Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №753/17953/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17953/26

провадження № 2/753/15495/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначає, що 21 січня 2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z75.00609.006248816, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 49 999,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором.

Позивач вказує, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернула, проценти та інші передбачені договором платежі у повному обсязі не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Також позивач посилається на те, що 11 грудня 2025 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 11-12/25, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № Z75.00609.006248816 від 21 січня 2020 року.

Згідно з розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 99 949,59 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 37 570,93 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11 291,98 грн; заборгованість за комісіями - 51 086,68 грн.

У позовній заяві ТОВ «Факторинг Партнерс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № Z75.00609.006248816 від 21 січня 2020 року у розмірі 99 949,59 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11.08.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 січня 2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z75.00609.006248816.

Відповідно до пункту 1.1 договору банк надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 49 999 грн. 00 коп. зі змінюваною процентною ставкою 9,99 % річних строком на 36 місяців, із кінцевим строком повернення кредиту 21 січня 2023 року.

Підписання відповідачем договору підтверджує досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов, зокрема суми кредиту, процентної ставки, строку кредитування, порядку повернення кредиту та черговості здійснення платежів.

Згідно з пунктом 1.7 договору частину кредитних коштів у сумі 43 102 грн. 59 коп. банк зобов`язався перерахувати на рахунок позичальника, а 6 896 грн. 41 коп. - як страховий внесок на рахунок страховика. Відповідач надала банку відповідні розпорядження щодо перерахування цих коштів.

Факт виконання банком зобов`язань підтверджується меморіальним ордером № 8331609 від 21 січня 2020 року про видачу кредиту в сумі 49 999 грн. 00 коп., а також розпорядженнями про перерахування 43 102 грн. 59 коп. на рахунок позичальника та 6 896 грн. 41 коп. на рахунок страховика.

У паспорті споживчого кредиту зазначено суму кредиту 49 999 грн. 00 коп., строк кредитування 36 місяців, процентну ставку 9,99 % річних, орієнтовну реальну річну процентну ставку 108,64906312 % та орієнтовну загальну вартість кредиту 116 975 грн. 77 коп.

Отже, наявними доказами підтверджено укладення кредитного договору, погодження його істотних умов та надання кредитних коштів відповідачу.

З виписки за рахунком убачається, що відповідач здійснювала окремі платежі на погашення заборгованості. Водночас своїх зобов`язань у повному обсязі та в установлені договором строки вона не виконала. Здійснені платежі враховані первісним кредитором під час визначення залишку заборгованості.

За довідкою-розрахунком АТ «Ідея Банк» станом на 11 грудня 2025 року заборгованість відповідача визначена в загальному розмірі 99 949 грн. 59 коп., з яких: 37 570 грн. 93 коп. - заборгованість за основним боргом; 11 291 грн. 98 коп. - заборгованість за процентами; 51 086 грн. 68 коп. - заборгованість за комісією.

Після набуття права вимоги позивач додаткових процентів, пені, штрафів, трьох процентів річних та інфляційних втрат не нараховував.

11 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 11-12/25, за умовами якого банк передав позивачу права вимоги за кредитними договорами, включеними до відповідних реєстрів боржників.

Право вимоги до ОСОБА_1 за договором № Z75.00609.006248816 включене до Реєстру боржників № 1 (лот № 13). У витягу зазначено основний борг у сумі 37 570 грн. 93 коп., проценти в сумі 11 291 грн. 98 коп., комісію в сумі 51 086 грн. 68 коп., разом - 99 949 грн. 59 коп.

Передання реєстрів підтверджується відповідними актами приймання-передачі, а здійснення фінансування - платіжними інструкціями.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, повернення кредиту або сплати заборгованості суду не надав.

Суд також бере до уваги, що право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі послідовних договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора за договором № Z75.00609.006248816 та має право вимагати виконання відповідачем зобов`язань у тому обсязі, в якому вони правомірно належали первісному кредитору.

Наданими доказами підтверджено, що відповідач отримала кредит, однак повністю його не повернула. Тому вимоги про стягнення 37 570 грн. 93 коп. основного боргу та 11 291 грн. 98 коп. процентів є обґрунтованими.

Водночас вимога про стягнення 51 086 грн. 68 коп. комісії за обслуговування кредитної заборгованості задоволенню не підлягає.

Пунктом 1.5 договору передбачено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі, визначеному графіком платежів. Така плата становила 2,89 % від початкової суми кредиту, тобто 1 444 грн. 97 коп. щомісяця.

Разом із тим у договорі не конкретизовано самостійного переліку додаткових або супутніх банківських послуг, які фактично надавалися відповідачу щомісяця та за які встановлена зазначена плата.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору про щомісячну оплату послуг із надання інформації про стан кредитної заборгованості, яка за законом повинна надаватися безоплатно, є нікчемною. Аналогічний висновок викладено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Недійсність нікчемної умови встановлена законом і не потребує окремого визнання судом. Включення комісії до паспорта споживчого кредиту та графіка платежів не усуває її нікчемності.

Сам по собі витяг із реєстру боржників також не є достатнім доказом законності складових переданої заборгованості, оскільки відповідно до статті 514 ЦК України новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний кредитор.

Отже, у стягненні 51 086 грн. 68 коп. комісії необхідно відмовити. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить 48 862 грн. 91 коп., з яких 37 570 грн. 93 коп. - основний борг та 11 291 грн. 98 коп. - проценти.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. Позов задоволено на 48,8876 % від заявлених вимог, тому відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 1 301 грн. 58 коп. судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, заявку № 491 від 02 лютого 2026 року та витяг з акта № 29 від 27 лютого 2026 року, відповідно до яких вартість послуг визначена в сумі 25 000 грн. 00 коп., а саме: 4 000 грн. 00 коп. за усну консультацію з вивченням документів, 18 000 грн. 00 коп. за складання позовної заяви та 3 000 грн. 00 коп. за письмове вивчення документів і судової практики.

Суд враховує, що справа стосується типового спору про стягнення кредитної заборгованості, позовна заява значною мірою складається зі стандартного викладення норм матеріального і процесуального права, справа не потребувала проведення складних розрахунків, експертиз або збирання значного обсягу нових доказів.

З огляду на часткове задоволення позову, його ціну, характер і складність справи, обсяг фактично наданої правничої допомоги, критерії реальності, необхідності, розумності та пропорційності суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 215, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, заборгованість за договором кредиту та страхування № Z75.00609.006248816 від 21 січня 2020 року в загальному розмірі 48 862 грн. 91 коп. (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 91 копійка), з яких: 37 570 грн. 93 коп. - заборгованість за основним боргом; 11 291 грн. 98 коп. - заборгованість за процентами, 1 301 грн. 58 коп. судового збору та 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні вимоги про стягнення 51 086 грн. 68 коп. комісії за обслуговування кредитної заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.