Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №447/3588/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/337/26

Справа №447/3588/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

28.08.2026 місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

з участю: секретаря судового засідання Стемпель А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

- ОСОБА_3 ,

про визнання батьківства,

за участю:

позивачка: не з`явилась;

представник позивачки: Вербовська У.Б.;

представник третьої особи №1: не з`явився;

третя особа №2: не з`явилась,

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участі третьої особи Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни до актового запису №7 про народження дитини ОСОБА_4 , зазначивши у відомостях про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також видати нове свідоцтво про народження.

Ухвалою суду від 14.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 24.11.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 18.12.2025.

В підготовче засідання 18.12.2025 з`явилась позивачка ОСОБА_5 та її представниця, відповідачка ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, згідно наданого позивачкою витягу є Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, такий перебуває у статусі зниклого безвісти. Представник третьої особи –Миколаївського ВДРАЦС подала клопотання про розгляд справи без її участі. Розгляд справи за клопотанням представниці позивачки було відкладено на 21.01.2026.

В підготовче засідання 21.01.2026 учасники справи не з`явились. 18.12.2025 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_3 про розгляд справи без її участі. Представниця заявниці подала клопотання про витребування додаткових доказів у справі, підготовче засідання просить проводити без її участі та без участі позивачки.

Ухвалою від 21.01.2026, суд задовільнив клопотання представниці позивачки про витребування доказів, витребував у військової частини НОМЕР_1 інформацію про те, чи подавав солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяву про відбір у нього біологічного матеріалу та письмову згоду на обробку персональних даних, чи відбиралися пожиттєво зразки букального епітелію солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якщо так, то коли саме та де вони зберігаються. Підготовче засідання було відкладено на 19.02.2026.

В підготовче засідання 19.02.2026 з`явилась представниця позивачки, інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились. У зв`язку із ненадходженням на адресу суду відповіді із військової частини щодо витребуваної судом інформації, підготовче засідання було відкладено на 11.03.2026.

25.02.2026 від представника військової частини НОМЕР_1 Гаркового Ю.В. на адресу суду надійшла заява, згідно якої повідомлено суд, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не подавав до військової частини заяву про відбір у нього біологічного матеріалу та письмову згоду на обробку персональних даних. Також зазначив, що пожиттєво зразки букального епітелію у солдата ОСОБА_2 не відбиралися.

27.02.2026 від начальника Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Уляни Процюк на адресу суду надійшла заява, у якій вона просить проводити розгляд справи без участі представника Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В підготовче засідання 11.03.2026 з`явилась представниця позивачки, інші учасники не з`явились.

Ухвалою від 11.03.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 31.03.2026.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи, судове засідання призначене на 31.03.2026 було відкладено на 08.04.2026 та в подальшому на 17.04.2026.

Ухвалою суду від 17.04.2026 задоволено клопотання позивачки, позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до відповідачки ОСОБА_3 про визнання батьківства, залишено без розгляду. Судове засідання у справі відкладено на 07.05.2026.

Ухвалою суду від 07.05.2026 клопотання позивачки про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору задоволено, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 . Розгляд справи відкладено на 22.05.2026.

Надалі розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема у зв`язку із неявкою позивачки, необхідністю повторного виклику свідка, для надання позивачці можливості подати додаткові докази, а також для заслуховування думки дитини.

В судове засідання 28.08.2026 з`явилася представниця позивачки, інші учасники справи в судове засідання в черговий раз не з`явились.

Відповідач причин неявки не повідомив, поштові відправлення, якими суд направляв йому судові повістки про виклик до суду, повернулись на адресу суду без вручення адресату із відміткою установи зв`язку «адресат відсутній», хоча поштова кореспонденція направлялась йому за його зареєстровною адресою місця проживання. Згідно наявного в матеріалах справи витягу є Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, такий перебуває у статусі зниклого безвісти на території бойових дій. Крім того, судовий виклик відповідача в судове засідання додатково здійснювався шляхом формування оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

В матеріалах справи також наявні заяви начальника Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Уляни Процюк про розгляд справи без участі представника Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Третя особа ОСОБА_3 , причин неявки не повідомила.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №447/3588/25 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на те, що вона із 2002 по 2006 роки проживала у шлюбі із ОСОБА_6 . За час подружнього життя у них народилася донька ОСОБА_7 , 2003 року народження. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області шлюб між нею та відповідачем було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 від 20.04.2006. Після розірвання шлюбу вона та відповідач певний час проживали окремо, приблизно пів року, однак з 2007 року фактично знову відновили сімейні відносини та почали проживати разом однією сім?єю. Однак, з формальних причин шлюб не зареєстрували, оскільки не було такої необхідності. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився спільний син, ОСОБА_4 , біологічним батьком якого є ОСОБА_2 . Однак, з тих підстав, що вона та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі, запис про батька було здійснено зі слів матері у відповідності до приписів ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України. Проте, їх син носить прізвище та по батькові свого рідного батька ОСОБА_2 .

Звертає увагу на те, що із 2007 року до моменту коли відповідач був мобілізований до Збройних сил України, та у 2024 році зник безвісти на території бойових дій, вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом із дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет та взаємні права і обов`язки, спільно вирішували побутові питання. Відповідач завжди визнавав себе та вважав себе батьком дитини ОСОБА_4 , однаково займався вихованням їх спільних дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , утримував їх та забезпечував їх розвитком, однак не встиг належно оформити документи щодо батьківства відносно сина, через те, що після повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, ОСОБА_2 добровільно вступив до лав Збройних Сил України та брав активну участь у бойових діях, а 28.10.2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання.

Зазначила, що встановлення батьківства є необхідним для захисту прав дитини та юридичного закріплення дійсних відомостей про батька дитини в свідоцтві про його народження.

В судовому засіданні позивачка та її представниця підтримали позовні вимоги викладені в позовній заяві. Позивачка додатково зазначила, що на момент народження сина ОСОБА_9 , вона із відповідачем фактично проживали однією сім`єю, хоча шлюб повторно не реєстрували. При реєстрації сина, у свідоцтві про народження було вказано прізвище та по батькові батька, тому вони не надавали цьому вагомого значення. Чоловік планував привести все у відповідність, однак не встиг. Звернула увагу на те, що у відповідача ніколи не було сумніву з приводу того, що ОСОБА_9 це його син, він народився в їх сім`ї, вони проживали із відповідачем однією сім`єю, як до народження сина так і після його народження. Після розлучення ні вона, ні відповідач в іншому шлюбі не перебували.

Правова позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, письмового відзиву на позов не подав.

Правова позиція третьої особи №1.

Представник третьої особи Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, письмових пояснень по суті спору не подав. У поданих до суду заявах щодо розгляду справи без участі представника відділу, начальник відділу зазначила, що при вирішенні спору, покладається на розсуд суду.

Правова позиція третьої особи №2.

Третя особа ОСОБА_3 в наданих суду поясненнях зазначила, що відповідач у справі ОСОБА_6 є її сином, а позивачка ОСОБА_1 є її невістко. Пояснила, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_6 перебували у шлюбі з 2002 по 2006 рік, та в період шлюбу в них народилась дочка ОСОБА_8 , яка є їй онукою. Після того, як у 2006 році її син та невістка розлучились, то син певний час, приблизно пів року, проживав у неї дома, а потім він та ОСОБА_1 знову зійшлися та син переїхав проживати до сімї, і надалі вони проживали разом в селі Надітичі. З цього часу вони завжди проживали разом однією сім`єю, та більше не розлучались. Чому не реєстрували знову шлюб, їй невідомо, хоча вона звертала їм на це увагу, однак вони жили разом, як одна сім`я. У 2011 році в них народився син ОСОБА_9 , який є її онуком. Зауважила, що після народження онука, вона часто відвідувала сім`ю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , допомагала їм доглядати дітей, своїх онуків. Звернула увагу на те, що народження другої дитини її син та невістка планували та бажали, ОСОБА_9 дуже схожий на батька ОСОБА_10 , та вона ніколи не чула від ОСОБА_10 будь яких сумнівів у тому, що ОСОБА_9 не його син. ОСОБА_10 завжди однаково любив та ставився, як до ОСОБА_8 так і до ОСОБА_9 . Чому син та невістка не зареєстрували сина належним чином, вона пояснити не може, оскільки на той час проживала окремо від них, та в такі питання не вникала, однак вона ніколи не чула про наявність будь яких сумнівів щодо батьківства ОСОБА_10 відносно ОСОБА_9 .

Також зазначила, що після повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, її син ОСОБА_6 добровільно вступив до лав Збройних Сил України та брав активну участь у бойових діях, однак 28.10.2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання. Вона, як матір військовослужбовця отримує виплати у зв`язку із зникненням сина, однак якщо на частину таких виплат претендуватиме і її онук ОСОБА_9 , то вона немає жодних заперечень з цього приводу.

Вважає, що позовні вимоги слід задовільнити, оскільки її син ОСОБА_6 є дійсно батьком ОСОБА_4 , та про інше вона ніколи не чула ні від сина ні від будь-кого іншого.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано 13.11.2002 та розірвано 20.04.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 20.04.2006 серії НОМЕР_2 .

Відповідно до книги вінчань парафії Греко-Католицької церкви, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , провели обряд вінчання- 23.11.2002.

Відповідно до копій паспортів громадянина України виданих ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , вони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час перебування у шлюбі в сторін по справі народилася дочка – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 від 18.06.2003 виданого Пісочнянською сільською радою Миколаївського району Львівської області

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 14.02.2011 виданого Пісочнянською сільською радою Миколаївського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Надітичі Миколаївського району Львівської області народився ОСОБА_4 , та його батьками є: ОСОБА_2 -батько, ОСОБА_1 – мати.

Згідно витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, 14.02.2011 вчинено актовий запис №07 про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Надітичі Миколаївського району Львівської області та його батьками є: ОСОБА_1 -матір, ОСОБА_2 - батько. Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до копії книги хрещень парафії Греко-Католицької церкви, 13.02.2011 було проведено таїнство хрещення ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батьками якого є ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , які провели обряд вінчання 23.11.2002.

Згідно характеристики ОСОБА_4 , наданої Черницькою ЗЗСО І-ІІІ ступенів Стрийського району Львівської області, ОСОБА_4 навчається у даному навчальному закладі із 5 класу та його батьки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 цікавляться вихованням сина, відвідували класні і загальношкільні збори, співрацювали з класним керівником.

Відповідно до складеного Розвадівською сільською радою акту від 03.07.2025 обстеження матеріально-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , на дату обстеження за вказаною адресою проживають: ОСОБА_1 , а також її дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_4 . Також комісією встановлено, що ОСОБА_2 , 1977 р.н., зі слів сусідів і депутатів с.Надітичі, дійсно проживав за вказаною адресою та вів спільне господарство за період із червня 2009 по 30.08.2024.

Згідно довідки-характеристики від 30.06.2026 №30, виданої Розвадівською сільською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із сім`єю, а саме дружиною – ОСОБА_1 , дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 .

Згідно наданих позивачкою фотокарток, які були досліджені в судовому засіданні, на таких відображено святкування родинних свят позивачки та відповідача спільно з дітьми. Зокрема на фотокартках зафіксований відповідач разом із дружиною та сином у різні вікові періоди сина, під час святкування дня народження сина.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 25.06.1977, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Верин Миколаївського району Львівської області, та його батьками є: ОСОБА_13 -батько, ОСОБА_3 – мати.

Батько відповідача ОСОБА_13 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .

Відповідно до сповіщення військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2024 №830, командир військової частини звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 місто Стрий з проханням сповістити ОСОБА_1 про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 28.10.2024 під час виконання бойового завдання на території Покровського району Донецької області.

Відповідно до сповіщення сім`ї №305 від 29.10.2024 виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_1 повідомлено про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 28.10.2024 під час виконання бойового завдання на території Покровського району Донецької області.

Відповідно до витягу із Акту службового розслідування від 24.11.2024 ОСОБА_2 , військовослужбовець, водій 1 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 28.10.2024 в районі проведення бойових дій.

Згідно витягів з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 30.12.2024 №20241230-3432, від 22.06.2026 №20260622-2034, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у статусі зниклого безвісти на території бойових дій.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Покровським районним управлінням поліції ГУНП в Донецькій області, здійснюється досудове розслідування від 31.10.2024 №12024141250000566 за заявою ОСОБА_1 щодо встановлення місцезнаходження її чоловіка ОСОБА_2 , який зник безвісти 28.10.2024 в Покровському районі Донецької області.

Відповідно до відповіді Львівського НДЕКЦ МВС №19/114/14-117/60-аз-2025 від 17.11.2025 щодо можливості проведення молекулярно-генетичної експертизи на предмет встановлення батьківства зниклого безвісти військовослужбовця необхідно надати на дослідження прижиттєво відібрані зразки букального епітелію ймовірного батька, які мали б бути відібрані відповідно до ст. 8 ЗУ «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» та зберігатися відповідно до вимог закону. Встановлення біологічної спорідненості між ймовірною бабусею та онуком, то молекулярно –генетична експертиза з цього питання не проводиться, у зв`язку із відсутністю відповідної методики.

Згідно відповіді Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 17.11.2025 №3517, наданої на запит адвоката- представника позивачки, молекулярно-генетична експертиза щодо встановлення батьківства проводиться у зразках біологічного матеріалу від матері, передбачуваного батька та дитини. Молекулярно-генетичне дослідження по встановленню генетичної спорідненості ОСОБА_4 відносно ОСОБА_7 (сестра) та ОСОБА_3 (бабуся), не проводиться, оскільки вони є родичами другої лінії рідства.

Згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 в, яка надійшла на адресу суду 25.02.2026, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не подавав до військової частини заяву про відбір у нього біологічного матеріалу та письмову згоду на обробку персональних даних. Пожиттєво зразки букального епітелію солдата ОСОБА_2 не відбиралися.

Оцінка суду.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання батьківства відповідача щодо дитини народженої жінкою, яка на момент зачаття дитини та її народження не перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.122 СК України , дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Згідно положень ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини , або за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до положень ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до статті 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині 3 статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Натомість у разі зникнення особи безвісти за особливими обставинами застосовується конструкція позову про визнання батьківства (стаття 128 СК України) (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2025 року в справі № 208/15131/24 (провадження № 61-4091ск25)).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) зазначено, що «доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги».

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 753/23080/23 виснував, що встановлення батьківства, з урахуванням «філософії» Європейського суду з прав людини, може відбуватися на підставі будь-яких доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство. Тобто як на підставі «соціальних» доказів (спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, чи спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства), так і за допомогою результатів ДНК-експертизи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року в справі № 592/4443/17 (провадження № 61-9923св22) зазначено, що відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі № 641/9147/15 (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також враховує, що при вирішенні спору про визнання батьківства слід приділяти особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Так відповідно до положень п. 7, 8 ст. 7 СК України, законодавець визначив, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної ради № 789-XII від 27.02.91 , в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить, що предметом доказування у справах про визнання батьківства є встановлення походження дитини від певної особи, їх кровної спорідненості. При цьому закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Як встановлено судом, позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, та від шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20.04.2006 року позивачка та відповідач шлюб розірвали, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 20.04.2006 серії НОМЕР_2 . Після розірвання шлюбу позивачка та відповідача короткий період часу проживали окремо, однак, через короткий період часу, вони відновили сімейні стосунки, та починаючи із 2007 року весь час проживали разом, як одна сім`я. Зокрема, як вбачається із копій паспортів громадянина України виданих ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , вони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно складеного Розвадівською сільською радою акту від 03.07.2025 обстеження матеріально-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , на дату обстеження за вказаною адресою проживають: ОСОБА_1 , а також її дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_4 . Також комісією встановлено, що ОСОБА_2 , 1977 р.н., зі слів сусідів і депутатів с.Надітичі, дійсно проживав за вказаною адресою та вів спільне господарство за період із червня 2009 по 30.08.2024.

Також судом встановлено, після відновлення сімейних відносин та під час спільного проживання позивачки і відповідача, у них народилась ще одна дитини, син ОСОБА_4 .

Зокрема, як вбачається із свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 14.02.2011 виданого Пісочнянською сільською радою Миколаївського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Надітичі Миколаївського району Львівської області народився ОСОБА_4 , та його батьками є: ОСОБА_2 -батько, ОСОБА_1 – мати. Згідно витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, 14.02.2011 вчинено актовий запис №07 про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Надітичі Миколаївського району Львівської області та його батьками є: ОСОБА_1 -матір, ОСОБА_2 - батько. Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Як пояснила позивачка, ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_4 , однак, з тих підстав, що вона та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі, запис про батька було здійснено зі слів матері у відповідності до приписів ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України. В той же час, задовго до народження ОСОБА_9 та після його народження, аж до моменту коли відповідач зник безвісти на території бойових дій, вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом із дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет та взаємні права і обов`язки, спільно вирішували побутові питання. Відповідач завжди визнавав себе батьком дитини ОСОБА_4 , однаково займався вихованням їх спільних дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , утримував їх та забезпечував їх розвитком, однак не встиг документально оформити цей факт через те, що після повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, ОСОБА_2 добровільно вступив до лав Збройних Сил України та брав активну участь у бойових діях, а 28.10.2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання.

Разом з тим, згідно долученої до матеріалів справи копії книги хрещень парафії Греко-Католицької церкви, 13.02.2011 було проведено таїнство хрещення ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батьками якого є ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , які провели обряд вінчання 23.11.2002.

Тобто, при хрещенні ОСОБА_4 , відповідач у справі ОСОБА_6 визнавав ОСОБА_9 своїм сином.

Згідно довідки-характеристики від 30.06.2026 №30, виданої Розвадівською сільською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із сім`єю, а саме дружиною – ОСОБА_1 , дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 .

Отже, згідно інформації наявної в органу місцевого самоврядування за місцем проживання відповідача, останній проживав за місцем реєстрації разом із дружиною, яка є позивачкою у справі та дітьми, зокрема із сином ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь яких даних про те, що ОСОБА_6 будь яким чином заперечував своє батьківство щодо ОСОБА_9 , сільською радою суду не надано.

Також, як вбачається із характеристики ОСОБА_4 , наданої Черницькою ЗЗСО І-ІІІ ступенів Стрийського району Львівської області, в якій він навчається, ОСОБА_4 , згідно інформації наявної у навчальному закладі, його батьками є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , тобто сторони у справі, які цікавляться вихованням сина, відвідували класні і загальношкільні збори, співрацювали з класним керівником.

Тобто відповідач у справі відвідував навчальний заклад, де навчається ОСОБА_14 , як його батько, проявляв зацікавленість у його навчальному процесі, тобто визнавав своє батьківство щодо останнього.

Вказані обставини також підтверджуються долученими до справи фотокартками, на яких відображено святкування родинних свят позивачки та відповідача спільно з дітьми. Зокрема на фотокартках зафіксований відповідач разом із позивачкою під час святкування дня народження сина ОСОБА_9 , а також інші спільні сімейні події відповідача із сином у різні вікові періоди сина.

Вказані обставина підтверджується також показами третьої особи ОСОБА_3 , та показами свідків.

Зокрема, як пояснила суду третя особа ОСОБА_3 , вона є матір`ю відповідача у справі ОСОБА_2 , та позивачка ОСОБА_1 і її син ОСОБА_6 перебували у шлюбі з 2002 по 2006 рік. В період шлюбу в них народилась дочка ОСОБА_8 , яка є їй онукою. Після того, як у 2006 році її син та невістка розлучились, то син певний час, приблизно пів року проживав у неї дома, а потім він та ОСОБА_1 знову зійшлися та продовжили далі проживати разом в селі Надітичі. З цього часу вони завжди проживали разом однією сімєю разом із дітьми, та більше не розлучались. Чому не реєстрували знову шлюб, їй невідомо, хоча вона звертала їм на це увагу, однак вони жили разом, як одна сім`я.

Також ОСОБА_3 ствердила, що ОСОБА_14 є її онуком, а її син ОСОБА_6 , є його біологічним батьком. В підвердження свої позиції зазначила, що після народження онука ОСОБА_9 , вона часто відвідувала сім`ю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , допомагала їм доглядати дітей. Звернула увагу на те, що народження другої дитини її син та невістка планували та бажали, ОСОБА_9 дуже схожий на батька ОСОБА_10 , та вона ніколи не чула від ОСОБА_10 будь яких сумнівів у тому, що ОСОБА_9 не його син. ОСОБА_10 завжди однаково любив та ставився, як до ОСОБА_8 так і до ОСОБА_9 .

Допитанав судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_15 , суду пояснила, що є односельчанкою позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , та добре знайома з ними, знає їх ще із шкільних років. Зазначила, що вони одружились приблизно у 2003 році та пізніше в них народилась донька. Пізніше, досить короткий період, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проживали окремо, однак богдан та його матір ОСОБА_16 , часто відвідували ОСОБА_11 та дітей. Потім ОСОБА_11 та ОСОБА_10 знову зійшлися та проживали разом, а через кілька років в них народився син ОСОБА_9 . Коли ОСОБА_9 підріс та почав відвідувати школу, то вона часто бачила, як ОСОБА_10 приводив ОСОБА_9 на навчання, приходив до нього на батьківські збори, оскільки працювала у школі. ОСОБА_10 був жуже прив`язаний до сина ОСОБА_9 , він дуже схожий на батька, і вона ніколи не чула, ні від ОСОБА_10 ні від будь кого іншого, щоб він стаивв під сумнів своє бтьківство щодо ОСОБА_9 .

Допитана в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_7 , суду пояснила, що є дочкою сторін у спарві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та рідною сестрою ОСОБА_4 . Зазначила, що із розповідей батьків їй відомо, що через декілька років після її народження, батьки розлучились, однак через короткий період часу знову зійшлись та надалі вже постійно проживали разом. Зазначила, що у 2011 році в батьків народився брат ОСОБА_9 , що вона добре пам`ятає, та вони завжди проживали разом із батьками. Батько завжди виховував їх однаково, опікувався ними, доглядав їх, утримував сім`ю. ОСОБА_17 знала, що її та брата батьком є ОСОБА_6 , і про інше ніколи не чула.

Статтею 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Враховуючи наведені вище положення законодавства, враховуючи вік дитини, судом, було вислухано неповнолітнього ОСОБА_4 .

Так, опитаний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив суду, що завжди вважав та вважає ОСОБА_2 своїм рідним батьком, який завжди був поруч, займався його вихованням та утриманням. Зазначив, шо ОСОБА_1 є його матір`ю, а ОСОБА_7 його рідною сестрою, та скільки пам`ятає, він завжди проживав разом із батьком ОСОБА_10 , матір`ю та сестрою. Зауважив, що в нього та батька хороші теплі відносини, вони проводила багато часу разом, їздили в гори, на відпочинок, однак після того, як батько пішов на війну, він зник безвісти.

Будь яких доказів, які б доводили що ОСОБА_2 заперечував своє батьківство відносно ОСОБА_4 , матеріали справи не містять, та судом таких не здобуто.

Таким чином, виходячи з досліджених судом доказів, суд вважає батьківство ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , доведеним і таким, що може бути визнаним в судовому порядку.

Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів сторін та останнє відповідатиме загальноприйнятим нормам та духу сімейно-правових відносин.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно п. 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 встановлено, що рішення суду про визнання батьківства (материнства), у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану.

Тому, слід внести зміни до актового запису №07 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , складеного 14.02.2011 року виконавчим комітетом Пісочнянської сільської ради Миколаївського району Львівської області, зазначивши: в графі відомості про батька - батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянин України;

Питання щодо стягнення з відповідача суми судових витрат позивачем не порушувалося.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Внести зміни в актовий запис №07 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , складеного 14.02.2011 року виконавчим комітетом Пісочнянської сільської ради Миколаївського району Львівської області, зазначивши: в графі відомості про батька - батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянин України;

Рішення суду є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження та видачі нового свідоцтва про народження.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_7 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_8 .

третя особа №1: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, юридична адреса: вул. Шевченка, 5, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 20849766;

третя особа №2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_9 .

Суддя Роман ДЖУС