 (а.с. 6).

Сторони по справі дітей не мають.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач позов визнає то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням сторін до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене суд вважає, що слід прийняти визнання позову відповідачем, позов задовільнити та розірвати шлюб між подружжям.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили необхідно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Представник позивача просив стягнути з відповідача 8600,00 грн. витрат на правову допомогу. На підтвердження понесення витрат на правову допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги №14 від 03.01.2026, акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 11.02.2026 та квитанцію до прибуткового касового ордера №1809 від 11.02.2026 (а.с. 9-10).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 11.02.2026 вартість послуг складає 8600,00 грн. Враховуючи категорію справи, кількість складених процесуальних документів та час, який необхідний для їх складання, суд вважає доцільним зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивач при подачі позову до суду згідно Закону України "Про судовий збір" сплатила судовий збір в сумі 1064,96 грн. (а.с. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, оскільки відповідач позов визнав то стягненню з нього підлягає 50% від сплаченого судового збору - 532,48 грн., а решта - 532,48 підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 12, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 273, 352, 355 ЦПК України, ст. ст. 104, 112-115 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_2 у справі № 147/321/26 про розірвання шлюбу.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовільнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 07.10.2017 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №3247.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжною інструкцією АНЗН-ОАЕ6-Р8ТЕ-823Р від 11.02.2026, а саме 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Н. М. Анциборенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua