Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №317/2088/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/2088/26

Провадження №2/317/1369/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в заочному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС»), в особі представника Сахарової О.І., за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано позовну заяву до ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 07 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 579777138. Цим договором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит на суму 14 100 гривень на визначений строк та узгоджено процентну ставку за кредитом. В цей же день відповідачу були надані кошти.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 та, в подальшому - додаткові угоди до нього, якими право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 579777138 від 07.08.2023 передане новому кредитору - ТОВ «Таліон Плюс».

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 10/1024-01, яким право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 579777138 від 07.08.2023 передане новому кредитору - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем був укладений договір факторингу № 15/07/25-Е, яким право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 579777138 від 07.08.2023 передане новому кредитору - позивачу у справі.

Станом на момент відступлення права вимоги відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором виконав не у повному обсязі, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 70 866,14 гривень, з яких: 14 099,40 гривень - заборгованість за кредитом; 56 766,74 гривень - заборгованість з процентів за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про місце, день та час судового розгляду повідомлявся своєчасно у встановленому законом порядку (а.с.107,111,122). В п. 4 прохальної частини позовної заяви представником зазначено про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі доказів, у разі неявки в судове засідання відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.9-зворот).

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності з ч. 6 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку (а.с.114,115,125), а також шляхом направлення смс-повідомлення на номер мобільного телефону належного відповідачу через додаток «Viber», які останнім отримувались, про що свідчать довідки про доставку повідомлення (а.с.113,124). Крім того, відповідача про розгляд судом вказаної цивільної справи повідомлено шляхом направлення судових повісток на належну відповідачу електронну адресу, які останнім отримувались, про що свідчать довідка про доставку електронного листа (а.с.123). Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач повторно не з`явився в судове засідання без поважаних причин.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин на підставі ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу в заочному провадженні, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до умов кредитного договору № 579777138 від 07 серпня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 14 100 гривень з кінцевою датою повернення кредиту 06.09.2028 (п. 7.3 та п. 11.1 Договору). Узгоджено процентну ставку. Вказаний договір підписано в електронній формі.

В матеріалах справи містяться копії договорів факторингу та інших документів за ними, якими підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором № 579777138 від 07 серпня 2023 року до позивача.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 14 099,40 гривень за цим кредитним договором.

Окрім суми основного боргу позивачем за договором від 07.08.2023 заявлені вимоги про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 56 766 гривень 74 копійки.

Суд констатує, що наданий позивачем розрахунок сум процентів проведений арифметично вірно та відповідає умовам договору.

Таким чином позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки вони документально підтверджені.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13, ЄДРПОУ: 42986656) заборгованість за кредитним договором: № 579777138 від 07.08.2023 в розмірі 70 866 (сімдесят вісімсот шістдесят шість) гривень 14 копійок, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Запорізького районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка