Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №473/3313/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №473/3313/25

Суддя: Вуїв О. В.

Справа № 473/3313/25

РІШЕННЯ

іменем України

"14" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Москаленко С.Л., заявниці ОСОБА_1 , її представниці ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 Шевчука І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту її спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Вознесенську Миколаївської області, з ІНФОРМАЦІЯ_4 до дня його смерті.

Вказувала на те, що з 26 серпня 2006 року до 01 березня 2024 року вона перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі.

Мають спільних дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З липня 2014 року до жовтня 2016 року ОСОБА_3 приймав участь в антитерористичній операції, у зв`язку з чим отримав посвідчення учасника бойових дій.

У березні 2022 року ОСОБА_3 перебував у лавах добровольців територіальної оборони АДРЕСА_1 .

У 2023 році ОСОБА_3 було встановлено інвалідність 2-ої групи (захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини). У зв`язку з цим останній отримав посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Зазначала, що встановлення вказаного факту надасть їй та їх спільним дітям можливість скористатися пільгами та соціальними гарантіями, передбаченими Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також право на отримання пенсії в разі втрати годувальника.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року до участі у розгляді справи в якості заінтересованої особи залучено ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_2 заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу підтримали у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечував.

Представниця заінтересованої особи - ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області Кілійник К.С. в судове засідання не з?явилася, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі з поясненнями щодо суті справи, у яких вказувала на безпідставність заяви ОСОБА_1 у зв?язку з тим, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу не матиме для заявниці жодних правових наслідків та не надасть їй право на отримання пенсії в разі втрати годувальника. Також вказувала на те, що справа фактично стосується права заявниці на отримання пенсійних виплат, яке заперечується іншою стороною, що вказує на наявність між сторонами спору про право, а тому заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Представник заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради в судове засідання не з?явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представників ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради, оскільки матеріали справи містять усю необхідну інформацію та докази для ухвалення рішення.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , її представниці ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 Шевчука І.М., показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факт повинен мати юридичне значення, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема, згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Судом встановлено, що з 26 серпня 2006 року до 01 березня 2024 року ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі.

Мають спільних дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 подружжя розлучилося, проте продовжувало проживати однією сім?єю до дня смерті ОСОБА_3 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер у м. Вознесенську Миколаївської області.

ОСОБА_3 був учасником бойових дій (учасником АТО та добровольцем територіальної оборони м. Вознесенська) та особою з інвалідністю 2-ої групи внаслідок війни (захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини).

Встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім?єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, необхідне заявниці та їх спільним дітям для підтвердження права на пільги, передбачені ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Що стосується твердження ОСОБА_1 про те, що встановлення вказаного факту надасть їй право на отримання пенсії в разі втрати годувальника, то в цій частині суд з вказаним не погоджується та вважає частково слушними викладенні в окремому поясненні доводи представниці ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області про протилежне, оскільки сам по собі факт спільного проживання однією сім`єю не є підставою для призначення пенсії по втраті годувальника. Таким чином, від встановлення вказаного факту жодним чином не залежить виникнення у ОСОБА_1 права на пенсію у зв?язку з втратою годувальника, однак виникнуть інші права соціального спрямування, зокрема передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, враховуючи визнання стороною заявниці (зокрема її представницею) в судовому засіданні тієї обставини, що факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , сам по собі не призведе до виникнення у заявниці права на отримання пенсії по втраті годувальника, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами спору про право, а тому викладенні в окремому поясненні доводи представниці ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області про протилежне суд не приймає до уваги, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу до моменту смерті останнього знайшов своє повне підтвердження в судовому засіданні наступними доказами:

- показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які пояснили, що незважаючи на розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 останні продовжували проживати в одному житловому приміщенні, мали теплі відносини, постійно були разом, разом займалися господарством, виховували дітей;

- копією Акту про проживання від 17 травня 2025 року (а.с. 20), згідно якого з весни 2018 року до 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом з дітьми проживали однією родиною по АДРЕСА_1 , спільно вели побут, мали права та обов`язки, характерні подружжю;

- наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 приймала участь у лікуванні та похованні ОСОБА_3 ;

- іншими доказами в сукупності.

Досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що характер взаємовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зокрема їх спільне проживання та спільний бюджет, ведення спільного господарства, виховання спільних дітей, спосіб організації життєдіяльності, свідчать, що у них була одна сім`я.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конститційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20 від 17 січня 2024 року у справі №759/14906/18).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Наявність між ОСОБА_1 з ОСОБА_3 таких відносин та зв`язків знайшла своє повне підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема показаннями свідків та письмовими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області, та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Вознесенську Миколаївської області, як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у період з 01 березня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Вуїв О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua