Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №509/5377/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5377/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

з участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ОТП БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

АТ «ОТП Банк» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №3000005432 від 23.02.2023 в сумі 38206,67 та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Заявлені вимоги мотивують тим, що 23.02.2023 р. між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір №3000005432, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 41100,00 грн, зі сплатою процентів згідно умов договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами у ОСОБА_1 станом на 01.05.2026 р., виникла заборгованість за кредитним договором №3000005432 від 23.02.2023 р. в сумі 38206,67 грн, з яких 18338,96 грн – заборгованість за непростроченим тілом кредиту, 19784,11 грн прострочене тіло кредиту, 83,6 грн прострочені відсотки.

Ухвалою суду від 04.08.2026 р. позовна заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, зазначив про розгляд справи за відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.

23.02.2023 р. між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір №3000005432, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 41100,00 грн, зі сплатою процентів згідно умов договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами у ОСОБА_1 станом на 01.05.2026 р., виникла заборгованість за кредитним договором №3000005432 від 23.02.2023 р. в сумі 38206,67 грн, з яких 18338,96 грн – заборгованість за непростроченим тілом кредиту, 19784,11 грн прострочене тіло кредиту, 83,6 грн прострочені відсотки.

З метою досудового врегулювання спору АТ «ОТП Банк» 30.04.2026 р. зверталось до ОСОБА_1 із письмовою вимогою про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, яка залишена відповідачем без реагування.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Як зазначено в ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги, що спір між сторонами виник за договірних обставин, суть яких ніким не спростовувалась, сам договір не суперечить діючому законодавству, та враховуючи положення ст.1049 ЦК України, яким визначено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, за приписами якої судовій збір у разі задоволення позову покладається на відповідача. Тому, з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» підлягають документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ::

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором №3000005432 від 23.02.2023 у розмірі 38206,67 грн. та судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Кочко В.К.