Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №519/920/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа №519/920/26

Провадження № "Е"2/519/748/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

11.09.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

за участю секретаря судового засідання Волкової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Єгорова О.О. до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Південного міського суду Одеської області з позовом до Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Ухвалою суду від 11.08.2026 задоволено клопотання сторони позивача та замінено первісного відповідача - Південнівську міську раду Одеського району Одеської області, на належного відповідача - ОСОБА_2 .

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 . Спадкове майно належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22.01.1996 виданого Виконавчим комітетом Южненської міської ради народних депутатів на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Іншими співвласниками вказаної квартир на праві часткової приватної власності по 1/4 частки квартири є Позивач, його дружина - ОСОБА_4 та його син - ОСОБА_2

09.04.2026 Позивач звернувся до приватного нотаріуса Мартинюк Ольги Борисівни Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , місце проживання якої було зареєстроване на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 09.04.2026 №31/02-31 Позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті матері - ОСОБА_3 . Приватний нотаріус обґрунтував відмову у вчинені нотаріальної дії тією обставиною, що Позивач не надав документів які б свідчили про прийняття спадкоємцем спадщини за законом, оскільки на час відкриття спадщини Позивач не проживав разом із спадкодавцем, та із посиланням на ст.ст. 1268, 1269, 1272 Цивільного Кодексу України дійшов висновку, що Позивач не прийняв спадщину у встановлений Законом спосіб, оскільки протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщину не звернувся до нотаріусу. Одночасно приватний нотаріус рекомендував звернутись до суду.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 26.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11.08.2026 задоволено клопотання сторони позивача та замінено первісного відповідача - Південнівську міську раду Одеського району Одеської області, на належного відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11.08.2026 закрити підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

28.08.2026 до суду надійшов відзив ОСОБА_2 згідно якого останній просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Сторона позивача в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, скориставшись правом на відзив.

Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явились до судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .

Спадкове майно належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22.01.1996 виданого Виконавчим комітетом Южненської міської ради народних депутатів на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Іншими співвласниками вказаної квартир на праві часткової приватної власності по 1/4 частки квартири є Позивач, його дружина - ОСОБА_4 та його син - ОСОБА_2 (а.с.13).

09.04.2026 Позивач звернувся до приватного нотаріуса Мартинюк О.Б. Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , місце проживання якої було зареєстроване на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 09.04.2026 №31/02-31 Позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті матері - ОСОБА_3 . Приватний нотаріус обґрунтував відмову у вчинені нотаріальної дії тією обставиною, що Позивач не надав документів які б свідчили про прийняття спадкоємцем спадщини за законом, оскільки на час відкриття спадщини Позивач не проживав разом із спадкодавцем, та із посиланням на ст.ст. 1268, 1269, 1272 Цивільного Кодексу України дійшов висновку, що Позивач не прийняв спадщину у встановлений Законом спосіб, оскільки протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщину не звернувся до нотаріусу. Одночасно приватний нотаріус рекомендував звернутись до суду. Також приватним нотаріусом було повідомлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась (а.с.18).

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.

Право спадкоємця є похідним від прав, які існували у спадкодавця на момент відкриття спадщини та успадкувати можливо тільки те майно, яке належало спадкодавцю на час смерті.

Вказаний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04 жовтня 2022 року у справі № 452/1417/19.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року N 910/10784/16 (провадження N 12-30гс21)).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Частина 1 ст.392 ЦК України наголошує, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (частина перша статті 529 ЦК УРСР).

Згідно із статтею 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Частиною другою статті 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив у володіння або управління спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Якщо позивач вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд із цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.

Згідно з пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14 червня 1994 року N 18/5, яка була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 липня 1994 року за N 152/361, та була чинна до 03 березня 2004 року, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (стаття 549 ЦК УРСР). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу або квитанції про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Зазначене кореспондується з пунктами 3.3, 3.4 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов`язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року, якими визначено, що ЦК УРСР передбачав фактичне прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК УРСР прийняття спадщини могло підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Також доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців правовстановлюючих документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Подібні висновки вкладено у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 рокуу справі N 448/754/18 (провадження N 61-2636св22).

За правилами статей 529-530 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, подружжя та батьки померлого.

Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 560 ЦК УРСР, яка діяла на момент відкриття спадщини, є правом, а не обов`язком спадкоємця.

На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач мешкав у квартирі АДРЕСА_1 . З паспорту Позивача вбачається, що він був постійно прописаний в спірній квартирі з 21.02.1990 по сьогоднішній день (а.с.7).

Про факт постійного проживання Позивача з 21.02.1990 у квартирі АДРЕСА_1 також свідчить Витяг з реєстру територіальної громади №2026/006486205 від 23.04.2026 (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, оскільки матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_1 , відповідно до вимог частини другої статті 549 ЦК УРСР фактично вступив у володіння та/або управління спадковим майном (зокрема, у нього наявні правовстановлюючі документи, видані на ім`я спадкодавця на спадкове майно, він був постійно прописаний в спірній квартирі), та неможливість останнього оформити свої спадкові права в позасудовому порядку, а також наявність в матеріалах справи доказів належності спадкодавцеві спадкового майна, суд виснує про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Єгорова О.О. до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 11.09.2026.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ