Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №466/9121/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9121/25

Провадження № 1-кп/466/432/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

представника цивільного відповідача ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141380000995 від 29 серпня 2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, одруженої, яка працює директором Комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа «Буревісник» з кінного спорту», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

у с т а н о в и в:

обвинувачена ОСОБА_4 28 серпня 2025 року приблизно о 14 годин 20 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним транспортним засобом, марки «BMW 523», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним на не регульованому перехресті нерівнозначних доріг, що на перехресті та вул. Замарстинівська та вул. Заозерна, що в м. Львові, грубо порушила вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із змінами та доповненнями, а саме: п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.п. 1.10 (в частині значення термінів «головна дорога» дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками, наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної; «житлова зона» дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком; «перехрестя» місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території); п.п. 2.3 б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 2.3 д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 16.11 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; п. 16.15 якщо неможливо визначити наявність покриття на дорозі (темна пора доби, бруд, сніг тощо), а знаки пріоритету відсутні, водій повинен вважати, що перебуває на другорядній дорозі, які виразилися в тому, що вона проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час виїзду із житлової зони та виконання маневру повороту ліворуч з другорядної дороги, що проходить по вул. Заозерна міста Львова на головну дорогу, що проходить по вул. Замарстинівська міста Львові, не переконалась, що це буде безпечно і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам руху, маючи об`єктивну можливість виявити, що по головній дорозі, сполученням смт. Брюховичі місто Львів, зліва на право по ходу руху керованого нею транспортного засобу, у напрямку до вул. Варшавська міста Львова, рухається електровелосипед, марки «Eleek», без реєстраційного номера під керуванням ОСОБА_6 , не надала йому перевагу у русі та продовжила рух у межах вказаного перехрестя, внаслідок чого, на смузі руху електровелосипеда відбулось зіткнення транспортного засобу, марки «BMW 523», реєстраційний номер НОМЕР_1 та електровелосипеда, марки «Eleek».

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху України, кермувальник електровелосипеда, марки «Eleek», без реєстраційного номера ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому виростків лівої стегнової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, які згідно висновку судово-медичного експерта № 322/25 від 18.09.2025 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю та пояснила, що вона визнає та підтверджує обставини, які викладені в обвинувальному акті. Крім того зазначила, що після дорожньо-транспортної пригоди вона викликала бригаду швидкої допомоги, а також прибули працівники поліції. На місце пригоди прибув також родич потерпілого. Зазначає, що вона намагалася запропонувати відшкодувати шкоду потерпілому, проте таку відшкодовано нею в подальшому не було.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що він 28 серпня 2025 близько 14:30 год. рухався на своєму електровелосипеді по вул. Замарстинівська у м. Львові. З прилеглої території виїжджала на своєму авто обвинувачена ОСОБА_4 і здійснила на нього наїзд, внаслідок чого він впав за автомобілем на асфальт, побачивши свою переламану ногу. Пізніше прибули працівники поліції, потім карета швидкої допомоги, які і забрали його до лікарні. При визначенні міри покарання покладається на розсуд суду.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченої та потерпілого та оголошенням характеризуючих матеріалів.

Крім повного визнання обвинуваченою своєї винуватості, її вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, її злочинні дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 є нетяжким злочином.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують покарання - не встановлено, а також враховуючи особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується типово, яка на обліку у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не зверталася, суд вважає за необхідне призначити їй основне покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді штрафу, в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає принципам індивідуалізації та справедливості.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_4 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує позицію потерпілої та те, що обвинувачена ОСОБА_4 порушила правила дорожнього руху України, та внаслідок чого спричинила дорожньо-транспортну пригоду, тому суд приходить до висновку про необхідність призначення їй додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З обвинуваченої ОСОБА_4 слід стягнути в користь держави загальну суму витрат на залучення експертів у розмірі 20056 гривень 50 копійок: а саме за проведення судової інженерно - транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/114-25/21295-ІТ від 09.09.2025 у розмірі 4457,00 грн.; судової інженерно - транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/114-25/21231-ІТ від 09.09.2025 у розмірі 4457,00 грн.; судової інженерно - транспортної експертизи із дослідження обставин і механізму ДТП №СЕ-19/114-25/21232-ІТ від 26.09.2025 у розмірі 4457,00 грн.; судової інженерно - транспортної експертизи з транспортно -трасологічного дослідження №СЕ-19/114-25/21237-ІТ від 10.09.2025 у розмірі 6685,50 грн.

Речові докази по справі: автомобіль марки «BMW 523», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до постанови старшого слідчого ВРЗСТ СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 29.08.2025 визнаний речовим доказом, слід повернути власнику ОСОБА_10 ;

електровелосипед марки «Eleek», який відповідно до постанови старшого слідчого ВРЗСТ СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 29.08.2025 визнаний речовим доказом, слід повернути власнику потерпілому ОСОБА_6 .

З підстав ст. 174 КПК України необхідно скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01.09.2025 на майно в ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме: автомобіль марки «BMW 523», реєстраційний номер НОМЕР_1 та електровелосипед марки «Eleek».

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 у справі не обирався.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави загальну суму витрат на залучення експертів у розмірі 20056 (двадцять тисяч п`ятдесят шість) гривень 50 копійок: а саме за проведення судової інженерно - транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/114-25/21295-ІТ від 09.09.2025 у розмірі 4457,00 грн.; судової інженерно - транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/114-25/21231-ІТ від 09.09.2025 у розмірі 4457,00 грн.; судової інженерно - транспортної експертизи із дослідження обставин і механізму ДТП №СЕ-19/114-25/21232-ІТ від 26.09.2025 у розмірі 4457,00 грн.; судової інженерно - транспортної експертизи з транспортно -трасологічного дослідження №СЕ-19/114-25/21237-ІТ від 10.09.2025 у розмірі 6685,50 грн.

Речові докази по справі: автомобіль марки «BMW 523», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до постанови старшого слідчого ВРЗСТ СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 29.08.2025 визнаний речовим доказом - повернути власнику ОСОБА_10 ;

електровелосипед марки «Eleek», який відповідно до постанови старшого слідчого ВРЗСТ СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 29.08.2025 визнаний речовим доказом - повернути власнику потерпілому ОСОБА_6 .

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01.09.2025, а саме: автомобіль марки «BMW 523», реєстраційний номер НОМЕР_1 та електровелосипед марки «Eleek» - скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 у справі не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя ОСОБА_1