Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №753/16502/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16502/26

провадження № 2/753/14521/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 6758179 від 16 вересня 2025 року.

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредиту № 6758179 у розмірі 20 044,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4 322,50 грн. - заборгованість за процентами; 862,50 грн. - заборгованість за комісією; 9 859,00 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою; 0 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 6758179, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. строком на 360 днів, зі сплатою процентів, комісії та інших платежів, передбачених договором.

Позивач зазначає, що договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора 877244, надісланого на електронну адресу, зазначену відповідачем під час оформлення кредиту. Кредитодавцем, за твердженням позивача, виконано свої зобов`язання та перераховано кредитні кошти на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжними документами.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором кредиту утворилася заборгованість. Право вимоги за договором кредиту № 6758179 від 16 вересня 2025 року, за твердженням позивача, перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Крім того, у позовній заяві позивач заявив клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 , а також виписку по цьому картковому рахунку за період з 16 вересня 2025 року до 19 вересня 2025 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11.08.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано в АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна) наступні документи/інформацію: - інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; - виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 16.09.2025 до 19.09.2025.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 6758179, відповідно до якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 360 днів, із 16 вересня 2025 року до 10 вересня 2026 року.

Умовами договору передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 0,95 % на день, яка нараховується на залишок основної суми кредиту, та одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 862,50 грн.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 877244, надісланим на електронну адресу, зазначену нею під час оформлення кредиту. Ідентифікацію відповідача здійснено за допомогою системи BankID НБУ.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Докази ідентифікації відповідача, підписання договорів одноразовими ідентифікаторами та перерахування кредитних коштів у сукупності підтверджують укладення сторонами кредитного договору і виконання позивачем обов`язку з надання коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання договору 16 вересня 2025 року кредитодавець перерахував 5 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Факт належності зазначеної картки відповідачу та зарахування на неї 5 000 грн підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 21 серпня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260817/53531-БТ і випискою з рахунку. Виписка містить операцію із зарахування 5 000 грн 16 вересня 2025 року.

Надання кредиту також підтверджується платіжною інструкцією № ad0c6273-1c5e-41a0-a560-29128a35202c та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 03 березня 2026 року № КД-000042293.

Отже, укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджені належними, допустимими й взаємно узгодженими доказами.

Відповідно до пункту 6.13 договору в разі прострочення обов`язкового платежу на шістдесят другий календарний день кредитодавець має право вимагати повного дострокового погашення заборгованості.

16 грудня 2025 року первісний кредитор направив на погоджену відповідачем електронну адресу вимогу про дострокове повернення кредиту. У вимозі відповідачу надано тридцять календарних днів для погашення простроченої заборгованості або виконання договору в повному обсязі. Доказів усунення порушень у встановлений строк матеріали справи не містять.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26.

Згідно з реєстром прав вимог № 2 від 25 лютого 2026 року первісний кредитор передав позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6758179 у загальному розмірі 20 044 грн. Проведення розрахунків за договором факторингу підтверджується платіжними документами.

Із наданого розрахунку вбачається, що відповідач здійснила платежі на загальну суму 141 грн., однак заборгованість за договором не погасила.

Станом на 26 березня 2026 року позивач визначив заборгованість у розмірі 20 044 грн., із яких: 5 000 грн. основного боргу, 4 322,50 грн. процентів, 862,50 грн. комісії та 9 859 грн. пені/неустойки.

Розрахунок процентів містить відомості про період нарахування, залишок основного боргу, застосовану ставку та здійснені відповідачем платежі. Проценти в сумі 4 322,50 грн. нараховані відповідно до погодженої сторонами ставки за період фактичного користування кредитом.

Договірні проценти є платою за користування кредитними коштами відповідно до статті 1048 ЦК України, а не відповідальністю за порушення грошового зобов`язання. Тому вимога про стягнення 4 322,50 грн. процентів є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Комісія в розмірі 862,50 грн. має одноразовий характер, безпосередньо передбачена договором, включена до загальних витрат за кредитом та погоджена відповідачем під час підписання договору. Відтак ця вимога також підлягає задоволенню.

Водночас заявлені позивачем 9 859 грн. визначені в позові, розрахунку та реєстрі прав вимог саме як пеня/неустойка за порушення строків виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки вся заявлена пеня/неустойка нарахована під час дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідача 9 859 грн. відсутні.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 10 185 грн., із яких: 5 000 грн. основного боргу, 4 322,50 грн. процентів та 862,50 грн. комісії.

Задоволена частина позовних вимог становить 50,8132 % від ціни позову. Тому відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 1 352,85 грн. судового збору.

Позивач також надав договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, витяг з акта № 10ФП від 09 березня 2026 року, детальний опис наданих послуг та платіжний документ на підтвердження їх оплати.

Вартість правничої допомоги у справі становить 4 500 грн., із яких 500 грн. визначено за вивчення документів та формування правової позиції, а 4 000 грн. - за складення і подання позовної заяви. Пропорційно до задоволеної частини позову з відповідача підлягає стягненню 2 286,59 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за договором кредитної лінії № 6758179 від 16 вересня 2025 року в загальному розмірі 10 185 грн.00 (десять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), із яких: 5 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 4 322,50 грн. - заборгованість за процентами; 862,50 грн. - заборгованість за комісією, 1 352,85 грн. судового збору та 2 286,59 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 9 859,00 грн. пені/неустойки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.