Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №161/14535/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14535/26

Провадження № 3/161/3684/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 10 вересня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС у Волинській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , голови ОК «ПАРК ЕСТЕЙТ»,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області з Головного Управління ДПС у Волинській області ДПС України надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 324/03-20-07-01 від 01.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головою ОК «ПАРК ЕСТЕЙТ», як посадова особа, допустив порушення п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що мало наслідком заниження податку на прибуток на загальну суму 99 750 грн за 2025 рік.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подавав.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 163-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 324/03-20-07-01 від 01.07.2026, витягом з акту перевірки 17458/07-01/45298482 від 01.07.2026.

Суд вбачає, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня його вини, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у виді штрафу, що є достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 23,33, ст. 40-1, ч. 1 ст. ст.163-1,245,256, 280, 283-286, 294, 307, 308 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК