Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №682/1437/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1437/26

Провадження № 2/682/1278/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Маршал І.М.,

за участі секретаря судового засідання Захарчук С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач, ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позову позивач вказував, що 20.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 259889905, за яким відповідач отримав кредит у сумі 6100,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

24.02.2025 між ТОВ "Юніт Капітал" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № МВ-ТП/23 відповідно до умов якого новий кредитор у зобов`язанні набув права вимоги до відповідача за договором № 259889905.

04.12.2025 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу № 04/1225-01 відповідно до умов якого новий кредитор у зобов`язанні набув права вимоги до відповідача за договором № 259889905.

Відповідач прострочив виконання свого грошового зобов`язання перед позивачем в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом, яка становить 21 949,02 грн. з яких:

- 6100 грн. заборгованість за кредитом;

- 12 494,02 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 305 грн. заборгованість за комісією;

- 3050 грн. заборгованість за штрафними санкціями (штраф, пеня).

Оскільки, станом на день пред`явлення позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з кредитним договором позивач просить суд стягнути з відповідача кредитну заборгованість в розмірі 18899,02 грн. (без врахування 3050,00 грн. неустойки), судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, за змістом позову просив здійснити розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подавав.

Судом встановлено, що 20.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 259889905, за яким відповідач отримав кредит у сумі 6100,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

24.02.2025 між ТОВ "Юніт Капітал" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № МВ-ТП/23 відповідно до умов якого новий кредитор у зобов`язанні набув права вимоги до відповідача за договором № 259889905.

04.12.2025 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу № 04/1225-01 відповідно до умов якого новий кредитор у зобов`язанні набув права вимоги до відповідача за договором № 259889905.

Однак, відповідач належним чином зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконує.

Відповідно до наведеного в позові розрахунку, який не було спростовано відповідачем, заборгованості за кредитом перед позивачем становить 18 594,02 грн. з яких:

- 6100 грн. заборгованість за кредитом;

- 12 494,02 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Зі ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 527ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) та за боргом зі сплати відсотків за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення 305 грн. комісії, суд враховує, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію договору про надання правничої допомоги з додатками до нього, що засвідчуть вказаний розмір витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Стороною відповідача вказаний розмір судових витрат не заперечувався, а також не спростовувався.

Тому суд, враховуючи пропорційність задоволених вимог до ціни позову, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6887,03 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягненню підлягають судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2619,43 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 81,141, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 22, 252, 253, 257, 261, 267, 524, 526, 527, 533, 536 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (ЄДРПОУ 43541163), адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, рахунок НОМЕР_2 в АТ "Універсал Банк", 21133352, МФО 322001, заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 594,02 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2619,43 грн. та 6887,03 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.