Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №753/6482/24 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6482/24

провадження № 2-о/753/536/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Комаревцевої Л.В.,

присяжних Малютіна Р.П., Широкова С.Р.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.В.

заявника ОСОБА_1 ,

представника, заінтересованої особи, органу опіки та піклування Деревянко А.С.,

представника ОСОБА_2 , особи, щодо якої розглядається справа ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження клопотання заявника ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересовані особи: Дарницький дитячий будинок-інтернат, Орган опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року, на підставі якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуном ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 з дитинства страждає на психічний розлад, її стан має стійкий характер, вона потребує постійного стороннього догляду, допомоги у побуті, контролю за лікуванням та представництва її інтересів. За твердженням заявника, обставини, які були підставою для визнання ОСОБА_2 недієздатною, не змінились, а тому строк дії рішення суду підлягає продовженню.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 клопотання підтримала у повному обсязі, просила продовжити строк дії рішення суду. Пояснила, що стан здоров`я ОСОБА_2 істотно не змінився, вона і надалі потребує постійної допомоги, не може самостійно вирішувати побутові, майнові, медичні та інші життєво важливі питання, у зв`язку з чим опіка над нею має бути продовжена.

Представник особи, щодо якої розглядається справа, ОСОБА_3 заявила клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи. Клопотання мотивувала необхідністю встановлення актуального психічного стану ОСОБА_2 та з`ясування того, чи продовжує вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу бути нездатною усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Зазначила, що вирішення питання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною без дослідження її стану на час розгляду справи може призвести до необґрунтованого обмеження цивільної дієздатності.

Заявник ОСОБА_1 проти призначення експертизи заперечувала. Пояснила, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи з дитинства, її захворювання має тривалий і стійкий характер, а стан здоров`я з часу ухвалення попереднього рішення суду не покращився. За словами заявника, ОСОБА_2 не може самостійно обслуговувати себе, вирішувати побутові, майнові та медичні питання, потребує постійного стороннього догляду, контролю за лікуванням і представництва її інтересів. Проведення нового експертного дослідження, на думку заявника, створить для ОСОБА_2 додаткове психологічне навантаження.

Представник органу опіки та піклування Дерев`янко А.С. також заперечувала проти призначення експертизи, посилаючись на наявні медичні документи, встановлення ОСОБА_2 першої групи інвалідності з дитинства, попередній висновок судово-психіатричної експертизи та відсутність відомостей про істотне покращення її психічного стану.

Розглянувши клопотання ОСОБА_3 , заслухавши думки інших учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні. Суд виходив із того, що в матеріалах справи вже наявний висновок судово-психіатричної експертизи, яким установлено характер психічного розладу ОСОБА_2 та її нездатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Подані медичні документи не містять відомостей про покращення її стану, а представником особи не наведено конкретних обставин, які б свідчили про неповноту, неясність або необґрунтованість наявного висновку чи суперечність між ним та іншими доказами.

Сам по собі факт установлення ОСОБА_2 першої групи інвалідності з дитинства не є безумовною підставою для визнання її недієздатною або продовження строку дії відповідного рішення, оскільки інвалідність та цивільна недієздатність є різними правовими категоріями. Водночас суд ураховує цю обставину разом із висновком судово-психіатричної експертизи, медичною документацією, характером і тривалістю психічного розладу та відомостями про потребу особи в постійному сторонньому догляді.

За таких обставин суд визнав, що призначення повторної судово-психіатричної експертизи не є необхідним, а наявна сукупність доказів є достатньою для вирішення клопотання про продовження строку дії рішення суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено її опікуном ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що підставою для ухвалення зазначеного рішення були встановлені судом обставини щодо наявності у ОСОБА_2 психічного розладу, який позбавляє її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Наявний у матеріалах справи висновок судово-психіатричної експертизи містить дані про психічний стан ОСОБА_2 , характер її розладу, виражені порушення соціальної адаптації та нездатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Медичні документи, подані до суду, також підтверджують, що ОСОБА_1 перебуває під медичним наглядом, має психічні порушення, потребує лікування та сторонньої допомоги.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд враховує, що встановлені у висновку судово-психіатричної експертизи обставини не свідчать про тимчасовий або короткочасний розлад, а характеризують стан особи як такий, що має стійкий характер та істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Подані медичні документи не містять відомостей про таке покращення психічного стану ОСОБА_2 , яке б надавало підстави для висновку про відновлення її цивільної дієздатності або відсутність потреби в опіці.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Згідно зі ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Частиною 7 ст. 300 ЦПК України передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун або представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку його дії.

Відповідно до ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, які свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд бере до уваги, що у цій справі питання продовження строку дії рішення вирішується не формально, а з урахуванням конкретного психічного стану ОСОБА_2 , її здатності самостійно реалізовувати цивільні права та виконувати обов`язки, а також необхідності захисту її особистих і майнових інтересів.

Сукупність досліджених доказів, пояснення учасників справи, попереднє рішення суду, висновок судово-психіатричної експертизи та медична документація підтверджують, що ОСОБА_2 продовжує страждати на психічний розлад, який має стійкий характер, не дає їй можливості самостійно усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому потреба у продовженні строку дії рішення суду про визнання її недієздатною є обґрунтованою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання заявника ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 39, 60 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 293, 299, 300 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника особи, щодо якої розглядається справа, ОСОБА_3 про призначення судово-психіатричної експертизи - відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересовані особи: Дарницький дитячий будинок-інтернат, Орган опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації - задовольнити.

Продовжити строк дії рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року згідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуном ОСОБА_1 , строком на два роки з дня набрання цим рішенням законної сили.

Роз`яснити опікуну, що відповідно до ст. 300 ЦПК України клопотання про подальше продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має бути подане не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку дії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Комаревцева Л.В.

Присяжні: Малютін Р.П., Широков С.Р.