Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №462/3295/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 462/3295/26

Провадження №2/944/2319/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Корабель С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м.Львова суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 02.08.2008 у Міському відділі реєстрації цивільного стану Львівського міського управління юстиції між сторонами було зареєстровано шлюб. В шлюбі мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначив про те, що спільне життя між подружжям не склалося, часто виникали сварки та непорозуміння, що в кінцевому результаті призвело до втрати любові та поваги один до одного, а тому їхню сім`ю відновити неможливо. На момент звернення до суду, сторони хоч і проживають під одним дахом, однак спільного господарства не ведуть, фактичні відносини між нами, як подружжям припинені. Спірного майна немає. Просив розірвати шлюб між сторонами, оскільки такий носить формальний характер та подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 17.04.2026 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було передано на розгляд до Яворівського районного суду Львівської області.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 20.05.2026 прийнято справу до розгляду та призначено судове засідання.

10.09.2026 представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Ільків Г.М. через систему «Електронний суд» подано клопотання про надання строку для примирення терміном у шість місяців, яка мотивована тим, що у подружжя є усиновлений син ОСОБА_3 , якому потрібна повноцінна сім`я. ОСОБА_2 кохає чоловіка та вважає, що його захоплення іншими жінками є тимчасовими інтрижками. Відтак розірвання шлюбу є передчасним.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заперечив щодо надання строку примирення, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоч про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, у клопотання про надання строку для примирення представник відповідача просила судове засідання проводити у відсутності сторони відповідача.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

За таких обставин судом постановлено розглядати справу за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України. у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Оскільки у судове засідання не з`явились всі учасники справи, датою ухвалення рішення, у відповідності до положень ч.5 ст.268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано 02.08.2008 у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №1808, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.08.2008. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

Сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 (актовий запис №02).

Судом з`ясовано, що спільне життя у сторін не склалося, що призвело до припинення шлюбних відносин.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

В обґрунтування позову позивач стверджує, що вони з відповідачем тривалий час разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше збереження сім`ї неможливе та суперечить інтересам позивача.

Судом беруться до уваги такі його доводи, оскільки вони відповідачем не спростовані.

При цьому судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18 (61-3235св19), згідно з якою закріплена статтею 111 Сімейного кодексу України норма щодо необхідності вжиття заходів до примирення подружжя є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов`язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

Приймаючи до уваги вимоги закону, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, оскільки це відповідатиме волі позивача і після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя, так як такий шлюб існує формально, докази про можливість збереження сім`ї у сторін відсутні, подальше спільне проживання буде суперечити інтересам сторін.

При цьому суд відхиляє доводи сторони відповідача, які фактично зводяться до того, що відповідач не погоджується із розірванням шлюбу з позивачем, оскільки має на меті зберегти шлюбні відносини. Слід зазначити, що незгода відповідача з розірванням шлюбу не є підставою для відмови у позові, оскільки кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, і не може бути примушений до їх збереження. Відтак відсутні підстави для задоволення заяви про надання строку для примирення подружжя.

Оскільки судом з`ясовані фактичні взаємини та обставини сумісного життя подружжя, час припинення між ними шлюбних відносин, мотиви розірвання шлюбу та дійсні причини позову, які у своїй сукупності свідчать про те, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу і сім`ї є неможливим, суперечить їх інтересам, враховуючи небажання та неспроможність сторін відновити сімейні відносити, а також відсутність наявних перешкод, передбачених ст. 110 СК України, приймаючи до уваги, що сім`я повинна будуватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які втрачені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу, через що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно із частиною другою статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,7,12,13,206,247,258-259,263-265,354 ЦПК України, ст.ст.110-112 СК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

РНОКПП НОМЕР_3 , жителем АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), який зареєстровано 02.08.2008 у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №1808, - розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Повне рішення суду виготовлене і підписане 14.09.2026.

Суддя Юрій КОЛТУН