Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №753/17048/26
Суддя: Комаревцева Л. В.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17048/26
провадження № 2/753/14832/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначає, що 18.09.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1971634, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 3 000 грн. 00 коп. строком на 20 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.
Також позивач посилається на те, що 01.12.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1971634 від 18.09.2021.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 1971634 від 18.09.2021 у розмірі 10 230 грн. 00 коп., з яких: 3 000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7 230 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за процентами, а також судові витрати.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва віл 20.08.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 вересня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, № 1971634.
За умовами договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн. строком на 20 календарних днів, з 18 вересня 2021 року до 07 жовтня 2021 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування.
Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «G4693». Із довідки про ідентифікацію вбачається, що зазначений одноразовий ідентифікатор був направлений 18 вересня 2021 року на номер мобільного телефону, вказаний відповідачем під час реєстрації.
Факт надання кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» від 19 березня 2026 року № 1903/2026-3, відповідно до якої 18 вересня 2021 року на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 було успішно перераховано 3 000,00 грн за договором № 1971634.
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, встановлені судом обставини у своїй сукупності підтверджують волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору, погодження ним його істотних умов та отримання кредитних коштів. Відповідач доказів протилежного суду не надав. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, за якою кредитний договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, якщо сторони погодили всі істотні умови (Верховний Суд).
Пунктами 9.4.2, 9.4.3.1 та 9.4.3.2 договору передбачено автоматичне продовження строку користування кредитом у разі неповернення кредиту та несплати процентів. Строк кожної автопролонгації становить 10 календарних днів, а загальна тривалість автопролонгації не може перевищувати 70 календарних днів. У період автопролонгації застосовується процентна ставка в розмірі 2,90 % від суми кредиту за кожен день користування.
Таким чином, проценти за первісний строк кредитування становлять 1 140,00 грн.: 3 000,00 грн. ? 1,90 % ? 20 днів. Проценти за 70 днів автопролонгації становлять 6 090,00 грн.: 3 000,00 грн. ? 2,90 % ? 70 днів. Загальна сума процентів за договором становить 7 230,00 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку заборгованість відповідача станом на 20 лютого 2026 року становить 10 230,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 7 230,00 грн. - заборгованість за процентами. Відомостей про здійснення відповідачем платежів на погашення заборгованості матеріали справи не містять.
01 грудня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до якого первісний кредитор передав позивачу права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Згідно з витягом із реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1971634 від 18 вересня 2021 року на загальну суму 10 230,00 грн., у тому числі 3 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 7 230,00 грн. заборгованості за процентами. Виконання новим кредитором своїх зобов`язань за договором відступлення підтверджується платіжною інструкцією № 1172 від 30 грудня 2025 року.
Оцінивши письмові докази відповідно до статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивач довів укладення кредитного договору, перерахування відповідачу кредитних коштів, невиконання останнім зобов`язань, розмір заборгованості та перехід до позивача права вимоги. Тому вимога про стягнення 10 230,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивач також заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат подано договір про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09 липня 2025 року, додаткову угоду № 1 від 20 січня 2026 року та наведено опис виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи характер спору, ціну позову, розгляд справи без виклику сторін, обсяг поданих доказів та виконаної адвокатом роботи, суд вважає підтвердженим, розумним, співмірним і пропорційним предмету спору розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн. В іншій частині заявлені витрати не відповідають критеріям необхідності та пропорційності.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись статтями 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 204, 512, 514, 525, 526, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44002941, заборгованість за кредитним договором № 1971634 від 18 вересня 2021 року в розмірі 10 230,00 грн. (десять тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок), з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 230,00 грн. - заборгованість за процентами, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 14.09.2026
Суддя: Комаревцева Л.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua