Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №295/4853/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4853/26

Категорія 38

2/295/3361/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в місті Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №F-00029089 від 13.02.2022 у розмірі 8000, 00 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 13.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія "Гвадіана», правонаступником якого є ТОВ «Цикл Фінанс», та відповідачем було укладено договір №F-00029089 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (далі кредитний договір), згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти.

Представник позивача зауважує, що ТОВ «Фінансова компанія "Гвадіана» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у строк та на умовах, передбачених договором.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 становить 8000, 00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 2000, 00 грн та заборгованість по відсоткам – 6000, 00 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн, витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн та поштові витрати у розмірі 120,00 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, витребувано докази (а.с. 53).

Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України, однак такий документ повернувся до суду неврученим адресату.

08.06.2026 від відповідача надійшла заява, в якій останній просив направити за місцем його проживання копію позовної заяви з додатками. Зазначив, що в месенджері «Телеграм» отримав ухвалу про відкриття провадження у даній справі. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки не перебував з позивачем у договірних відносинах, жодного договору про надання кредиту не оформляв, коштів на його виконання не отримував.

Листом від 09.06.2026 відповідачу роз`яснено порядок направлення позивачем позовної заяви з додатками відповідачу в разі звернення до суду через систему «Електронний суд», вказано, що на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем ТОВ «Цикл Фінанс» на адресу відповідача було направлено копію позовної заяви з додатками, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Згідно з трекінгом АТ «Укрпошта» за № 0505576877115, вказане поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою поштового відділення зв`язку "за відмовою адресата" 24.03.2026.

Крім цього, відповідачу роз`яснено його право ознайомитися з матеріалами цивільної справи в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» або безпосередньо в приміщенні Богунського районного суду м. Житомира.

Вказаний лист суду було направлено відповідачу 09.06.2026 та отримано адресатом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R 067197801376.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.02.2022 між АТ «Фінансова компанія «Гвадіана» та відповідачем в електронній формі було укладено договір №F-00029089 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000, 00 грн (а.с. 7-15).

Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора F375004.

13.02.2022 крім кредитного договору відповідачем підписано додаток №1 до договору (графік платежів), паспорт споживчого кредиту, анкету (зворот а.с. 15 - а.с. 18, 20).

Відповідно до п. 1.1 укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITC кредитодавця, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт або мобільний додаток. Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 2000,00 грн на засадах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

У пунктах 2.1, 2.2 договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів, шляхом його переказу на рахунок позичальника протягом 3-х календарних днів з дня укладення договору. Датою отримання кредиту вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2.4. договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з дотриманням Графіка відповідно до додатку 1 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього договору.

Зі змісту п. 2.6 договору вбачається стандартна процентна ставка становить 2,50% на добу.

Додаток №1 до договору №F-00029089 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, підписаний ОСОБА_1 електронним цифровим підписом, містить графік платежів, дату видачі кредиту 13.02.2022, кількість днів у розрахунку 30, чиста сума кредиту у розрахунковому періоді 3500,00 грн, сума кредиту за договором 2000,00 грн, проценти - 1500,00 грн, реальна річна процентна ставка 114432,08 %, загальна вартість кредиту 3500,00 грн (на звороті а. с. 15- а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Фінансова компанія «Гвадіана» свої зобов`язання за договором кредиту виконало в повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти у загальному розмірі 2000,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» (а.с. 27), а також отриманою від АТ КБ «ПриватБанк» інформацією на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2026, зокрема – випискою по рахунку ОСОБА_1 .

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 04.12.2024 у справі №755/4205/14-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд вважає, що позивачем на підставі належних доказів, які засвідчили факт здійснення переказу грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 в розмірі, який передбачений умовами кредитного договору, доведено, що відповідач ці кошти отримав та користувався ними.

07.05.2024 між АТ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений договір факторингу №1, відповідно до умов якого, актів приймання-передачі прав вимоги від 07.05.2024 та Реєстру боржників від 07.05.2024 АТ «Фінансова компанія «Гвадіана» передало (відступило) ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належне йому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №F-00029089 від 13.02.2022 (а. с. 24-25, 40-49).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1, ст. ст. 15-16 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як зазначено в ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 ЦК України).

Встановивши, що відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти, судом не встановлено, що відповідач належним чином виконав свої зобов`язання з їх повернення в повному обсязі та сплатив інші платежі за договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість за договором у сумі 8000,00 грн, з яких: за тілом кредиту 2000,00 грн, за відсотками 6000,00 грн.

На підставі досліджених доказів підтверджується, що відповідно до умов укладеного 13.02.2022 між сторонами договору відповідач отримав кредит у сумі 2000,00 грн, не здійснював платежі за договором, що призвело до порушення майнових прав позивача, внаслідок чого утворився борг за тілом кредиту, який становить 2000,00 грн. В матеріалах справи відсутні докази повернення кредитних коштів.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2000,00 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 6000,00 грн.

Звертаючись з позовом, позивач просить стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 6000,00 грн, які нараховані за період з 13.02.2022 по 13.06.2022.

Суд не погоджується з вимогами позивача в цій частині, оскільки нарахування таких відсотків суперечить умовам укладеного між сторонами договору та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року по справі №202/4494/16-ц, від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц, від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, тобто судова практика є сталою, змін не зазнавала, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами кредитного договору №F-00029089 від 13.02.2022 сторонами погоджено суму кредитних коштів - 2000,00 грн, строк користування кредитом 30 днів. Також умовами договору передбачена можливість пролонгації строку кредитування.

Так, у пункті 4.1 договору сторони погодили, що клієнт має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом та пеню/штраф у разі наявності. Продовження строку надання кредиту доступне всім позичальникам до 90 дня прострочення зобов`язання включно. З 91 дня прострочення зобов`язання продовження строку надання кредиту доступне тільки для клієнтів, сума (тіло) кредиту яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати. Оплата в повному обсязі нарахованих процентів за кредитом є підтвердженням згоди позичальника щодо активації/продовження строку надання кредиту потребує підписання додаткових угод до цього договору.

Згідно з пунктом 4.2 договору при пролонгації строку надання кредиту в окремих випадках кредитодавець може запропонувати позичальнику індивідуальну процентну ставку, яка може не співпадати в порівнянні зі ставкою вказаною в договорі.

У пунктах 4.3-4.5 договору визначено, що позичальник самостійно обирає бажаний строк продовження користування кредитом за допомогою ІТС кредитодавця в межах від 7 до 30 календарних днів. Після прийняття рішення кредитодавцем про пролонгацію строку надання кредиту, автоматично коригується Додаток 1 до цього договору (графік платежів). Пролонгувати (продовжувати) строк дії договору можна необмежену кількість разів.

Отже, зі змісту умов укладеного між сторонами договору можна дійти висновку, що строк кредитування становить 30 днів, для пролонгації строку кредитування необхідно сплатити всю суму відсотків, нарахованих за попередній період, та пеню/ штраф у разі наявності, строк, на який продовжується строк кредитування, фіксується у додатку до договору, який повинен бути підписаний сторонами.

Разом з тим, до матеріалів позовної заяви позивач не долучив докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 здійснював платежі за відсотками, ініціював продовження строку кредитування, на яких умовах і на який строк, у зв`язку з чим між сторонами був підписаний додаток до договору, отже строк виконання зобов`язання є таким, що настав 14.03.2022 (30 днів).

Позивачем до позовної заяви не долучені докази, що сторонами строк кредитування був продовжений більше, ніж на 30 днів.

Нарахування відсотків поза межами строку кредитування не відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а відтак є неправомірним.

Отже, позивачем не доведена правомірність нарахування відсотків поза межами строку кредитування за період з 15.03.2022 по 13.06.2022, тобто поза межами строку кредитування.

Дослідивши надані докази в обґрунтування заявленої позивачем вимоги про стягнення боргу за кредитним договором №F-00029089 від 13.02.2022, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 3500,00 грн, з яких тіло кредиту - 2000,00 грн, відсотки за користування кредитними коштами 1500,00 грн, які нараховані відповідно до умов кредитного договору та в межах строку кредитування з 13.02.2022 по 14.03.2022.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1164, 80 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2187, 50 грн.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованою заявлену до стягнення вимогу про стягнення судових витрат на відправку позивачем поштової кореспонденції у розмірі 120,00 грн, оскільки такі витрати не є судовими у розумінні норм ст. 133 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 137, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 6, 11, 15, 205, 207, 626, 629, 638, 639, 1054, 1077 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №F-00029089 від 13.02.2022, яка становить 3500, 00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 2000, 00 грн та заборгованість по відсоткам – 1500, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір в сумі 1164, 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на професійну правову допомогу в сумі 2187, 50 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ: 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 14.09.2026.

Суддя Чішман Л.М.