Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №759/21567/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/21567/26

пр. № 3/759/5548/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.07.2026 о 12 год. 15 хв. рухався по Кільцевій дорозі, 76 у м. Києві, керуючи транспортним засобом «Hyundai», н.з. НОМЕР_2 , який належить йому на праві власності, при зміні напрямку руху та при перестроюванні, не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги в русі транспортному засобу «Man», н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом «Koegel», н.з. НОМЕР_4 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1, п. 10.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

В свою чергу, також ОСОБА_2 21.07.2026 о 12 год. 15 хв. рухався по Кільцевій дорозі, 76 у м. Києві, керуючи транспортним засобом «Man», н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом «Koegel», н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, перед початком руху не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, не зреагував на її зміну та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Hyundai», н.з. НОМЕР_2 , який в цей час здійснював маневр перестроювання в його смугу. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. «б» п. 2.3, п. 10.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він виконував маневр зміни напрямку руху, рух був утруднений, автомобіль «Man» спочатку пропустив його, проте, коли він наполовину перелаштувався в смугу руху вказаного автомобіля, той раптово розпочав рух. Вважає, що ДТП сталося не з його вини.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та зазначив, що вину визнає в повному обсязі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725230 від 21.07.2026, серії ЕПР1 №725209 від 21.07.2026, схему місця ДТП від 21.07.2026, письмові пояснення від 21.04.2026, письмову заяву ОСОБА_2 інші матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не передбачено.

Враховуючи встановлений механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, а також характер дій учасників пригоди, суддя приходить до висновку, що під час проїзду вказаної ділянки дороги, у тому числі виконання на ній маневрів, водій ОСОБА_1 повинен був керуватись вимогами п. 10.1, 10.3 ПДР, а водій ОСОБА_2 повинен був керуватись вимогами п. 10.1, п.п. «б» п. 2.3 ПДР.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Суд критично відноситься до пояснень водія ОСОБА_1 в судовому засіданні і вважає, що це викликано його бажанням уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки надані пояснення не спростовують факту порушення ним п.п. 10.1, 10.3 ПДР України.

Провівши аналіз поданих з протоколами доказів, суддя вважає, що дії обох водіїв у сукупності призвели до настання ДТП, наслідком якої стало пошкодження транспортних засобів, зазначених у схемі ДТП.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є всі підстави для притягнення їх до адміністративної відповідальності та накладення на них адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ст. 124 КУпАП, а саме у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Згідно п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються законні представники недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки ОСОБА_1 є законним представником недієздатної особи з інвалідністю, то він підлягає звільненню від сплати судового збору.

У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 відноситься до осіб, які звільнені від оплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 23, 40-1, 124, 245, 251-252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя К.О. Васильєва