Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №447/2441/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-а/447/38/26

Справа №447/2441/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 року місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Стемпель А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: Головного управління Національної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції,

про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

за участю:

позивач: не з`явився;

представника відповідача: не з`явився;

Обставини справи.

Позивач звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №7436021 від 24.06.2026, винесеної старшим сержантом поліції Ткачук Лілією Петрівною, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 17.07.2026.

В судове засідання 17.07.2026 з`явився позивач. Відповідач не забезпечив явки представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав до свого електронного кабінету 09.07.2026.

У зв`язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 13.08.2026.

Судове засідання 13.08.2026 за участю позивача, у зв`язку із неявкою відповідача, було відкладено на 09.09.2026.

В судове засідання 09.09.2026 учасники справи не з`явилися. Позивач подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі. Відповідач в черговий раз не забезпечив явки представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, хоча повістку про виклик до суду отримав до свого електронного кабінету 14.08.2026.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки позивач просить проводити розгляд справи без його участі, а відповідач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи не забезпечив явки представника в судове засідання та не повідомив причин неявки, і від відповідача не надходило клопотань про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 24.06.2026 відносно нього старшим сержантом поліції ВП №1 (м. Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Ткачук Лілією Петрівною було винесено постанову серії ЕНА №7436021 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП з посиланням на порушення підпункту «а» п. 19.1 Правил дорожнього руху, а саме за те, що він рухався на автомобілі без увімкненого світла фар, внаслідок чого на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Зазначає, що на його вимогу надати докази порушення, старший сержант поліції Ткачук Л.П. усно стверджувала йому про наявність відеозапису з нагрудної камери, на який зафіксовано порушення, однак постанова не містить відомостей про наявність такого відеозапису. Будь яких інших доказів вчинення ним правопорушення, органом поліції не надано.

З огляду на вищенаведене, просить суд вказану постанову визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та належних і допустимих доказів його вчинення.

Правова позиція відповідача.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Поліцейським ВП №1 (м. Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Ткачук Лілією Петрівною 24.06.2026 року винесено постанову серії ЕНА №7436021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 24.06.2026 о 22 год 09 хв. на дорозі об`їздна дорога м. Городок 5 км., передмісття, с. Черлянське, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «KIA NIRO», р.н.з. НОМЕР_1 без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. «а» Правил дорожнього руху.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він, 24.06.2026 о 22 год 09 хв. на дорозі об`їзна дорога м. Городок 5 км., передмісття, с. Черлянське, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «KIA NIRO», р.н.з. НОМЕР_1 без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. «а» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п.19.1 «а» Правил дорожнього руху, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла.

Частина друга статті 122 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

На виконання вимог частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, працівником поліції старшим сержантом Ткачук Л.П. при винесені постанови не було наведено жодних доказів, на яких ґрунтується її висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до практики Верховного Суду приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення (постанова від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а, від 05 березня 2020 року у справі №607/7987/17).

З оскаржуваної постанови інформацію щодо здійснення фото- або відеофіксації правопорушення, технічного запису, яким здійснено таку відеофіксацію, встановити не можливо, оскільки в графі 7 постанови «До постанови додаються» відповідна інформація відсутня. Вказане стороною відповідачем також не спростовано у межах розгляду справи. Відзиву чи доказів фіксування адміністративного правопорушення не надано.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушенняпередбаченогоч.1 ст. 122 КУпАП. Відтак, позовні вимоги знайшли своє обґрунтування, та позов слід задоволити - скасувати постанову серія ЕНА № 7436021 по справі про адміністративне правопорушення від 24 червня 2026 року, винесену області старшим сержантом поліції ВП №1 (м. Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Ткачук Лілією Петрівною, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, закривши провадження.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За подання до суду вказаного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 665,60 грн., який слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 72 ,77,78,205, 241-246, 250,286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7436021 від 24.06.2026, винесену старшим сержантом поліції ВП №1 (м. Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Ткачук Лілією Петрівною, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 665,60 гривень понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: Головного управління Національної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції , юридична адреса: 79000, Львівська область, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833.

Повне рішення складено 14.09.2026.

Суддя Роман ДЖУС