Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №753/16233/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16233/26

провадження № 2/753/14283/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами у загальному розмірі 18 978 грн. 63 коп., а також судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між відповідачем та первісними кредиторами були укладені кредитні договори, а саме: договір № 4180506 від 22 жовтня 2021 року, укладений із ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС»; договір № 0631-4986 від 21 лютого 2021 року, укладений із ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; договір № 4202976 від 26 грудня 2021 року, укладений із ТОВ «МІЛОАН».

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати платежів за договорами, унаслідок чого утворилася заборгованість. Право вимоги до відповідача, за твердженням позивача, перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підставі договорів факторингу та договорів відступлення права вимоги.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва віл 11.08.2026 до суду надійшла витребувана судом інформація.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та первісними кредиторами в електронній формі було укладено три кредитні договори, права вимоги за якими надалі перейшли до ТОВ «Факторинг Партнерс».

21 лютого 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0631-4986, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 500 грн. строком на 70 календарних днів, до 01 травня 2021 року, зі сплатою процентів у розмірі 1 % на день. Укладення договору підтверджується його електронним примірником, паспортом споживчого кредиту, відомостями про ідентифікацію відповідача та введення ним одноразового ідентифікатора А206.

Факт виконання кредитодавцем своїх зобов`язань підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування 21 лютого 2021 року через систему LiqPay на платіжну картку відповідача грошових коштів у сумі 6 500 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково виконав зобов`язання, сплативши 4 030 грн., з яких 1 300 грн. зараховано в рахунок погашення тіла кредиту та 2 730 грн. - у рахунок процентів. Непогашений залишок кредиту становить 5 200 грн.

За погодженим сторонами графіком загальна сума процентів за 70 днів користування кредитом становила 4 550 грн. З огляду на сплату відповідачем 2 730 грн. процентів, непогашена сума процентів, нарахованих у межах строку кредитування, становить 1 820 грн.

Водночас із заявлених позивачем 3 640 грн. процентів сума 1 820 грн. нарахована після 01 травня 2021 року, тобто після закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється, а права кредитора забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.

Тому вимога про стягнення за договором № 0631-4986 підлягає задоволенню в частині 5 200 грн. тіла кредиту та 1 820 грн. процентів. У стягненні додатково нарахованих після закінчення строку кредитування 1 820 грн. процентів належить відмовити.

Розрахунки 227,06 грн. інфляційних втрат та 45,73 грн. трьох процентів річних здійснені за період до 24 лютого 2022 року, відповідають положенням частини другої статті 625 ЦК України та арифметично є правильними.

Отже, за договором № 0631-4986 стягненню підлягає 7 292,79 грн.

22 жовтня 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем укладено кредитний договір № 4180506, відповідно до якого відповідачу надано 1 900 грн. строком на 15 днів, до 06 листопада 2021 року. Договором передбачено автоматичне продовження строку кредитування на 13 днів у разі неповернення кредиту та нарахування в цей період процентів у розмірі 4,95 % на день.

Перерахування відповідачу 1 900 грн. підтверджується довідкою платіжного сервісу про успішне зарахування коштів 22 жовтня 2021 року на картку, номер якої закінчується цифрами 1638. Розрахунок свідчить, що проценти в розмірі 1 222,95 грн. нараховані до 19 листопада 2021 року, тобто у межах передбаченого договором строку автоматичного продовження.

Крім того, позивачем правильно нараховано 55,49 грн. інфляційних втрат та 8,90 грн. трьох процентів річних за період із 29 грудня 2021 року до 23 лютого 2022 року. Отже, за договором № 4180506 стягненню підлягає 3 187,34 грн.

26 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4202976, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 1 900 грн. Договором передбачено сплату 712,50 грн. процентів та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 570 грн., а також можливість автоматичного продовження строку користування кредитом окремими одноденними періодами загальною тривалістю не більше 60 днів.

Надання кредиту підтверджується довідкою про перерахування 26 грудня 2021 року 1 900 грн. на платіжну картку відповідача, номер якої закінчується цифрами 1638.

З наданого розрахунку вбачається, що проценти в сумі 4 208,50 грн. нараховані в межах передбаченого договором продовженого строку кредитування та до початку періоду, визначеного пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Комісія в розмірі 570 грн. безпосередньо визначена договором і графіком платежів, включена до загальних витрат за кредитом, одноразово нарахована під час його надання та не є платою за надання інформації про стан заборгованості. Підстав вважати цю умову нікчемною судом не встановлено. Тому за договором № 4202976 стягненню підлягає 6 678,50 грн.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Докази ідентифікації відповідача, підписання договорів одноразовими ідентифікаторами та перерахування кредитних коштів у сукупності підтверджують укладення сторонами кредитних договорів і виконання позивачем обов`язку з надання коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, встановлені судом обставини у своїй сукупності підтверджують волевиявлення відповідача на укладення кредитних договорів, погодження ним їх істотних умов та отримання кредитних коштів. Відповідач доказів протилежного суду не надав. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, за якою кредитний договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, якщо сторони погодили всі істотні умови.

Надані договори, відомості про ідентифікацію, протоколи електронного підписання та докази перерахування коштів у сукупності підтверджують укладення договорів і отримання відповідачем кредитних коштів.

Наданими договорами відступлення прав вимоги, актами приймання-передачі та витягами з реєстрів боржників підтверджено перехід до ТОВ «Факторинг Партнерс» прав вимоги за всіма трьома кредитними договорами.

Таким чином, обґрунтований розмір заборгованості становить 17 158,63 грн., а саме: 9 000 грн. тіла кредитів, 7 251,45 грн. процентів, 570 грн. комісії, 282,55 грн. інфляційних втрат та 54,63 грн. трьох процентів річних. Позов підлягає частковому задоволенню, а в частині стягнення 1 820 грн. процентів за договором № 0631-4986 - залишенню без задоволення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги, заявку та витяг з акта про надання юридичної допомоги, відповідно до яких заявлено до відшкодування 9 000 грн.

Оцінюючи характер спору, його незначну складність, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, обсяг фактично виконаної представником роботи, ціну позову, а також критерії реальності, необхідності та розумності судових витрат, суд вважає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 90,4103 %, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 407,08 грн. судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» 17 158 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн.. 63 коп., з яких: за кредитним договором № 4180506 від 22 жовтня 2021 року - 3 187 грн. 34 коп.; за кредитним договором № 0631-4986 від 21 лютого 2021 року - 7 292 грн. 79 коп.; за кредитним договором № 4202976 від 26 грудня 2021 року - 6 678 грн. 50 коп. , судовий збір у розмірі 2 407 грн. 08 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 1 820 грн. процентів, нарахованих за кредитним договором № 0631-4986 після закінчення строку кредитування, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.