Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №742/4203/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/853/26

Єдиний унікальний № 742/4203/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Копань А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з даних протоколу – не працюючий, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП -

УСТАНОВИВ:

18.07.2026 р., близько 22 год. 12 хв., ОСОБА_1 за місцем проживання, по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: ображав її грубою нецензурною лайкою, чим завдав шкоди психічному здоров`ю останній.

Також, 20.07.2026 р., близько 10 год. 10 хв., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї падчерці ОСОБА_3 , а саме: виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілій.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. У матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він зазначає, що обставини, викладені у протоколі, визнає.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд враховує, що ознаками завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілому можуть бути звернення за психологічною допомогою, наявність скарг психосоматичного характеру, страхи, необумовлена тривожність, відчуття безпорадності, залякування, погрози виконання певних дій потерпілою під тиском кривдника, надмірне збудження, безсоння тощо.

Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншому члену сім`ї.

За змістом ст. 3 цього Закону законодавство у сфері запобігання та протидії домашньому насильству поширюється, зокрема, на осіб, які спільно проживають або проживали однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, а також на інших осіб, визначених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існували сімейні відносини та вони спільно проживали, а ОСОБА_3 є падчеркою ОСОБА_1 , що свідчить про наявність передбачених законом відносин, на які поширюється законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених під час розгляду справи матеріалів, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 20.07.2026 р. серіі ВАД №941356, серії ВАД №941440; рапортом помічника чергового СМ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 18.07.2026 р., 20.07.2026 р.; протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.07.2026 р., 20.07.2026 р.; формою оцінки вчинення домашнього насильства від 18.07.2026 р.; письмовими поясненнями.

Зі змісту письмових пояснень потерпілих убачається, що дії ОСОБА_1 полягали не лише у виникненні побутової суперечки, а у словесних образах, а щодо ОСОБА_3 також у погрозах фізичною розправою. Зазначені дії за своїм характером були спрямовані на залякування потерпілих та викликали у них побоювання за власну безпеку, що узгоджується з визначенням психологічного насильства, наведеним у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

При цьому обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, узгоджуються з іншими матеріалами справи, а сам ОСОБА_1 у поданій до суду заяві визнав обставини, викладені у протоколах.

Суд не встановив у матеріалах справи обставин, які б свідчили про недопустимість або неналежність наведених доказів. У своїй сукупності вони є взаємоузгодженими, достатніми для встановлення обставин вчинених правопорушень та вини ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади двох адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, на яку поширюється законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству, вчинив щодо потерпілих умисні дії психологічного характеру, які полягали у словесних образах, а в одному з випадків - також у погрозах фізичною розправою, та спричинили шкоду їх психічному здоров`ю.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

При визначенні виду та розміру стягнення суд враховує, що ОСОБА_1 визнав обставини вчинених правопорушень, у матеріалах справи відсутні відомості про його попереднє притягнення до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, а також не встановлено обставин, які б свідчили про необхідність застосування до нього більш суворого виду адміністративного стягнення.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, їх наслідків, особи правопорушника, його ставлення до вчиненого, відсутності встановлених обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення накладення штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим судом, при накладенні адміністративного стягнення підлягають застосуванню положення ч.2 ст.36 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому ч.1 ст.173-2 КУпАП, що становить 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

З огляду на наведене з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст.33,34,35,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221,268,283,321-1 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов