Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №162/306/26 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/306/26

Провадження № 3/162/238/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року селище Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Глинянчук В.Д., з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Сацик Т.Т., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу, що надійшла з відділу поліцейської діяльності № 1 (с-ще Любешів) Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 429929 ОСОБА_1 о 20 годині 07 квітня 2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання, в мережі «Інтернет» на сторінці спільноти «Я люблю Любешів» соціальної мережі «Фейсбук» у відкритому доступі за допомогою власного стільникового телефону умисно розмістив коментар з нецензурними висловлюваннями на адресу голови Любешівської селищної ради ОСОБА_2 , чим вчинив дії що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 під час досудової підготовки матеріалів кваліфіковано за статтею 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 07 травня 2026 року свою винуватість у вчиненні проступку заперечив та пояснив, що свою сторінку у соцмережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заблокував у 2022 році з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну та видалив додаток з мобільного телефону. Будь-яких публікацій на сторінці спільноти «Я люблю ОСОБА_3 » 07 квітня 2026 року не створював. Крім цього, звернув увагу, що має тривалі неприязні відносини із любешівським селищним головою, зокрема у 2022 році мав конфлікт з ОСОБА_2 з приводу незаконної діяльності нелегальних пилорам на території села Деревок Камінь-Каширського району.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що у минулому мав конфлікт з ОСОБА_1 , вів з ним особисту переписку у месенджері. З 2022 року потерпілий не спостерігав активності ОСОБА_1 у соцмережах. Його образливий допис з`явився після укладення потерпілим мирової угоди з ОСОБА_4 , яка у спільноті «Я люблю ОСОБА_3 » розмістила відповідний допис-спростування. Тематика, загальна стилістика дописів за 2022 рік та за 07 квітня 2026 року вказує на те, що їх автором є саме ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 01 червня 2026 року потерпілий заявив клопотання про направлення справи на доопрацювання з метою підтвердження чи спростування пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо належності порушнику особистої сторінки у соцмережі «Фейсбук», його активності.

Свідок ОСОБА_5 у суді пояснила, що є адміністратором спільноти «Я люблю ОСОБА_3 » у мережі «Фейсбук». Група є відкритою, тому дописи у ній може розміщувати будь-хто. Учасників групи ОСОБА_5 не верифікує, їх персональних даних не перевіряє, особисто ОСОБА_1 вона не знає. Між тим, особа з профілем « ОСОБА_6 » через « ОСОБА_7 » зверталась до неї з претензіями про видалення дописів у спільноті « ОСОБА_8 ».

Допитані у ході доопрацювання справи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , фахівці з електронних комунікацій, пояснили, що для того, щоб з`ясувати хто саме відвідував певну соціальну мережу чи сайт, а також залишав там допис необхідно звернутися безпосередньо до власників чи адміністраторів мережі чи сайту. Знаючи точну ІР-адресу пристрою (це може надати лише користувач послуг), можливо здійснити виїмку такої інформації у відповідного провайдера. Без згоди про надання точної ІР-адреси з`ясувати хто залишив допис у соцмережі під тим чи іншим іменем можливо лише у її власників. Штаб-квартира мережі «Фейсбук» знаходиться у США. В Україні абонентські номери мобільних операторів не персоніфіковані. Будь-яка особа може придбати абонентський номер, зареєструватися у мережі «Фейсбук» під будь-яким іменем та здійснювати дописи. Ідентифікувати цю особу вкрай складно.

У ході судового розгляду справи досліджувались письмові докази.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано знімки з екрана із соціальної мережі «Фейсбук». Із переписки спільноти «Я люблю Любешів» за 07 квітня 2026 року особа із персональною сторінкою « ОСОБА_11 » коментує адресоване ОСОБА_2 вибачення ОСОБА_12 , при цьому характеризує потерпілого з використанням нецензурних слів, вказує на вчинення ним злочинів тощо.

Потерпілим ОСОБА_2 додатково надано скриншоти з персональної сторінки « ОСОБА_13 » у мережі «Фейсбук» з фотографіями ОСОБА_1 та їх особисте спілкування. Особа під ім`ям « ОСОБА_13 » обвинувачує ОСОБА_2 . Із змісту дописів вбачається міжособистісний конфлікт між переписниками.

Аналізуючи пояснення, досліджені докази, законодавство суд доходить таких висновків.

Згідно з статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи наведене, необхідно констатувати, що суд (суддя) при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути неупередженим, безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення тощо, а будь-які сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитись на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідальність за статтею 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство належить до правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. Громадський порядок – це урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров`я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства і прагне до цього.

Отже, дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв тощо, які мають наслідком встановлену законом відповідальність.

Хуліганство виключається за наявності конфлікту між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці у громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення – громадське місце.

КУпАП не містить визначення громадського місця.

Поняття громадського місця законодавчо закріплено у статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» – це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Зазначене визначення у контексті статей 9, 173 КУпАП розширеному тлумаченню, на думку суду, не підлягає.

Необхідно також звернути увагу, що на цей час законодавцем не віднесено мережу «Інтернет» чи окрему соціальну мережу до громадського місця.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час мають міжособистісний конфлікт.

Крім цього, суд вважає, не доведено поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_1 07 квітня 2026 року на сторінці спільноти «Я люблю Любешів» соціальної мережі «Фейсбук» умисно розмістив коментар з нецензурними висловлюваннями на адресу потерпілого.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність в цьому випадку події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 3 частини першої статті 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області В.Д. Глинянчук