Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №472/9/26 — Миколаївський апеляційний суд

14.09.26

22-ц/812/1935/26

Провадження №22-ц/812/1935/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 472/9/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Лівінського І.В., Яворської Ж.М.,

переглянувши в апеляційному порядку без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу

за позовом

Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області

до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_3 ,

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Тустановським А.О., 06 липня 2026 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 06 липня 2026 року,

у с т а н о в и в:

У січні 2026 року Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області звернулось з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 10 вересня 2024 року близько 18:30 год ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , знаходячись на водосховищі річки Березань, поблизу с. Червоне Поле Миколаївського району Миколаївської області, за відсутності законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, здійснили незаконний вилов водних біоресурсів, а саме: тарані у кількості 24 особини, карася сріблястого у кількості 3 особини, із застосуванням забороненого знаряддя лову - риболовного бредня у кількості 1 одиниці із параметрами: L = 25 м; h = 1,5 м; а = 20 мм, чим грубо порушили вимоги підпункту 1 пункту 1 Розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року за №700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 листопада 2022 року за №1412/38748, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП, в результаті чого своїми протиправними діями заподіяли матеріальну шкоду рибним запасам України.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 вересня 2024 року о 18:30 год були виявлені на місці вчинення даного правопорушення працівниками відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства у Миколаївській області, в зв`язку з чим головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Миколаївського рибоохоронного патруля Верлатим Д.Б. були складені відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №000127/340 від 10 вересня 2024 року за ч. 4 ст. 85 КУпАП та відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення №000128/341 від 10 вересня 2024 року за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2024 року у справі № 945/2236/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2024 року у справі № 945/2235/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Позивач зазначав, що вказаними протиправними діями відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли збитки рибному господарству на суму 42 279 грн, розраховану відповідно до такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року за №1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Вказана сума шкоди, заподіяна рибним запасам України, відповідачами в добровільному порядку не відшкодована.

Посилаючись на зазначене, Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області просило стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави, заподіяну ними майнову шкоду внаслідок вчинення адміністративного правопорушення в сумі 42279 гривень.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави заподіяну майнову шкоду внаслідок вчинення адміністративного правопорушення в сумі 42279 грн, тобто по 21139 гривень 50 копійок з кожного. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взята до уваги позиція ОСОБА_1 , викладена у відзиві на позов, згідно якої: він дійсно разом з ОСОБА_2 та його знайомим (його даних він не знає) перебував 10 вересня 2024 року на водосховищі Березань, поблизу с. Червоне Поле Миколаївського р-ну Миколаївської області, але рибу не ловив, а лише був присутнім. Рибу ловив ОСОБА_2 зі своїм знайомим, якому він дав своє знаряддя лову – рибальський бредень.

Крім того, коли ОСОБА_2 зі своїм знайомим ще навіть не витягнули бредень, прибули працівники поліції та рибінспектор. Витягнувши бредень, ними було виявлено мальки риби, якої саме він не знає, казали що «тарані» та «карася». Вказану рибу-мальок було відпущено до водосховища. Її не вилучали і не забирали. Лише вилучили його бредень, про що і було складено якийсь документ. Тобто, ніякої шкоди навколишньому середовищу та рибним запасам України заподіяно не було. Вказані обставини у судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_4 , який працював на той час охоронцем на водосховищі, саме ним було виявлено трьох чоловіків, двоє з яких намагалися ловити рибу бреднем, а третій – ОСОБА_1 (він його знає і знає, що він трохи «хворий») просто стояв осторонь. Він зробив зауваження про заборону лову, а коли двоє чоловіків на це не відреагували, то саме він викликав поліцію, яка у подальшому викликали рибоохорону. Коли приїхали поліція і рибоохорона, то бредень ще не витягнули. Витягували його разом з рибінспектором. В бредні була невелика кількість малька, якого просто витягували з бредня і випускали назад у водосховище, при цьому рибу ніхто не вилучав. Вилучили лише бредень.

Представник відповідача ОСОБА_1 посилався на відсутність доказів щодо завдання шкоди навколишньому середовищу і рибним запасам та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 42279 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві зазначало, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії МК № 000127/340 від 10 вересня 2024 року, складеного посадовою особою Миколаївського рибоохоронного патруля відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, що мало місце 10 вересня 2024 року близько 18.30 год на водосховищі р. Березань, поблизу с. Червоне Поле Миколаївського району Миколаївської області, у графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення», ОСОБА_1 власноручно зазначено: «Я, ОСОБА_1 ловили рибу щоб запусти в наш водоєм який наповнився після лівня піймали 24 тарани и 3 караса свою вину визнаю (підпис)». Будь-які інші доповнення, зауваження, уточнення у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не зазначені.

Окрім того, за результатами розгляду Миколаївським районним судом Миколаївської області справи про адміністративне правопорушення за № 945/2236/24 відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним вказаного вище адміністративного правопорушення, постановою суду від 20 листопада 2024 року зазначену особу визнано винним. Вказане рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення № 945/2236/24 ОСОБА_1 не оскаржувалося, що свідчить про відсутність заперечень з його боку щодо встановленого судом факту та обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Стосовно доводів апелянта про те, що «…ними було виявлено малька риби, якої саме, він не знає, казали, що «тарані» та «карася». Вказану рибу-мальок було відпущено до водосховища. Її не вилучали і не забирали.» позивач у відзиві зазначав, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зазначеної раніше, містять опис об`єктів лову (добування), вилучених у порушника (ів) ОСОБА_1 згідно протоколом від 10 вересня 2024 року № 000127 про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 під час документування адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, що мало місце 10 вересня 2024 року близько 18.30 год на водосховищі р. Березань, поблизу с. Червоне Поле Миколаївського району Миколаївської області, вилучені риба виду «Тараня» у кількості 24 особини та риба виду «Карась сріблястий» у кількості 3 особини. Вказаний документ містить особистий підпис ОСОБА_1 , що свідчить про підтвердження ним факту вилучення у нього вказаних водних біоресурсів.

У запереченні на відзив, представник ОСОБА_1 зазначав, що сам по собі лов риби не свідчить про завдання шкоди навколишньому середовищу.

Також, позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додано копію постанови від 03 жовтня 2025 року про закінчення ВП № 77692138 (підстава: «фактичне виконання рішення суду … згідно акту про знищення (утилізацію) неякісної або небезпечної продукції від 29 вересня 2025 року», але при цьому, чомусь сам зазначений Акт не додано. Крім того, посилання на вказаний Акт лише в черговий раз підтверджує про відсутність будь-якої шкоди, так як вилучена за версією позивача риба, була знищена «утилізована» лише через рік після її вилучення.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже справа розглядалась судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2024 року у справі № 945/2236/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, тобто грубе порушення правил рибальства та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. з конфіскацією заборонених знарядь лову у дохід держави. (а.с.8-9)

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2024 у справі № 945/2235/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, тобто грубого порушення правил рибальства та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн з конфіскацією заборонених знарядь лову у дохід держави.(а.с.7).

Згідно з описом об`єктів лову (добування), вилучених у порушника та опису-оцінки знарядь лову від 10 вересня 2024 року у відповідачів вилучено: тарань у кількості 24 особини, карась сріблястий у кількості 3 особини, із застосуванням забороненого знаряддя лову - риболовного бредня у кількості 1 одиниці із параметрами: L = 25 м; h = 1,5 м; а = 20 мм.(а.с.13).

З опису об`єктів лову (добування), вилучених у відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слідує, що вартість вилучених у відповідача об`єктів лову склала суму 42279 грн. (а.с.12)

Згідно із розрахунком заподіяної шкоди, здійсненого відповідно до положень Постанови КМУ № 1042 від 29 вересня 2023 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», зокрема, було розраховано, що: тараня 24 штуки х 1564 грн.= 37536 грн; карась сріблястий 3 штуки х 1581 грн. = 4743 грн. (а.с.16)

21 лютого 2025 року Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області надіслало відповідачам претензію № 38.7-10/15 про сплату суми завданих збитків у добровільному порядку, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідної претензії.

Проте, відповідачами, в добровільному порядку не відшкодовано шкоди, заподіяної рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства.

загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Так, частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Постанова Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2024 року у справі № 945/2236/24 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та постанова Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2024 у справі № 945/2235/24 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, набрали законної сили.

Відомості про оскарження зазначених постанов матеріали справи не містять.

Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між протиправними діями відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та шкодою, завданою рибному господарству є прямий причинний зв`язок, вина відповідачів у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 42279 грн є доведеною, а тому наявні підстави для стягнення вказаної шкоди на користь держави.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 перебував 10 вересня 2024 року на водосховищі Березань, поблизу с. Червоне Поле Миколаївського р-ну Миколаївської області, але рибу не ловив, а лише був присутнім спростовується матеріалами справи, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення у графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення», ОСОБА_1 особисто зазначив: «Я, ОСОБА_1 ловили рибу щоб запусти в наш водойм який наповнився після ливня піймали 24 тарани и 3 карася, свою вину визнаю».

Отже ОСОБА_1 не спростовував факту вилову ним риби.

Твердження апелянта про те, що ніякої шкоди природному середовищу завдано не було оскільки виловлена риба була відразу випущена, спростовується описом об`єктів лову (добування), вилучених у порушника та опису-оцінки знарядь лову від 10 вересня 2024 року, з якого вбачається, що у відповідачів вилучено: тарань у кількості 24 особини, карась сріблястий у кількості 3 особини, із застосуванням забороненого знаряддя лову - риболовного бредня у кількості 1 одиниці із параметрами: L = 25 м; h = 1,5 м; а = 20 мм.(а.с.13).

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Згідно частиною 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повна постанова складена 14 вересня 2026 року.

Керуючись ст.ст.367,374, 375, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником Венделем Олегом Михайловичем, залишити без задоволення, а рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: І.В.Лівінський

Ж.М.Яворська

Повний текст постанови складено 14 вересня 2026 року.