Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №523/4185/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №523/4185/26

Суддя: Шурупов В. В.

Справа № 523/4185/26

Провадження №1-кп/523/1312/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні №12025160000001059, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з вищою освітою; військовозобов`язаного; одруженого та маючого на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження; офіційно не працевлаштованого; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369, ч.3 ст.15 ст.336, КК України, а також угоду про визнання винуватості від 24.02.2026 року, укладену між прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_6 та зазначеним обвинуваченим, за участю його захисника ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що у нього у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше грудня 2024 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виник умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом надання неправомірної вигоди службовим особам КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділі, за вчинення останніми в його інтересах дій з використанням наданої їм влади чи службового становища – організації фіктивного лікування на території КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів, а також видачі завідомо підроблених медичних документів з метою отримання ним статусу «непридатний до військової служби» та, як наслідок, виключення з військового обліку.

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у м.Одесі (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) познайомився з ОСОБОЮ_1 (досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні), яка повідомила вказаному обвинуваченому про можливість сприяння, за надання неправомірної вигоди в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США службовим особами КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів, у створенні всіх реальних умов для отримання обвинуваченим статусу «непридатний до військової служби», шляхом проходження фіктивного стаціонарного лікування на території КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів (за адресами: Одеська область, Одеський район, с.Олександрівка, пл.Центральна 1; м.Одеса, вул.Віталія Нестеренка 9), за результатом якого обвинувачений отримає завідомо неправдивий офіційний документ із вказівкою діагнозу про наявність у нього психічних розладів, подальше використання якого під час проходження військо-лікарської експертизи в РТЦК та СП – надасть реальну можливість на виключення останнього з військового обліку.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 17.01.2025, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи по вулиці Владислава Бувалкіна (Бочарова) у м.Одесі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого законодавством порядку призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період і бажаючи їх настання, діючи умисно, з особистих мотивів, розуміючи, що чинним законодавством України передбачено імперативний порядок та процедуру призову (направлення) громадян України на військову службу, а відповідний порядок передбачає обов`язкове проходження військово-лікарської комісії (експертизи), для встановлення ступеня придатності до військової служби, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері забезпечення призову та мобілізації, а також службової діяльності, будучи достовірно усвідомленим про те, що проходження військово-лікарської експертизи передбачає фактичне використання офіційних медичних документів, надав ОСОБІ_1 (досудове розслідування щодо якої проводиться в іншому кримінальному провадженні), для передачі у подальшому службовим особам КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів, інформацію про повні анкетні та інші особисті дані, а також першу частину неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США (станом на 01.01.2025 року відповідно до курсу НБУ складало 210147,5грн.) за організацію службовими особами КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів фіктивного стаціонарного лікування обвинуваченого в КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів (за адресами: Одеська область, Одеський район, с.Олександрівка, пл.Центральна 1; м.Одеса, вул.Віталія Нестеренка 9) з використанням наданого їм службового становища, а також складання та видачі службовими особами КНП «ООМЦПЗ» ООР завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 з використанням наданої їм влади та службового становища, за результатом якого вказаний обвинувачений отримає завідомо неправдивий офіційний документ із вказівкою діагнозу, подальше використання якого під час військо-лікарської експертизи в РТЦК та СП надасть реальну можливість на виключення останнього з військового обліку.

У подальшому, не пізніше лютого 2025 року, обвинуваченому ОСОБА_5 , перебуваючи по вулиці Владислава Бувалкіна (Бочарова) у м.Одесі (більш точна адреса не встановлена) при особистій зустрічі з ОСОБОЮ_1 (досудове розслідування щодо якої проводиться в іншому кримінальному провадженні), надав другу частину неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США (що станом на 01.02.2025 становило 209121грн.) за вчинення службовими особами КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів в інтересах останнього дій з використанням наданого їм службового становища, а саме організацію фіктивного лікування обвинуваченого ОСОБА_5 на території КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів та видачу вказаному обвинуваченому завідомо неправдивого офіційного документу із зазначенням діагнозу, з метою подальшого його використання для ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Після чого, не пізніше квітня 2025 року (більш точну дату не встановлено), обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи по вулиці Владислава Бувалкіна (Бочарова) у м.Одесі, при особистій зустрічі з ОСОБОЮ_1, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, надав останню частину неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США (що станом на 01.04.2025 становило 207114 гривень) для передачі у подальшому службовим особам КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів за організацію службовими особами КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів фіктивного стаціонарного лікування обвинуваченого ОСОБА_5 в КНП «ООМЦПЗ» ООР та його структурних підрозділів (за адресами: Одеська область, Одеський район, с.Олександрівка, пл.Центральна 1; м.Одеса, вул.Віталія Нестеренка 9) з використанням наданого їм службового становища, а також складання та видачі службовими особами КНП «ООМЦПЗ» ООР завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 з використанням наданої їм влади та службового становища, за результатом якого вказаний обвинувачений отримає завідомо неправдивий офіційний документ із вказівкою діагнозу, подальше використання якого під час військо-лікарської експертизи в РТЦК та СП – надасть реальну можливість на виключення останнього з військового обліку.

Також, обвинувачений ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, 23.01.2025 року, перебуваючи у службовому кабінеті завідувачки загально-психіатричним відділенням ОСОБА_7 на території відокремленого структурного підрозділу КНП «ООМЦПЗ» ООР №3 за адресою: Одеська область, Одеський район, с.Олександрівка, пл.Центральна 1, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері забезпечення призову та мобілізації, будучи достовірно обізнаним про те, що у період часу з 13.12.2024 по 23.01.2025 року не перебував на стаціонарному лікуванні у приміщеннях відокремленого структурного підрозділу КНП «ООМЦПЗ» ООР № 3 за адресою: Одеська область, Одеський район, с.Олександрівка, пл.Центральна 1, та не має розладів психіки та поведінки, їх наслідків (F00-F99), особисто отримав від ОСОБА_7 завідомо підроблений офіційний документ, тобто складений, виданий, засвідчений нібито з дотриманням визначених законодавством норм уповноваженою особою, якій законодавством надано право у зв`язку з її професійною чи службовою діяльністю складати, видавати, засвідчувати певні види документів, що підтверджують чи посвідчують певні події, явища або факти і які містять передбачені законодавством реквізити та відомості у вигляді – «Краткої виписки з історії хвороби №4066/24» від 23.01.2025 року на ім`я обвинуваченого ОСОБА_5 , в який заздалегідь було внесено завідомо неправдиві відомості в графі «ДІАГНОЗ» у вигляді запису: «Розлад адаптації, змішаний розлад поведінки та емоцій, що розв`язався» та в інших графах.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_5 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, направленого на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, завідомо підроблений офіційний документ, тобто складений, виданий, засвідчений нібито з дотриманням визначених законодавством норм уповноваженою особою, якій законодавством надано право у зв`язку з її професійною чи службовою діяльністю складати, видавати, засвідчувати певні види документів, що підтверджують чи посвідчують певні події, явища або факти і які містять передбачені законодавством реквізити та відомості, а саме перероблений документ у вигляді «Краткої виписки з історії хвороби №4066/24» від 23.01.2025 року на ім`я обвинуваченого ОСОБА_5 , в який заздалегідь було внесено завідомо неправдиві відомості в графі «ДІАГНОЗ» у вигляді запису: «Органічний психічний розлад поєднаного генезу (судинний, травматичний, дисметаболічний) у вигляді порушення поведінки та емоцій, психотичні включення за даними анамнезу» та в інших графах.

У подальшому, 15.04.2025, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті завідувачки змішаним психіатричним відділенням №17 ОСОБА_8 на території КНП «ООМЦПЗ» ООР за адресою: м.Одеса, вул.В. Нестеренка 9, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері забезпечення призову за мобілізацією, будучи достовірно обізнаним про те, що у період часу з 20.03.2025 по 15.04.2025 року обвинувачений не перебував на стаціонарному лікуванні у приміщеннях КНП «ООМЦПЗ» ООР за адресою: м.Одеса, вул.В. Нестеренка 9 та не має розладів психіки та поведінки, їх наслідків (F00-F99), особисто отримав від ОСОБА_8 завідомо підроблений офіційний документ, тобто складений, виданий, засвідчений нібито з дотриманням визначених законодавством норм уповноваженою особою, якій законодавством надано право у зв`язку з її професійною чи службовою діяльністю складати, видавати, засвідчувати певні види документів, що підтверджують чи посвідчують певні події, явища або факти і які містять передбачені законодавством реквізити та відомості у вигляді – «Епікризу №1729» від 15.04.2025 на ім`я обвинуваченого ОСОБА_5 , в який заздалегідь було внесено завідомо неправдиві відомості в графі «ДІАГНОЗ» у вигляді запису: «Виражений органічний психічний розлад поєднаного генезу (судинний, травматичний, дисметаболічний) у вигляді порушення поведінки та емоцій» та в інших графах, таким чином виконав всі дії, направлені на отримання відповідної медичної документації для її подальшого реального використання під час проходження військово-лікарської експертизи, що звільнить обвинуваченого від обов`язку проходити військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях в особливий період.

Після цього, обвинуваченому ОСОБА_5 з метою досягнення кінцевого протиправного наслідку, запланованого ним, у вигляді ухилення від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, необхідно було надати отримані медичні документи до ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проходження військово-лікарської комісії, що не було зроблено ним, у зв`язку з виявленням та припиненням його протиправних дій.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 не вчинив усіх запланованих ним дій, спрямованих на досягнення суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, які не залежали від його волі.

Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у наданні третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; у незакінченому замаху на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369, ч.3 ст.15 ст.336 КК України, відповідно.

На розгляд Пересипського районного суду м.Одеси з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, одночасно з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369, ч.3 ст.15 ст.336 КК України, також надійшла угода про визнання винуватості, укладена між зазначеним обвинуваченим за участі його захисника ОСОБА_4 , з одного боку, та прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_9 , - з іншого.

Відповідно до означеної угоди про визнання винуватості, обвинуваченому ОСОБА_5 було роз`яснено наслідки укладення цієї угоди та її невиконання, підстави та обмеження права оскарження обвинувального вироку, ухваленого за результатами затвердження угоди, а також узгоджене питання призначення обвинуваченому покарання:

- за ч.1 ст.369 КК України, – у виді штрафу, у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.3 ст.15 ст.336 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, – у виді штрафу, у розмірі 4000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В порядку ч.1 ст.70 КК України, сторонами угоди погоджено призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, сторонами угоди узгоджено зобов`язання обвинуваченого ОСОБА_5 беззаперечно визнати свою провину в суді за висунутою підозрою, щиро каятись, активно сприяти розкриттю кримінальних правопорушень, співпрацювати зі стороною обвинувачення та надавати викривальні показання щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень ним та іншими особами, стосовно яких матеріали виділені в окреме кримінальне провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні повністю визнав свою провину в інкримінованих діяннях та просив суд призначити узгоджене сторонами угоди покарання, а будучи ознайомленим судом зі своїми правами та наслідками затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченими ст.ст.473-474 КПК України, підтвердив добровільність укладення угоди, не оспорюючи при цьому час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним при наведених вище обставинах, а також фактичні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень та докази, які містяться в матеріалах досудового розслідування.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 під час пояснень в суді свою провину визнав повністю в обсязі висунутого обвинувачення. Обставини, викладені в обвинувальному акті, ним не оспорюються У скоєному кається, просить затвердити угоду при визнання винуватості та з узгодженими видом і мірою покарання згоден.

Суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини яких ним та ніким із учасників процесу не оспорюються, об`єктивно та повністю підтверджується наявними в матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких, окрім отримання пояснень обвинуваченого в суді, не здійснювалось в силу положень п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.474 КПК України.

При цьому, вияснивши правильність розуміння обвинуваченим ОСОБА_5 та іншими учасниками судового розгляду змісту вказаних обставин, а також роз`яснивши їм про наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення за результатами цього обвинувального вироку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.

Приймаючи до уваги наведені обставини, дослідженням обвинувального акту та угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , судом встановлено, що зазначені процесуальні документи в цілому відповідають вимогам ст.ст.291, 472 КПК України, а відтак суд погоджується з кваліфікацією органом досудового розслідування умисних дій вказаного обвинуваченого за ч.1 ст.369, ч.3 ст.15 ст.336 КК України, за ознаками надання третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; незакінченого замаху на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, з огляду на ч.1 ст.369 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища , що карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до положень ст.336 КК України, кримінальна відповідальність настає за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період , що карається позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.

За змістом ч.3 ст.15 КК України, замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Відповідно до ч.2 ст.50, ч.ч.1, 2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Наряду із означеним, з огляду на ч.3 ст.68 КК України, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а ч.5 ст.65 цього ж Кодексу встановлює, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Частина 1 ст.33 КК України регламентує, що сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено.

При сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань (ч.1 ст.70 КК України).

З огляду на ч.1 ст.69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує вимоги ст.373, ч.1 ст.475 КПК України, ч.5 ст.65, ст.ст.68, 69 КК України та умови розглядуваної угоди про визнання винуватості в частині узгодженого між її сторонами виду й міри покарання зазначеному обвинуваченому за ч.1 ст.369, ч.3 ст.15 ст.336 КК України, які за приписами ст.12 цього ж Кодексу є нетяжким корупційним злочином і нетяжким злочином, відповідно, мали місце під час дії воєнного стану, а також суд приймає до уваги добровільне активне сприяння обвинуваченого органу досудового розслідування у кримінальному провадженні, характеризуючі його особу дані та добровільне внесення ним на користь Збройних Сил України грошових коштів в розмірі 50000 гривень (квитанція від 11.02.2026 року), що також підтверджується копією листа від БО «Благодійний фонд «Підтримай третю штурмову», наданого прокурором.

Крім того, з матеріалів судового провадження та розглядуваної угоди про визнання винуватості вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 свою провину під час досудового розслідування та в суді в обсязі висунутого обвинувачення визнав повністю; раніше не судимий і вперше притягається до кримінальної відповідальності; одружений та має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження; забезпечений місцем реєстрації і проживання на території м.Одеси та Одеської області, за місцем фактичного проживання характеризується позитивно; на обліку в КНП «ООМЦПЗ» ООР не значиться, хоча страждає на певні захворювання (J 45.0 та інш.); перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , але з 23.08.2025 року значиться у розшуку за не проходження ВЛК.

При цьому, при визнанні добровільного перерахування обвинуваченим ОСОБА_5 благодійної допомоги на підтримку Збройних Сил України, як пом`якшуючої покарання останнього обставиною, суд виходить з правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.07.2023 по справі №442/2407/22 (провадження №51-2963км23), якою підтверджено можливість віднесення добровільного перерахування грошових коштів на підтримку ЗСУ в умовах воєнного стану до обставин, що свідчать про щире каяття обвинуваченого та обумовлює можливість пом`якшення покарання.

В порядку ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , як зазначено в обвинувальному акті та з чим погоджується й суд, слід віднести щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне перерахування грошових коштів на підтримку Збройних Сил України, а обставин, що обтяжують покарання вказаного обвинуваченого, не встановлено.

Комплексність наведених вище обставин свідчать про певну схильність обвинуваченого ОСОБА_5 до скоєння кримінально-протиправних діянь, але одночасно доводить його щире каяття та осуд скоєного, прояв патріотизму з надання допомоги на підтримку ЗСУ в умовах воєнного стану і військової агресії рф проти України, сукупність чого істотно знижує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим та обумовлює можливість виправлення і недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в умовах суспільства.

З огляду на ч.ч.1, 2 ст.53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом, з урахуванням положень частини другої цієї статті, а розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного та за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, з дотриманням принципів законності, справедливості та індивідуалізації покарання, при визначенні виду та розміру покарання суд доходить висновку про те, що в силу приписів ч.5 ст.65, ст.ст.68, 69 КК України покарання обвинуваченому ОСОБА_5 має відповідати узгодженим в угоді вимогам, з призначенням йому покарання у виді штрафу у визначеному в угоді розмірі з урахуванням приписів ст.70 цього ж Кодексу, що за переконанням суду уявляється обґрунтованим і достатнім для виправлення вказаної особи і недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст.22, 26, 314, 369-371, 373-374, 475-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025160000001059, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2025 року, укладену між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_4 , - затвердити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.369, ч.3 ст.15 ст.336 КК України, призначивши узгоджене між сторонами угоди про визнання винуватості покарання:

- за ч.1 ст.369 КК України – у виді штрафу, у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.3 ст.15 ст.336 КК України, із застосуванням ст.69 КК України – у виді штрафу, у розмірі 4000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В порядку ч.1 ст.70 КК України, при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_5 визначити у виді у виді штрафу, у розмірі 4000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

В порядку ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку в частині контролю сплати засудженим ОСОБА_5 призначеного штрафу, – покласти на Одеський районний відділ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.

Копії вироку вручити під розписку прокурору та ОСОБА_5 , направити до Одеського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України, - для виконання, а також надати для відома іншим заінтересованим особам.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Головуючий: суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua