Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №519/1472/26 — Південний міський суд Одеської області

Суд: Південний міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №519/1472/26

Суддя: Лемець С. П.

Справа №519/1472/26

Провадження № "Е"2/519/974/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.

за участі секретаря судового засідання Волкової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Південного міського суду Одеської області від 26.12.2025 у справі №519/2027/25 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з 24.09.2025 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), до закінчення ОСОБА_3 навчання, тобто до 31.07.2026.

16.03.2026 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Прасоловою А.С., було відкрите виконавче провадження за №ВП: 80507458. Однак Відповідач судове рішення у добровільному порядку не виконує і станом на 30.04.2026 заборгованість по сплаті аліментів на 01.05.2026 складає 32667,54 грн, що підтверджується розрахунком, зробленим державним виконавцем.

Згідно проведеного розрахунку за період з 01 жовтня 2025 року по 01 липня 2026 року, розмір пені складає 49307,74 грн.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 11.08.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимого підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Належним чином повідомлений відповідач, в судове засідання не з`явився з заявами та клопотаннями не звертався.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.

Рішенням Південного міського суду Одеської області від 26.12.2025 у справі №519/2027/25 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з 24.09.2025 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), до закінчення ОСОБА_3 навчання, тобто до 31.07.2026.

Державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Прасоловою А.С. 16.03.2026 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів (а.с.17).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.05.2026 (боржник ОСОБА_2 ), який виданий Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по виконавчому провадженню № 80507458 зазначається, що станом на 01.05.2026 заборгованість складає 32677,54 грн (а.с.19).

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).

Положеннями ч. 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 та дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц).

У постанові від 14 грудня 2020 року по справі №661/905/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.

Зокрема, у вказаній постанові зазначено, що стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Таким чином відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальна сума пені за прострочення сплати аліментів на дитину згідно розрахунку позивача за період вересень 2025 року по квітень 2026 року складає 49307 грн 74 коп. станом на 01.07.2026.

Разом з цим, позивачем надано належні докази щодо заборгованості відповідача зі сплати аліментів станом на 01.05.2026, а тому суд вважає, що розрахунок пені має бути проведений станом саме на цю дату.

Згідно розрахунку заборгованості зі спати аліментів складеним державним виконавцем, ОСОБА_2 має заборгованість за період вересень 2025 року – лютий 2026 року в сумі 38186 грн 85 коп. За березень – квітень 2026 року заборгованість відсутня.

Таким чином, пеня за прострочення аліментів складає:

вересень 2025 – 1659,44 грн (1659,44 грн х 1% х 213 днів = 3533,67 грн, з урахуванням обмеження 1659,44 грн);

жовтень 2025 – 6610,64 грн (6610,64 грн х 1% х 182 днів = 12030,20 грн, з урахуванням обмеження 6610,64 грн);

листопад 2025 – 6282,31 грн (6282,31 грн х 1% х 152 днів = 9548,64 грн, з урахуванням обмеження 6282,31 грн);

грудень 2025 – 10334,87 грн (10334,87 грн х 1% х 121 днів = 12504,14 грн, з урахуванням обмеження 10334,87 грн);

січень 2026 – 6000,30 грн (6667,44 грн х 1% х 90 днів = 6000,30 грн);

лютий 2026 – 4111,84 грн (6632,15 грн х 1% х 62 днів = 4111,84 грн);

Всього – 34999,40 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 34999,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, статтею 196 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 34999 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) грн 20 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua